Справа № 947/38855/21
Провадження № 2-а/947/312/21
про залишення позовної заяви без руху
14.12.2021 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків Олена Василівна, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови та визнання дій протиправними, -
10.11.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до УДАБК ОМР, в якому просить скасувати постанову №271/21 від 12.10.2021 року та визнати дії співробітників УДАБК ОМР протиправними, такими, що суперечать чинному законодавству.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. передано адміністративну справу №420/21742/21 за позовом ОСОБА_1 до УДАБК ОМР про скасування постанови та визнання дій протиправними до Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 року головуючим у справі обрано суддю Васильків О.В.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви квитанції про сплату судового збору не додано, в позові ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон № 3674-VІ «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 року (опублікована 28.04.2020 року) у справі № 543/775/17 зазначила, що вважає за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, зазначає, що за подання фізичною особою адміністративного позову про оскарження постанови про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 року з 01 січня встановлений у розмірі 2270 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 454,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомити позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. у строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд зауважує безпідставність посилань позивача та ст. 288 КУпАП, оскільки в даному випадку позивач звернулась до суду з позовною заявою в порядку КАС України, в зв'язку з чим положення ст. 288 КУпАП не застосовуються.
Керуючись ст. ст. 160-161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови та визнання дій протиправними, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені в ухвалі недоліки у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення у встановлений строк зазначених в ухвалі недоліків позовну заяву буде повернуто позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Васильків О.В.