07.12.21
Справа № 495/4759/20
Провадження № 2/522/3859/21
07 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
при секретарі судового засідання Тофан Л.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості за кредитним договором № 014/0076/74/75863 від 04.06.2007 року,
АТ «Райффайзен Банк Аваль» 12 серпня 2020 року звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості за Кредитним договором та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/0076/74/75863 від 04 червня 2007 року, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 205 030,00 доларів США строком до 04.06.2027 року, а Позичальник зобов'язалась належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором. Свої зобов'язання по Договору позивач виконав, а Відповідач всупереч вимогам умовам Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання.
У зв'язку з чим просили стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 3% річних за невиконання грошового зобов'язання за періоди з 03.07.2017 року по 03.07.2020 року за кредитним договором 014/0076/74/75863 від 04 червня 2007 року у розмірі 15 954, 56 доларів США та судовий збір.
25 серпня 2020 року ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.
23 жовтня 2020 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.
20 липня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання 07 грудня 2021 року сторони не з'явились. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання сповіщався належним чином, про поважність причин не явки суд не повідомив, відзив на позов до суду на надавав.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову задоволені позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/0076/74/75863 від 04 червня 2007 року, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 205 030,00 доларів США строком до 04.06.2027 року, а Позичальник зобов'язалась належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,5% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.
Згідно п. 1.4.Процентна ставка за користування кредитом складає 12,5 відсотків річних. Інфляційне застереження: Сторони домовились, що Кредитор має право без отримання будь-якої додаткової угоди Позичальника коригувати (змінювати) процентну ставку протягом дії цього Договору в випадках, передбачених п. 1.5-1.6 Договору, та з дотриманням порядку передбаченого п. 6.2 цього Договору.
Відповідно до умов п. 3.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування.
Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п. 3.2. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з можливою видачою готівки через касу Кредитора.
Сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно (п. 3.3. Кредитного договору).
Відповідно до умов п. 5.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу Банка щомісячно, до 10 (десятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, погашення заборгованості по Договору.
Крім того, відповідно до умов п. 8.1. Кредитного договору Позичальник засвідчила та гарантувала, що всі умови Кредитного договору для неї зрозумілі, відповідають її інтересам, є розумними та справедливими, а саме: Позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин, він спроможний здійснити Кредитний договір і виконати зобов'язання по ньому, оскільки вона не має обмежень у право та дієздатності. До того ж, Позичальник гарантувала, що жодним чином не обмежена законом, іншим нормативно - правовим актом, судовим рішенням або іншим передбаченим чинним законодавством способом в своєму праві укладати Кредитний договір та виконувати усі умови, визначені в ньому.
Також, згідно п. 8.2. Кредитного договору сторони погодили і те, що з укладенням цього Договору Сторони досягли згоди усіх істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними за змістом цього Договору.
Сторони дійшли згоди, що будь-яке порушення Позичальником умов Кредитного договору повинно розглядатись як істотне порушення Договору, яке надає право Кредитору у порядку, передбаченому цим Договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених Договором строків виконання зобов'язань, вимагати від Позичальника повернення Кредиту та інших передбачених Кредитним договором платежів (п. 8.4. Кредитного договору).
Відповідно до п. 9.1. Кредитний договір набуває чинності з часу його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора та діє до повного погашення кредитної заборгованості (суми кредиту, процентів за користування, штрафів та пені).
Проте, позивач зазначає, що всупереч вимогам п. 5.1. Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених умовами Кредитного договору, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та положень Кредитного договору.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості за кредитним договором Банком у порядку ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за період з 03.07.2017 року по 03.07.2020 року у розмірі 15 954, 56 доларів США.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що, в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. ст. 524,533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1,2,3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Із наданого позивачем позову та доданих до нього документів в тому числі розрахунків, не можливо встановити розмір основного зобов'язання на яке позивачем було нараховано 3% річних, відсутній розрахунок як заборгованості за кредитним договором так і суми 3% річних (формули), які позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , таким чином розмір позовних вимог є недоведеним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому суд враховує, що позивачем було направлено ОСОБА_1 повідомлення про неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором від 07.07.2020 року за вих. № 114/5-190767, проте доказів звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору 014/0076/74/75863 від 04 червня 2007 року до матеріалів справи не додано, а саме посилання позивача про неналежне виконання рішення суду не може прийматись судом до уваги.
Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи усі обставини справи, беручи до уваги вимоги ст. 81 ЦПК України, згідно якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Оскільки у позові відмовлено, підстав для присудження на користь позивача з відповідачів судових витрат, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 78, 76-81, 82, 84, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права, шляхом стягнення 3 % річних заборгованості за кредитним договором № 014/0076/74/75863 від 04.06.2007 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2021 року.
Суддя Чернявська Л.М.