ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2021Справа № 910/9990/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Гард Груп"
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Суддя Усатенко І.В.
секретар судового засідання Єременок О.В.
Представники учасників сторін:
від позивача Дорофеєв Д.А.
від відповідача не прибули
від третьої особи не прибули
В судовому засіданні 02.12.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (далі - "ТОВ Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт" (далі - ТОВ "Ріелті Стендерт") про витребування майна з чужого незаконного володіння нерухомого майна: корпус № 21 (літ. В), загальною площею 910,3 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Московська, будинок 8.
Крім того, до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову. В заяві про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на нерухоме майно. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач є власником нерухомого майна, проте станом на день подання заяви зареєстрованим власником є відповідач, що зумовлює його можливість в будь-який час відчужити спірне майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2021 заяву ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" про забезпечення позову у справі № 910/9990/21 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 25.06.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
02.07.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 25.06.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
02.07.2021 до суду надійшла заява позивача обґрунтування необхідності залучення третьої особи та відомості інформації щодо повного найменування позивача.
Ухвалою суду від 08.07.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2021. Крім того, даною ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Гард Груп" (далі - ТОВ "Сіті Гард Груп").
12.07.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про повернення сплаченого судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 заяву позивача про повернення сплаченого судового збору задоволено. Повернуто ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" сплачений судовий збір у розмірі 1 135,00 грн.
03.08.2021 надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
12.08.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву.
У засіданні 12.08.2021 судом задоволено клопотання відповідача та протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 09.09.2021.
09.09.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про дослідження в судовому засіданні матеріалів справи № 910/15336/20.
Також, 09.09.2021 від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, посилаючись не те, що перебіг строку позовної давності щодо вимог останнього про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння закінчив, принаймні 17.11.2020. Однак, позов був поданий лише 18.06.2021, у зв'язку з чим, на думку відповідача, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), термін позовної давності на момент подачі позову у даній справі сплинув.
Крім того, відповідачем 09.09.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач покладаючись на добросовісність продавця, законним шляхом набув право власності на спірне нежитлове приміщення, і оскільки є добросовісним набувачем, то спірне майно не може бути витребуване в нього в порядку статті 388 ЦК України.
У засіданні 09.09.2021 суд протокольною ухвалою частково задовольнив клопотання відповідача про надання для дослідження в судовому засіданні матеріалів справи №910/15336/20, а саме: витребував від позивача рішення по справі та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 07.10.2021.
22.09.2021 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, в якій останній зазначив, що оскільки в період з 19.10.2017 по 01.06.2021, 100% корпоративних прав позивача належали підставній особі ОСОБА_1 та управління здійснювалося номінальним керівником незаконного власника, юридична особа ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" не знало та не могло знати про незаконне відчуження нерухомого майна, а тому не було законних прав на звернення до суду з даною позовною заявою до 01.06.2021.
22.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій останній вважає твердження відповідача необґрунтованими, надуманими та такими, що не заслуговують на увагу суду, оскільки посилання відповідача на факт відсутності заборони відчуження, арешту та обтяження іпотекою спірного нерухомого майна, не підтверджено жодними доказами. Інформація про обтяження є загальнодоступною на сайті Міністерства юстиції України, а тому відповідач не може бути визнаним добросовісним набувачем, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу спірного майна, відповідач знав, або міг знати про вищезазначені обставини.
01.10.2021 надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив.
06.10.2021 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.
У засіданні 07.10.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.10.2021.
21.10.2021 до суду надійшли заява відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, оскільки право власності позивача на спірне майно було порушено в момент його вибуття з власності позивача у володіння відповідача, то початок позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язується з моментом, коли позивач довідався про порушення його права або про спробу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з його власності у володіння іншої особи. Згідно з протоколом № 1 установчих зборів засновників ТОВ "Сіті Гард Груп" від 20.10.2017 та акту № 1 приймання-передачі та оцінки внеску до статутного капіталу ТОВ "Сіті Гард Груп" від 20.10.2017, позивач дізнався про те, що спірне майно вибуло з його власності 20.10.2017, а тому перебіг строку позовної давності спливає 20.10.2020.
21.10.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких останній зазначає, що відповідач та третя особа провели розрахунки за спірним договором у безготівковій формі і третя особа оприбуткувала кошти з оформленням квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 24.10.2017 та № 2 від 26.10.2017 (квитанції наявні в матеріалах справи). Вказана обставина, на думку відповідача, вказує, що спірний договір був відплатним. Окрім того, відповідач зазначає, що на момент проведення реєстрації договору купівлі-продажу спірного майна, останнє не було в заставі.
Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 18.11.2021.
18.11.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що на його думку надані відповідачем копії прибуткових касових ордерів № 1 від 24.10.2017 та № 2 від 26.10.2017 сфальшовані та підроблені. Також, позивач звертає увагу, що відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, підпис на договорі купівлі-продажу спірного майна був вчинений не ОСОБА_2 , а іншою особою, що вказує на незаконність на фіктивність вищезазначеного договору (копію експертизи додано до пояснень).
18.11.2021 в судовому засіданні розпочато судовий розгляд по суті, сторони надали свої пояснення та заперечення щодо суті спору та судом оголошено перерву до 25.11.2021.
24.11.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач заперечує щодо тверджень позивача про фальсифікацію та підроблення документів, а саме ордерів, оскільки якщо і було порушення розрахунку, то про таке порушення має бути накладення відповідними органами штрафу в порядку адміністративного судочинства, а такого не було. Також заперечує щодо визнання висновку експерта, який долучено позивачем до додаткових пояснень від 18.11.2021, належним та допустимим доказом, оскільки в кримінальному провадженні в рамках якого проводилась експертиза, ще немає вироку суду. Крім того докази подані з порушенням строків на його подання, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
24.11.2021 від позивача надійшли обґрунтування поважності пропуску позовної давності. В своїх обґрунтуваннях позивач зазначає, зокрема, що в період з 19.10.2018 до 01.06.2021 управління позивачем здійснювали злочинці, з огляду на стан припинення позивача, запис про який діяв з 11.02.2018 до 01.06.2021 та через установлення карантину по всій території України, а тому позивач не мав можливості звертатись до суду з відповідним позовом.
25.11.2021 від відповідача надійшли два клопотання, за підписом директора та адвоката про відкладення судового засідання з підстав погіршення стану здоров'я адвоката, що спричинене перенесеним у вересня 2021 захворювання на COVID-19. Зазначені клопотання подані через електрону пошту суду та не містять електронно-цифрового підпису .
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотань з підстав відсутності доказів на підтвердження вказаних в клопотаннях обставин.
Суд протокольною ухвалою від 25.11.2021 задовольнив клопотання відповідача про відкладення судового засідання та зобов'язав подати докази в підтвердження зазначених в клопотанні обставин та оголосив перерву до 02.12.2021.
02.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки громадянином ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 з клопотанням про поновлення строку на її подання та оскільки вказана справа є пов'язаною з даною, просить відкласти розгляд справи до відкриття апеляційного провадження.
02.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої пов'язаної з даною справою справи, а саме справи № 910/15336/20, оскільки на рішення в зазначеній справі 01.12.2021 подано апеляційну скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань відповідача про відкладення та про зупинення провадження у справі, вважає їх необґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про відкладення судового засідання суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Враховуючи вищезазначене, а також відсутність доказів перегляду рішення у пов'язаній господарській справі, оскільки немає доказів відкриття апеляційного провадження у справі № 910/15336/20 суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
Суд розглянув клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 цього Кодексу.
Оскільки, справа перебуває на стадії розгляду її по суті, а обставини, передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 227 та пунктом 1 частини 1 статті 228 ГПК України відсутні, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з зазначених відповідачем підстав, оскільки, це суперечить приписам ГПК України.
Суд протокольною ухвалою від 02.12.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у заявах по суті спору. Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав, викладених у заявах по суті спору. Третя особа своїм правом на подання пояснення щодо суті спору не скористалась.
Відповідно до статті 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
21.09.2007 здійснено державну реєстрацію ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код 35391480), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 10741020000026995.
15.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "BIK LTD" (продавець) та ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - корпус № 21 літ В, загальною площею 910,30 кв.м, що знаходиться по вул. Московська, 8 в місті Києві. Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В та зареєстрований в реєстрі за № 2963.
Згідно рішення загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформленого протоколом від 06.04.2015 було вирішено вивести зі складу засновників ОСОБА_3 на підставі заяви про вихід зі складу засновників товариства та передати його частку 100% (46000,00 грн) у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 , затверджено нову редакцію статуту.
Рішенням Загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформленим протоколом від 16.04.2015 збільшено статутний капітал товариства до 9895104,00 грн шляхом внесення учасником ОСОБА_4 нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, прийнято та перерозподілено частки учасників у статутному капталі товариства - ОСОБА_4 володіє 100% (9895104,00 грн) частки у статутному капіталі, затверджено статут в новій редакції.
Відповідно до підпункту 6 пункту 15.10 статуту, у редакції від 16.04.2015, до виключної компетенції загальних зборів належить відчуження майна товариства, на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна.
Згідно з пунктом 16.1 вищезазначеного статуту виконавчим органом товариства є директор, який обирається загальними зборами безстроково та здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам.
25.02.2016 на загальних зборах учасників товариства, прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 25.02.2016, яким призначено на посаду директора ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" ОСОБА_5 з 26.02.2016.
Наказом від 26.02.2016 № 2-К ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" ОСОБА_5 вступила на посаду директора товариства з 26.02.2016.
19.10.2017 було прийнято рішення загальними зборами ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформлене протоколом № 19/10/17. В протоколі зазначено про присутність на загальних зборах товариства учасника, який володіє 100% частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_4 . Запрошені - громадянин України ОСОБА_1 та громадянин України ОСОБА_6 .
Порядок денний: 1. Обрання голови та секретаря зборів товариства. 2. Зміна директора товариства. 3. Зміна складу учасників товариства. 4. Перерозподіл часток учасників. 5. Уповноваження особи на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство.
По першому питанню порядку денного вирішили обрати ОСОБА_6 головою зборів товариства, а ОСОБА_1 - секретарем зборів товариства. По другому питанню порядку денного вирішили звільнити ОСОБА_5 з посади директора та обрати на посаду директора ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" ОСОБА_1 . По третьому питанню порядку денного вирішили затвердити ОСОБА_4 вхід із товариства в зв'язку з відчуженням нею своєї частки у статутному капіталі товариства (100%) на користь ОСОБА_1 . По четвертому питанню порядку денного вирішили розподілити частки учасників наступним чином: громадянин України ОСОБА_1 володіє часткою статутного капіталу товариства розміром 9895104,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства; у зв'язку з перерозподілом часток, затвердити статут у новій редакції. По п'ятому питанню порядку денного вирішили доручити ОСОБА_1 забезпечити виконання всіх необхідних процедур, пов'язаних з державною реєстрацією змін відомостей про товариство та нової редакції статуту товариства.
20.10.2017 між ОСОБА_4 (продавець) та громадянином України ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та зобов'язується сплатити за цю частку належну грошову суму, згідно з умовами даного договору. Статутний капітал товариства складає 9895104,00 грн. Продаж здійснюється за ціною 9895104,00 грн. Покупець зобов'язується сплатити продавцю ціну, визначену у пункті 3 цього договору до 31.12.2017. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. Після укладення договору до установчого документу товариства мають бути внесені відповідні зміни з обов'язковою їх реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Право власності покупця на частку, зазначену у пункті 1 даного договору, виникає з моменту підписання договору сторонами за умов обов'язкової подальшої державної реєстрації змін та доповнень до установчого документа товариства або нової редакції власного статуту, що містить відповідні зміни до Єдиного державного реєстру, згідно з чинним законодавством України. Підписання сторонами даного договору буде свідчити про те, що передача-приймання відчужуваної частки у статутному капіталі товариства відбулась та не вимагає додаткового підписання сторонами будь-яких актів (пункти 1, 3,4, 8-10 договору).
На підставі прийнятого рішення загальних зборів від 19.10.2017 та укладеного договору купівлі-продажу від 20.10.2017 було внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 20.10.2017, № 10741050017026995, зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, приватний нотаріус Левашов О.Г.
- Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2017, № 10741070015026995, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, приватний нотаріус Левашов О.Г.
- Виправлення помилок, 20.10.2017, № 10747770016026995, приватний нотаріус Левашов О.Г .
Рішенням установчих зборів ТОВ "Сіті Гард Груп", оформлених протоколом від 20.10.2017 № 1, погоджено, що ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" вносить свій вклад до статутного капіталу, шляхом внесення нерухомого майна, а саме: корпус № 21 (літ. В), що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Московська (Печерський район), будинок 8, корп. 21 , яке має загальну площу - 910,3 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 112545980000, який оцінено засновниками у розмірі 900000,00 грн, що становить 90% від розміру статутного капіталу.
Згідно з актом приймання-передачі та оцінки внеску до статутного капіталу ТОВ "Сіті Гард Груп" від 20.10.2017 № 1, позивач передав, а третя особа прийняла в якості внеску до статутного капіталу останньої спірне нерухоме майно.
23.10.2017 між ТОВ "Сіті Гард Груп" та ТОВ "Ріелті Стендерт" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нерухоме майно, що є предметом цього договору, а покупець - прийняти нерухоме майно і сплатити за нього оговорену грошову суму. Предметом купівлі-продажу за цим договором є нежитлове приміщення корпус № 21 (літ. В), загальною площею 910,3 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Московська (Печерський район), будинок 8, корпус 21 . Речове право продавця на вказане нежитлове приміщення зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2017, Левашовим О.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 22963194, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 112545980000, о підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 101219607, виданим 23.10.2017, Левашовим О.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.
Згідно з актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.10.2017 спірне нежитлове приміщення передано відповідачу.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.06.2021, 23.10.2017 внесено запис приватним нотаріусом Левашовим Олександром Геннадійовичем запис про право власності на нерухоме майно корпус № 21 (літ. В), загальною площею 910,3 кв.м, яке розташоване в м. Києві по вулиці Московській, 8, корп. 21 за ТОВ "Ріелті Стендерт", підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу.
У вищезазначеному витягу зазначено, що 02.08.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2017, державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Зелінським Я.І. внесено запис про обтяження спірного майна шляхом накладення арешту на нерухоме майно. Також, 27.12.2017 Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт майна боржника.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі №757/43716,17-к накладений арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлове Приміщення корпус №21 (літ. В) загальною площею 910,3 кв.м, яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Московська (Печерський район), будинок 8 , та на праві власності належить ТОВ «Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів (код ЄДРПОУ 35391480), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Ухвала суду чинна не скасована.
В подальшому, громадянином України ОСОБА_1 , учасником, що володіє 100% у статутному капіталі товариства було прийнято рішення Загальних Зборів, оформлене протоколом № 1 від 11.02.2018, про припинення діяльності ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" шляхом його ліквідації. Призначено ліквідатором товариства ОСОБА_1 та встановлено двомісячний строк для пред'явлення претензій кредиторами.
На підставі рішення від 11.02.2018 було внесено відповідний запис у реєстр:
- Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, 12.02.2018, № 10741100020026995, ОСОБА_8 , Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/15336/20 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Левашов Олександр Геннадійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), б/н, від 20.10.2017, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з моменту його укладення.
Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), щодо звільнення з посади директора товариства ОСОБА_5 з 19.10.2017 та призначення нового директора товариства ОСОБА_1 з 20.10.2017, оформленого протоколом № 19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 2 порядку денного).
Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), про вихід з товариства та відчуження 100% частки статутного капіталу ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , оформленого протоколом № 19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 3 порядку денного).
Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), щодо перерозподілу часток на затвердження статуту у новій редакції, оформленого протоколом № 19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 4 порядку денного).
Визнано недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_1 від 11.02.2018 року, щодо припинення шляхом ліквідації ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), номер запису 10741100020026995.
Скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), яким було змінено склад засновників (учасників) шляхом виключення виведення ОСОБА_4 зі складу засновників, а ОСОБА_1 включення до складу засновників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), номер запису 10741050017026995 від 20.10.2017.
Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), щодо зміни чинного директора ОСОБА_5 на нового директора ОСОБА_1 , номер запису 10741070015026995 від 20.10.2017.
Скасовано державну реєстрацію виправлення помилок щодо ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (код ЄДРПОУ 35391480), номер запису 10747770016026995 від 20.10.2017.
Стягнуто з ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 16984,00 грн.
Станом на дату розгляду справи, вищезазначене рішення набуло законної сили.
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
При вирішенні даного спору судом прийнято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Згідно зі статтею 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 не мав права укладати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" від 20.10.2017, вносити відомості та зміни до статутних документів товариства, а також уповноважувати на такі дії інших осіб.
Отже, Господарським судом міста Києва у справі № 910/15336/20 встановлено, що ОСОБА_4 не вчиняла правочин щодо відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та не повідомляла товариство про свій намір вийти з його учасників, оскільки, не мала такого наміру, спірний об'єкт нерухомого майна вибув з власності ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" поза волею власника, тобто ОСОБА_4 .
За викладених вище обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Ріелті Стендерт" нерухомого майна: корпус № 21 (літ. В), загальною площею 910,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу (частина 1 статті 318 ЦК України).
За приписами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 325 ЦК України встановлено, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За обставин порушення таких прав, власник не обмежений можливістю захистити свої права в спосіб, визначений законодавством, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння - віндикації.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини та майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
При цьому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.
Зазначений засіб захисту права власності - витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Віндикаційний позов захищає право власності в цілому, оскільки пред'являється у тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно.
Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на спірне нежитлове приміщення, зареєстровано за третьою особою 20.10.2017 о 20:33:53, припинено - 23.10.2017 о 23:24:09. Водночас, право власності на спірне нежитлове приміщення, зареєстровано за відповідачем - 23.10.2017 о 23:24:09.
Слід також зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація створення юридичної особи - ТОВ "Ріелті Стендерт" відбулася 23.10.2017 о 19:19:44.
Враховуючи те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладений між ТОВ "Сіті Гард Груп" та ТОВ "Ріелті Стендерт" та вищезазначені реєстраційні дії вчинено в один день одним і тим самим приватним нотаріусом - Левашовим Олександром Геннадійовичем, а також беручи до уваги наявність обтяжень на спірне майно, суд дійшов висновку, що відповідач не є добросовісним набувачем у розумінні статті 330 ЦК України.
Враховуючи викладене, встановлені судом обставини незаконного вибуття спірних об'єктів нерухомого майна з власності ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", відсутність волі ОСОБА_4 , як 100% власника товариства на вибуття з її володіння спірного об'єкту нерухомого майна, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" про витребування спірного об'єкту нерухомого майна від ТОВ "Ріелті Стендерт" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено загальне правило за наслідками спливу позовної давності, згідно з яким сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, відповідно до частини 5 цієї статті ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин.
В обґрунтування поважності причин пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом позивач зазначає, що щодо спірного об'єкту нерухомого майна існував судовий спір, який був розглянутий судом в межах справ № 910/15336/20. Предметом справи були вимоги визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій по спірному приміщенні. В межах розгляду судом вказаної справи встановлено факт, що були проведені незаконні збори учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" на яких прийнято рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_4 та вирішено розпорядитись нерухомим спірним об'єктом товариства, оформивши без її згоди право власності на спірний об'єкт та встановлено, що ОСОБА_4 є дійсним власником спірного об'єкту. Судовий спір із оскарження правомірності вибуття майна із власності ОСОБА_4 , свідчить про те, що позивачем протягом часу вибуття майна із свого фактичного володіння здійснювались заходи щодо відновлення порушеного права.
Слід зауважити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У зв'язку з викладеним вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки вказаний строк позивачем пропущено не було.
З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен доводи сторін.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Витребувати з чужого незаконного володіння від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 16, квартира 1; ідентифікаційний код 41678142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код 35391480) нерухоме майно: корпус № 21 (літ В) загальною площею 910,3 кв. м, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Московська, будинок 8.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Стендерт" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 16, квартира 1; ідентифікаційний код 41678142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код 35391480) судовий збір у сумі 13500 (тринадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 13.12.2021
Суддя І.В.Усатенко