Справа № 523/19618/21
Номер провадження 3/523/9572/21
"15" листопада 2021 р. Суворовський районний суд м. Одеси під головуванням судді Шкорупеєва Д.А. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 2 КУпАП, -
встановив:
13.10.2021 року о 00 годині 24 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Семена Палія, 78, в м. Одесі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей не реагують на світло, підвищенна жвавість мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду за вказаною в протоколі датою - 15.11.2021 року, - не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив та з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не звернувся.
У зв'язку з неможливістю належним чином й в порядку ст.277-2 КУпАП повідомити ОСОБА_1 про наступну дату судового засідання, з огляду на неналежне бюджетне фінансування судової системи та відсутність поштових марок, слід визнати, що подальше відкладення судового розгляду справи призведе до порушення строків розгляду справи, визначених у ст.277 вказаного Кодексу, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 цього ж Кодексу.
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ч.2 ст.130 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджена дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення та доказана в повному обсязі зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому наведені обставини порушення ОСОБА_1 приписів п.2.5 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП;
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, у яких зафіксовано перебіг подій: зупинка працівниками поліції транспортного засобу; не пред'явлення ОСОБА_1 посвідчення водія, як особою, яка керувала транспортним засобом; виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння у вказаної особи; подальшою відмовою останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 , який був зупинений працівниками поліції по вул.Семена Палія в м.Одесі. Вказаний відеозапис переданий до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п.п.2.5, 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з п. п.2, 3, 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно, протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, неявку ОСОБА_1 до суду, ступінь вини останнього та його особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, так як транспортний засіб, яким керувала особа не є приватною власністю порушника.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
постановив:
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, зі стягненням судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 454 гривень.
У разі ухилення від здачі посвідчення водія, строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня його вилучення органами внутрішніх справ.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський райсуд м.Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.А. Шкорупеєв