вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2402/21
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, Київська обл., м. Бровари
про стягнення 78568,16 грн.
За участі секретаря судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Власюк Д.В. (ордер серії АІ № 1072471 від 03.12.2020 р.).
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (відповідач) про стягнення 54048,32 грн. інфляційних втрат та 24519,84 грн. 3 % річних, всього 78568,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державним підприємством “Косарський спиртовий завод”, правонаступником якого відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 р. № 672 є Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, було не у повному обсязі виконано зобов'язання з оплати за договором поставки природного газу № 60/09-10-ТЕ від 23.09.2009 р., укладеним між ДП “Косарський спиртовий завод” та позивачем, у зв'язку з чим розмір основної заборгованості ДП “Косарський спиртовий завод” становить 315687,50 грн., що було підтверджено рішеннями господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 та від 16.04.2019 р. у справі № 925/19/19, який не сплачено ДП “Косарський спиртовий завод”. Таким чином, у зв'язку простроченням виконання боржником грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, як правонаступника боржника, 54048,32 грн. інфляційних втрат та 24519,84 грн. 3 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
02.09.2021 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач звертає увагу на те, що він не є стороною договору № 60/09-10-ТЕ поставки природного газу від 23.09.2009 р. та не був стороною судових справ № 925/480/13 та № 925/19/19, за якими стягнуто з ДП “Косарський спиртовий завод” заборгованість та штрафні санкції за вказаним договором. Відповідач вважає, що визначений позивачем відповідач у даній справі не може нести будь-якої відповідальності за невиконання/затримку виконання спиртовим заводом зобов'язань за вказаними рішеннями з огляду також і на положення ч. 1 ст. 614 ЦК України. Відповідач наголошує на тому, що визначення позивачем ДП «Укрспирт» як відповідача у справі є передчасним, а безпосередньо ДП «Укрспирт» у даному випадку не є належним відповідачем у даній справі, оскільки жодних змін до Єдиного державного реєстру як щодо ДП “Косарський спиртовий завод” так і щодо ДП «Укрспирт» не внесено. При цьому, відповідач зауважує, що на даний час процедура приєднання ДП “Косарський спиртовий завод” не завершена, передавальний акт у встановленому законом порядку не підписаний, підприємство не припинило свою діяльність та відповідні зміни до статуту ДП «Укрспирт» не зареєстровані.
У судових засіданнях 16.09.2021 р. та 30.09.2021 р. судом оголошено перерви до 30.09.2021 р. та 21.10.2021 р. відповідно.
Представник позивача у судовий засіданнях 16.09.2021 р., 30.09.2021 р. позовні вимоги підтримав, а у судове засідання 21.10.2021 р. не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом представника позивача на бланку суду від 30.09.2021 р. про повідомлення представників сторін про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.10.2021 р.
Представник відповідача у судовий засіданнях 16.09.2021 р., 30.09.2021 р. та 21.10.2021 р. проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд
23.09.2009 р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Черкаської філії (постачальник) та Державним підприємством «Косарський спиртовий завод» (покупець) був укладений договір поставки природного газу № 60/09-10-ТЕ, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов'язався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 2 цього договору.
Вказана обставина встановлена рішенням господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Косарський спиртовий завод" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 60/09-10-ТЕ поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р. в розмірі 394852,00 грн., в тому числі: 315687,50 грн. - борг за поставлений природний газ, 25903,12 грн. - 3% річних, 29543,18 грн. - інфляційні втрати та 23718,20 грн. - пеня.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було задоволено повністю та стягнуто з ДП «Косарський спиртовий завод» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 315687,50 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 3% річних у сумі 25903,12 грн., інфляційні втрати в сумі 29543,18 грн., пеню у сумі 23718,20 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 7897,04 грн. Вказане рішення набрало законної сили.
Судом було встановлено факт прострочення ДП «Косарський спиртовий завод» виконання грошового зобов'язання у сумі 315687,50 грн., яке виникло на підставі договору № 60/09-10-ТЕ поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 не виконав, заборгованість перед позивачем не оплатив.
Факт невиконання рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 16.04.2019 р. у справі № 925/19/19, яке набрало законної сили.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.04.2019 р. у справі № 925/19/19 позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» було задоволено повністю та стягнуто з ДП "Косарський спиртовий завод" на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» інфляційні втрати у сумі 126489,84 грн., нараховані за період з 01.12.2015 р. по 30.11.2018 р., та 3% річних у сумі 28411,88 грн., нараховані за період з 29.12.2015 р. по 28.12.2018 р.
На даний час рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2013 р. у справі № 925/480/13 ДП «Косарський спиртовий завод» не виконано, борг позивачу не сплачено.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Аналогічна правова позиція щодо застосування ч. 2 ст. 625 викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Враховуючи невиконання ДП «Косарський спиртовий завод» грошових зобов'язань за договором № 60/09-10-ТЕ поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р., позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом у даній справі та просить суд стягнути з відповідача 54048,32 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період з грудня 2018 року р. по червень 2021 року на суму 315687,50 грн.) та 24519,84 грн. 3 % річних (нарахованих за період з 29.12.2018 р. по 31.07.2021 р. на суму 315687,50 грн.).
Позов пред'явлено до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт”, як правонаступника Державного підприємства “Косарський спиртовий завод” відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 р. № 672.
У відзиві на позов відповідач наголошував на тому, що він не є належним відповідачем у даній справі, оскільки на даний час процедура приєднання ДП “Косарський спиртовий завод” до ДП «Укрспирт» не завершена.
З цього приводу судом встановлено наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» утворено Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” на базі майна концерну "Укрспирт". У додатках № 1 та № 2 до цієї постанови визначено перелік державних підприємств і об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і підлягають реорганізації, зокрема ДП "Косарський спиртовий завод" підлягає реорганізації шляхом приєднання до ДП "Укрспирт".
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 р. № 779 вирішено реорганізувати, зокрема, ДП "Косарський спиртовий завод" (код 05518954) шляхом приєднання до ДП "Укрспирт" (код 37199618) та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи.
Відповідно до п. 2 наказу визначено, що ДП "Укрспирт" є правонаступником майнових прав і обов'язків, зокрема, реорганізованого ДП "Косарський спиртовий завод".
Згідно з п. 5.4 наказу голові комісії з реорганізації ДП «Косарський спиртовий завод» наказано подати до міністерства на затвердження передавальні акти приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків.
Згідно з ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб ДП "Косарський спиртовий завод" з реєстру не виключено, перебуває у стані припинення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Як зазначає відповідач у відзиві, в 2017 році ДП «Укрспирт» було підписано передавальний акт та передано на розгляд уповноваженій особі на управління майном - Міністерству аграрної політики та продовольства України, однак на даний час акт Міністерством не підписаний.
У статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
Вказана правова позиція викладена у постанові від 14.09.2020 р. Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 296/443/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ДП "Косарський спиртовий завод" не має достатньої інституційної та операційної незалежності від держави. Саме держава прийняла рішення про приєднання ДП "Косарський спиртовий завод" до ДП "Укрспирт" та його нереалізовувала протягом значного періоду часу.
З урахуванням того, що згідно пункту 2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 р. № 779 ДП «Укрспирт» є правонаступником всього майна, всіх прав та обов'язків ДП "Косарський спиртовий завод" та не пов'язується з державною реєстрацією припинення ДП "Косарський спиртовий завод" датою виникнення універсального правонаступництва ДП «Укрспирт» щодо ДП "Косарський спиртовий завод", який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу № 779 - 30.11.2010 р., з якої він є правонаступником ДП "Косарський спиртовий завод".
Вказаний висновок повністю відповідає правовій позиції, викладеній в постанові від 14.09.2020 р. Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 296/443/16-ц.
Таким чином, судом встановлено, що Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” - відповідач у справі, є правонаступником Державного підприємства “Косарський спиртовий завод” відповідно до постанови КМУ від 28.07.2010 р. № 672.
Доказів сплати заборгованості у сумі 315687,50 грн. за договором № 60/09-10-ТЕ поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р. станом на час прийняття рішення у даній справі суду не надано.
Оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 16.04.2019 р. у справі № 925/19/19 судом було стягнуто з ДП "Косарський спиртовий завод" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати по листопад 2018 року включно, то позивач має право на стягнення інфляційних втрат з грудня 2018 року.
Позивач просить стягнути з відповідача 54048,32 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня 2018 року по червень 2021 року на заборгованість у сумі 315687,50 грн.
Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 54048,32 грн. інфляційних втрат.
Позивач просить стягнути з відповідача 24519,84 грн. 3% річних, нарахованих за період з 29.12.2018 р. по 31.07.2021 р. на заборгованість у сумі 315687,50 грн.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 24519,84 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості “Укрспирт” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код 37199618) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) 24519,84 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять грн. 84 коп.) 3% річних, 54048,32 грн. (п'ятдесят чотири тисячі сорок вісім грн. 32 коп.) інфляційних втрат та 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 14.12.2021 р.
Суддя О.О. Рябцева