61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
13.12.2021 Справа № 905/1405/21
Суддя Господарського суду Донецької області Чернова О.В., за участю секретаря судового засідання Семенової М.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЬДЕРІС УКРАЇНА», смт Володимирівка Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», м. Курахове Донецької області
про стягнення 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛЬДЕРІС УКРАЇНА», смт Володимирівка Донецької області звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», м. Курахове Донецької області про стягнення 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати поставки товару за договором поставки товару №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 1145855,65грн, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Нормативно свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на статті 11, 253, 530, 546- 549, 551, 610, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 179, 218, 230,-232 Господарського кодексу України.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчену копію договору поставки №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017; специфікацій №27 від 03.08.2020, №28 від 01.09.2020, №29 від 01.10.2020; накладних, рахунків та товарно-транспортних накладних №151 від 05.08.2020, №152 від 11.08.2020, №160 від 17.08.2020, №171 від 02.09.2020, №184 від 30.09.2020, №198 від 09.10.2020, №207 від 27.10.2020; довіреностей №401 від 04.08.2020, №508 від 06.08.2020, №№413 від 12.08.2020, №432 від 01.09.2020, №453авід 29.09.2020, №464 від 07.10.2020, №473 від 26.10.2020; претензії б/н від 18.01.2021 з поштовою накладною з описом вкладення, фіскального чеку АТ «Укрпошта».
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1405/21 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1405/21; вирішено справу №905/1405/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.08.2021.
13.08.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про те, що протягом 2020 року спірний договір не діяв, докази щодо пропозицій сторін продовжувати дію спірного договору після 31.12.2019 відсутні.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.08.2021 відкладено підготовче засідання на 13.09.2021.
07.09.2021 електронною поштою від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач стверджує, що норма 7.4. Договору не обмежує кількість пролонгації договору на один рік. Крім того, відповідач вчиняв конклюдентні дії щодо продовження та виконання спірного договору. Позивач також зазначає, що припинення строку дії не призводить до припинення договірних зобов'язань, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2021 продовжено строк підготовчого засідання у справі №905/1405/21 на тридцять днів до 25.10.2021; відкладено підготовче засідання на 06.10.2021.
Розпорядженням керівництва суду №33-р від 30.09.2021 зупинено з 01.10.2021 прийняття працівниками Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду, внаслідок чого повідомлення учасників справи здійснюється альтернативними способами повідомлення.
Розпорядженнями голови Господарського суду Донецької області №35-р від 05.10.2021 та №37-р від 08.10.2021 судді Черновій О.В. встановлено дистанційну роботу за фактичним місцем проживання в м. Харкові у період з 06.10.2021 по 13.10.2021 включно.
Телефонограмою Господарського суду Донецької області від 05.10.2021 та листом Господарського суду Донецької області від 06.10.2021 повідомлено учасників справи, що у зв'язку із встановленням судді Черновій О.В. дистанційної роботи, судове засідання 06.10.2021 не відбудеться.
У період з 18.10.2021 по 29.10.2021 включно суддя Чернова О.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою господарського суду від 02.11.2021 призначено підготовче засідання на 17.11.2021.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1405/21; призначено розгляд справи на 13.12.2021.
У судове засідання 13.12.2021 представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
14.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кальдеріс Україна» (далі - Постачальник) укладено договір поставки №ЕК/17/15-02/15 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, за цінами та у строки відповідно до специфікаціям до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Якість продукції, що поставляється за цим договором, повинна відповідати технічним умовам, стандартам, чинним в Україні, а також вимогам, зазначеним у специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).
Згідно з п.2.1. Договору поставка Продукції здійснюється на умовах FCA, склад Поставщика смт. Володимирівка Волновахського району Донецької області відповідно до правил «Інкотермс-2010», якщо інші умови поставки не передбачені відповідною специфікацією.
Зобов'язання постачальника в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції на складі покупця (п.2.2. Договору).
За змістом п.2.3. Договору Постачальник зобов'язаний надати разом з Продукцією такі документи: видаткову накладну; сертифікат якості або технічний паспорт; рахунок-фактуру на оплату; сертифікат походження товару; податкову накладну, складену в електронній формі і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У п. 3.1. Договору сторонами встановлено, що загальна сума договору визначається як сумарна вартість продукції, згідно доданих до цього договору специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору покупець здійснює оплату продукції протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку, якщо інше не передбачено у специфікації або додатковій угоді.
Звірка розрахунків між сторонами проводиться на вимогу однієї із сторін (п.3.3. договору).
Відповідно до п.4.1. Договору сторони погодили, що в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором вони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
За прострочення оплати вартості продукції, якщо оплата здійснюється після здійснення поставки, покупцеві нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання покупцем свого грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п.4.4. Договору).
За умовами п.7.2. договору будь-які зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними лише за умови, якщо вони вчинені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін.
У п.7.4. Договору сторони визначили, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками обох сторін і діє до 31.12.2018. У разі якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу Сторону про закінчення дії договору, то договір вважається пролонгованим на один рік.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.
На виконання умов договору сторонами підписано:
- специфікацію №27 від 03.08.2020 до договору №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017, відповідно до якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на загальну суму 437689,46грн; умови поставки - FCA, смт. Володимирівка, або МТП м. Маріуполь відповідно до правил «Інкотермс-2010»; умови оплати - 100% передоплата; період поставки серпень 2020 р.;
- специфікацію №28 від 01.09.2020 до договору №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017, відповідно до якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на загальну суму 475278,86грн; умови поставки - FCA, смт. Володимирівка, або МТП м. Маріуполь відповідно до правил «Інкотермс-2010»; умови оплати - 100% передоплата; період поставки вересень 2020 р.;
- специфікацію №29 від 01.10.2020 до договору №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017, відповідно до якої Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на загальну суму 386507,41грн; умови поставки - FCA, смт. Володимирівка, або МТП м. Маріуполь відповідно до правил «Інкотермс-2010»; умови оплати - 100% передоплата; період поставки жовтень 2020 р.
Позивач виконав зобов'язання з поставки товару за спірним договором, зокрема:
- за специфікацією №27 поставлено продукцію відповідно до накладних №151 від 05.08.2020 на суму 166976,96грн з ПДВ, №152 від 11.08.2020 на суму 119303,82грн з ПДВ, №160 від 17.08.2020 на суму 143123,11грн з ПДВ;
- за специфікацією №28 поставлено продукцію відповідно до накладних №171 від 02.09.2020 на суму 216972,12грн з ПДВ, №184 від 30.09.2020 на суму 194245,01грн з ПДВ;
- за специфікацією №29 поставлено продукцію відповідно до накладних №198 від 09.10.2020 на суму 333572,22грн з ПДВ, №207 від 27.10.2020 на суму 52935,19грн з ПДВ.
Вказані накладні підписані сторонами без зауважень.
Зі сторони відповідача накладні підписані зав. ЦМС Фурсовою Л.С. на підставі довіреностей №401 від 04.08.2020, №508 від 06.08.2020, №№413 від 12.08.2020, №432 від 01.09.2020, №453авід 29.09.2020, №464 від 07.10.2020, №473 від 26.10.2020.
Позивачем виписані відповідачу рахунки №151 від 05.08.2020 на суму 166976,96грн з ПДВ, №152 від 11.08.2020 на суму 119303,82грн з ПДВ, №160 від 17.08.2020 на суму 143123,11грн з ПДВ, №171 від 02.09.2020 на суму 216972,12грн з ПДВ, №184 від 30.09.2020 на суму 194245,01грн з ПДВ, №198 від 09.10.2020 на суму 333572,22грн з ПДВ, №207 від 27.10.2020 на суму 52935,19грн з ПДВ.
Також на підтвердження поставки продукції за спірним договором позивачем надані товарно-транспортні накладні №151 від 05.08.2020, №152 від 11.08.2020, №160 від 17.08.2020, №171 від 02.09.2020, №184 від 30.09.2020, №198 від 09.10.2020, №207 від 27.10.2020.
Відповідач частково здійснив оплату товару за накладною №151 від 05.08.2020 на суму 81272,78грн, оплату іншої частини вартості поставленої продукції відповідач не сплатив.
23.01.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію б/н від 18.01.2021 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1145855,65грн, пеню в розмірі 41477,52грн, 3% річних в розмірі 11869,38грн, інфляційні втрати в розмірі 41375,03грн протягом десяти календарних днів з моменту отримання претензії.
На підтвердження направлення претензії позивач надав суду поштову накладну з описом вкладення, фіскальний чек АТ «Укрпошта».
Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, заборгованість за договором не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Сутність позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань у зв'язку із невиконанням зобов'язань з оплати поставки товару за договором №ЕК/17/15-02/15 від 14.11.2017, а також застосуванні наслідків порушення зобов'язання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, правове регулювання якого визначено §1, 3 Глави 54 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.
Згідно з ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України).
Згідно з ст.693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 3.2. Договору покупець здійснює оплату продукції протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку, якщо інше не передбачено у специфікації або додатковій угоді.
У Специфікаціях №27 від 03.08.2020, №28 від 01.09.2020 та №29 від 01.10.2020 сторони погодили умови оплати: 100% передоплати.
Як судом встановлено, що позивач поставив продукцію на загальну суму 1227128,43грн за накладними за накладними №151 від 05.08.2020, №152 від 11.08.2020, №160 від 17.08.2020, №171 від 02.09.2020, №184 від 30.09.2020, №198 від 09.10.2020, №207 від 27.10.2020 за спірним договором.
Вказані накладні підписані уповноваженим представником відповідача без зауважень щодо якості та кількості поставленої продукції, факт отримання поставленої продукції відповідачем не заперечується.
Враховуючи, що відповідач передоплату не здійснив, керуючись статтею 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що строк оплати є таким, що настав:
- за накладною №151 від 05.08.2020 - 05.08.2020,
- за накладною №152 від 11.08.2020 - 11.08.2020,
- за накладною №160 від 17.08.2020 - 17.08.2020,
- за накладною №171 від 02.09.2020 - 02.09.2020,
- за накладною №184 від 30.09.2020 - 30.09.2020,
- за накладною №198 від 09.10.2020 - 09.10.2020,
- за накладною №207 від 27.10.2020 - 27.10.2020.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідач здійснив часткову оплату вартості продукції за накладною №151 від 05.08.2020 на суму 81272,78грн.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу, доказів виконання зобов'язання за Договором щодо оплати поставки товару на суму 1145855,65грн суду не надано.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо закінчення дії спірного договору після 31.12.2019, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої сторони в порядку п.7.4. Договору. Крім того, як встановлено судом, відповідачем вчинялися фактичні дії на виконання умов спірного договору, про що свідчать підписані сторонами специфікації, видаткові накладні та часткова оплати заборгованості відповідачем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставки товару у розмірі 1145855,65грн.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У пункті 4.4. Договору сторони погодили, що за прострочення оплати вартості продукції, якщо оплата здійснюється після здійснення поставки, покупцеві нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання покупцем свого грошового зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Так позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 69194,87грн, а саме:
- на суму боргу у розмірі 85704,18грн за накладною №151 від 05.08.2020 за період прострочення з 06.08.2020 по 05.02.2021 пеня становить 5173,12грн,
- на суму боргу у розмірі 119303,82грн за накладною №152 від 11.08.2020 за період прострочення з 12.08.2020 по 11.02.2021 пеня становить 7201,84грн,
- на суму боргу у розмірі 143123,11грн за накладною №160 від 17.08.2020 за період прострочення з 18.08.2020 по 17.02.2021 пеня становить 8640,48грн,
- на суму боргу у розмірі 216972,12грн за накладною №171 від 02.09.2020 за період прострочення з 03.09.2020 по 02.03.2021 пеня становить 12887,94грн,
- на суму боргу у розмірі 194245,01грн за накладною №184 від 30.09.2020 за період прострочення з 01.10.2020 по 31.03.2021 пеня становить 11750,41грн,
- на суму боргу у розмірі 333572,22грн за накладною №198 від 09.10.2020 за період прострочення з 10.10.2020 по 09.04.2021 пеня становить 20263,64грн,
- на суму боргу у розмірі 52935,19грн за накладною №207 від 27.10.2020 за період прострочення з 28.10.2020 по 27.04.2021 пеня становить 3277,44грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично та методологічно правильним, таким чином, вимоги щодо стягнення пені у загальному розмірі 69194,87грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із простроченням оплати поставки продукції позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 25431,29грн та інфляційних втрат у розмірі 111789,38грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем надано розрахунок нарахування 3% річних у загальному розмірі 25431,29грн, а саме:
- на суму боргу у розмірі 85704,18грн за накладною №151 від 05.08.2020 за період прострочення з 06.08.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 2180,85грн,
- на суму боргу у розмірі 119303,82грн за накладною №152 від 11.08.2020 за період прострочення з 12.08.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 2977,16грн,
- на суму боргу у розмірі 143123,11грн за накладною №160 від 17.08.2020 за період прострочення з 18.08.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 3501,16грн,
- на суму боргу у розмірі 216972,12грн за накладною №171 від 02.09.2020 за період прострочення з 03.09.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 5023,15грн,
- на суму боргу у розмірі 194245,01грн за накладною №184 від 30.09.2020 за період прострочення з 01.10.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 4051,18грн,
- на суму боргу у розмірі 333572,22грн за накладною №198 від 09.10.2020 за період прострочення з 10.10.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 6710,92грн,
- на суму боргу у розмірі 52935,19грн за накладною №207 від 27.10.2020 за період прострочення з 28.10.2020 по 11.06.2021 3% річних становить 986,87грн.
Контррозрахунок відсутній.
Перевіривши наданий розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд встановив, що розрахунок є методологічно та арифметично правильним, відтак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 25431,29грн.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати на суму основного боргу у загальному розмірі 111789,38грн.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат позивачем нараховано інфляційні втрати у загальному розмірі 111789,38грн, а саме:
- на суму боргу у розмірі 85704,18грн за накладною №151 від 05.08.2020 за період з серпня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 8487,23грн,
- на суму боргу у розмірі 119303,82грн за накладною №152 від 11.08.2020 за період з серпня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 11814,58грн,
- на суму боргу у розмірі 143123,11грн за накладною №160 від 17.08.2020 за період з вересня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 14488,61рн,
- на суму боргу у розмірі 216972,12грн за накладною №171 від 02.09.2020 за період з вересня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 21964,47грн,
- на суму боргу у розмірі 194245,01грн за накладною №184 від 30.09.2020 за період з жовтня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 18599,54грн,
- на суму боргу у розмірі 333572,22грн за накладною №198 від 09.10.2020 за період з жовтня 2020 року по травень 2021 року у розмірі 31940,54грн,
- на суму боргу у розмірі 52935,19грн за накладною №207 від 27.10.2020 за період з листопада 2020 року по травень 2021 року у розмірі 4494,41грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, суд встановив, що він є методологічно та арифметично правильним, відтак, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно вимог п.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсзяі та стягнення з відповідача 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЬДЕРІС УКРАЇНА», смт Володимирівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», м. Курахове Донецької області про стягнення 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ», м. Курахове Донецької області (85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, місто Курахове, Промислова зона, будинок 115, ідентифікаційний код 41491822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛЬДЕРІС УКРАЇНА», смт Володимирівка Донецької області (85721, Донецька обл., Волноваський р-н, селище міського типу Володимирівка, вулиця Заводська, будинок 1, ідентифікаційний код 25341601) 1352271,19грн, з яких основна заборгованість - 1145855,65грн, пеня - 69194,87грн, інфляційні нарахування - 111789,38грн, 3% річних - 25431,29грн, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 20284,07грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова
У судовому засіданні 13.12.2021 складено та підписано повний текст рішення.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.