Справа № 522/23899/21
Провадження № 2/522/9607/21
14 грудня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» про зняття арешту з майна,
13 грудня 2021 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» про зняття арешту з майна. Позивач просить скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (номер обтяження 11302017), накладений на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Коземір О.С. В-7/481 від 20.06.2011 року 26269862.
В своїй позовній заяві позивач зазначає, що вона є боржником у виконавчому провадженні № 26269862 в рамках якого й був накладений арешт про скасування якого вона просить у своїй позовній заяві.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд дійшов до висновку про те, що вона не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року N 904/51/19 (провадження N 12-122гс19) та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 року по справі N 712/12136/18.
Керуючись ст. ст. 186,477 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» про зняття арешту з майна. Позивач просить скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (номер обтяження 11302017), накладений на підставі постанови Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Коземір О.С. В-7/481 від 20.06.2011 року 26269862.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Косіцина В.В.