Справа №522/21733/21
Провадження №2/522/7091/21
14 вересня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів,
До Приморського районного суду м.Одеси 15.06.2021 року з Дарницього районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року відкрито провадження у справі.
Представник позивача 19.07.2021 року надала суду уточнену позовну заяву (а.с.65-96), згідно якої позовні вимоги пред'явив до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, та просив :
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6387, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 03 липня 2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 25 541,04 грн.;
- стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно відраховані та стягнуті суми із заробітної плати у розмірі 20 903, 59 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 15 липня 2015 року між нею, ОСОБА_1 , та ПАТ КБ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір із грейc періодами № 5709/779DCLRG1PT, відповідно до якого банком було надано кредитні кошти у розмірі 22 693,03 грн. строком до 20.07.2020 року. Вказувала, що в жовтні 2020 року вона дізналась про те, що постановою від 28.07.2020 року приватним виконавцем Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 62669517 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 6837 від 03.07.2020 року про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» коштів за кредитним договором № 5709/779DCLRG1PT від 15.05.2015 року у розмірі 25 541, 04 грн..
Між тим, указаний виконавчий напис позивачка вважає незаконним та таким, що вчинений із грубим порушенням чинного законодавства та порядку вчинення виконавчих написів. Посилалась на те, що право вимоги до неї виникло у вересні 2015 року, проте виконавчий напис вчинено нотаріусом у липні 2020 року, тобто з пропуском строків позовної давності; останній був вчинений на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, а не на підставі нотаріально посвідченої угоди; надані нотаріусу документи не надавали можливості встановити безспірність заборгованості позивача, ураховуючи пропуск кредитором строку позовної давності щодо кредитних вимог до позивача; заборгованість, визначена у виконавчому написі, не підтверджена випискою по рахунку позивача за договором, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш, ніж 30-денний строк. Додатково посилалась на те, що її не було сповіщено про відступлення прав вимог за вказаним кредитним договором ні на користь ТОВ «Кредит-Капітал», ні на користь ТОВ «ФК «Аланд». За викладеного, вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису № 6387, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 03 липня 2020 року щодо стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 25 541,04 грн., таким що не підлягає виконанню. Та з огляду на незаконність вчиненого виконавчого напису, вважає, що кошти у сумі 20 903, 59 грн. були безпідставно стягнуті за рахунок її заробітної плати на користь відповідача.
За викладеного, звернулись до суду з уточненим позовом.
У підготовчому засіданні 19.07.2021 року була присутня представник позивача - ОСОБА_2 , підтримала подане ним клопотання про забезпечення позову та просила задовольнити, зупинивши стягнення за виконавчим написом, що оскаржується, у виконавчому провадження №62669517. Також просила не вирішувати питання щодо витребування доказів (матеріалів виконавчого провадження), оскільки нею надано зроблено витяг щодо виконавчого провадження з реєстру; також зазначила, що приватного нотаріуса Горай О.С. було позбавлено свідоцтва та нею зроблено запит щодо матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, до нотаріального архіву, проте до теперішнього часу не отримано.
Через неявку інших учасників процесу, розгляду справи відкладено на 13.09.2021 року.
Ухвалою суду, повний текст якої складено 20.07.2021 року, було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за реєстровим № 6387, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість за кредитним договором №5709/779DCLRG1PT від 15 липня 2015 року у сумі 25 541,04 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною відкрито виконавче провадження №62669517.
У підготовче засідання 13.09.2021 року сторони не з'явилися, представник ОСОБА_1 - адвокат Єштокіна Ю.В. надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за відсутністю сторони позивача. Також просила закрити підготовче засідання по справі та призначити її до розгляду по суті. Інші учасники процесу поважність причин неявки суду не повідомили.
Ухвалою суду, повний текст якої складено 14.09.2021 року, підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 02.11.2021 року.
Через неявку сторін, розгляд справи 02.11.2021 року було відкладено на 08.12.2021 року.
У судове засідання 08.12.2021 року сторони не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.
Представник позивача надала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи. Інші учасники процесу поважність причин неявки суду не повідомили та жодних клопотань та заяв по суті справи до суду не подавали.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
гідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.
Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Зважаючи на межі розгляду справи, а також належне сповіщення сторін, з урахування клопотання представника позивача, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення суду є 14.12.2021 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір з грейс періодами (рахунок) № 5709/779DCLRG1PT, відповідно до якого банком було надано позичальнику кошти у кредит у сумі 22 693,03 грн., строком до 20.07.2020 року. Процентна ставка була визначена фіксованою - 0,0001% річних.
03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 6387, за яким з ОСОБА_1 , як із боржника за кредитним договором №5709/779DCLRG1PT від 15 липня 2015 року, укладеним із ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 83 від 28.02.2018 року є ТОВ ФК «Вердікт капітал», правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №14/05/2020-ФА від 14.05.2020 року є ТОВ «ФК «Аланд», стягнуто заборгованості за період із 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року у загальному розмірі 25 041, 04 грн., у тому числі:
-Прострочена заборгованість за сумою кредиту - 22 206,04 грн.;
-Прострочена заборгованості за комісією - 0,00 грн.;
-Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2 385,00 грн.;
Також за виконавчим написом від 03.07.2020 року із позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» стягнуто плату за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 500 грн..
За вказаним виконавчим написом №6387 від 03.07.2020 року відносно боржника ОСОБА_1 28.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження ВП №62669517 (а.с.12).
Постановами від 28.07.2020р. у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 6387 від 03.07.2020 року приватним виконавцем було стягнуто з ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 2 554,10 грн. та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 219,88 грн..
Постановою від 31.07.2020 року приватним виконавцем Клітченко О.А. було звернуто стягнення на доходи боржника, а саме на заробітну плату ОСОБА_1 , яку вона отримує в філії пасажирська компанія Акціонерного товариства Українська залізниця у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у сумі 28 495, 14 грн. (а.с.84-85).
Згідно листа заступника Міністра з питань державної реєстрації Оніщук Ольги від 20.04.2021 року, наказом МЮ України від 24.02.2021 року №727/5 було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_3 (а.с.92-94).
Указаний виконавчий напис №6387 від 03.07.2020 року позивачка вважає незаконними, а також таким, що вчинений із порушенням діючого законодавства, та таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із тексту оспорюваного виконавчого напису від 03 липня 2020 року вбачається, що приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, у момент вчинення виконавчого напису 03.07.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/13233/17.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений 15 липня 2015 року між позивачем та ПАТ «Платинум Банк» кредитний договір № 5709/779DCLRG1PT, який було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису від 03.07.2020 року, не був посвідчений нотаріально, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню (далі - кредитний договір, а.с.11).
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При вирішенні спору суд враховує також наступні обставини.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 753/787/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 199/3452/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 335/3462/16-ц та узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права сформульованому у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).
Судом встановлено, що відповідно умов кредитного договору, строк дії кредитного ліміту складає 60 платіжних періодів (до 20.07.2020 року - дата повернення кредиту).
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» у редакції станом на час вчинення спірного виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Зважаючи на те, ще останній платіж позичальником було здійснено у вересні 2015 року, що не спростовано відповідачем, то прострочення зобов'язання розпочалось вже з жовтня 2015 року, а тому, враховуючи визначений законом трирічний строк позовної давності, кредитором могли бути заявлені вимоги із урахуванням строків давності, а враховуючи вищевказану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 - до 21.02.2017 року.
Проте виконавчий напис вчинений 03.07.2020 р., за яким заборгованість стягнена за період із 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року, тобто з перевищенням встановленого чинним законодавством строку.
У спростування вищевикладеного будь яких доказів відповідачем суду не надано та про такі заявлено не було.
Окрім того, суд вбачає, що право вимоги за вказаним кредитним договором №5709/779DCLRG1PT від 15.07.2015 року ПАТ «Платинум Банк» 28.02.2018 року було відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», із яким було укладено Договір відступлення прав вимоги за кредитним договорами 83. Проте, згідно виконавчого напису від 03.07.2020 року вказано, що ТОВ «ФК «Аланд» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 14/05/2020-ФА, укладеного 14.05.2020 року, проте матеріали справи не містять доказів переходу прав вимог від ПАТ «Платинум Банк» чи ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ТОВ «ФК «Аланд».
Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, зокрема й щодо строків звернення до нотаріуса з такою вимогою, суд доходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов у цій частині слід задовольнити повністю.
Суд вбачає, що із заробітної плати позивача в рахунок погашення зобов'язань за виконавчим провадження було стягнуто кошти за період із жовтня 2020 року по червень 2021 року на загальну суму 20 903, 59 грн..
При цьому, з урахуванням встановлених судом обставин щодо визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, то відпали правові підстави для набуття стягувачем - ТОВ «ФК «Аланд» коштів в розмірі 25 541, 04 грн., стягнутих згідно виконавчого напису, який визнаний таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.
Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою Верховного Суду від 06.03.2019 р. по справі № 910/1531/18.
У той же час, позивач не надав суду доказів, що він оскаржував постанови приватного виконавця, зокрема про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2554, 10 грн. від 28.07.2020 року та про стягнення розмірі мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 219,88 грн. від 28.07.2020 (а.с.80-83), а тому суд приходить до висновку що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. на відповідній правовій підставі були отримані кошти як витрати виконавчого провадження та основна винагорода приватного виконавця.
Отже, дана сума (2773,98 грн.) коштів не може бути повернута позивачу як безпідставно стягнута.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача кошти у сумі 18 129, 61 грн. як безпідставно стягнуті за виконавчим написом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у порядку розподілу судових витрат між сторонами з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (за подання заяви про забезпечення позову) та 1748,80 грн. (за позовні вимоги).
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р. у редакції від 29.11.2001 року, ст. ст. 11, 15, 16, 18, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6387, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем від 03 липня 2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578) коштів у розмірі 25 541,04 грн.;
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму безпідставно отриманих коштів у розмірі 18 129, 61 грн. (вісімнадцять тисяч сто двадцять девять гривень 61 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420, 40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) та 1748, 80 грн. (одну тисячу сімсот сорок вісім гривень 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14.12.2021 року.
Суддя Л.В. Домусчі