Справа № 947/31259/21
Провадження № 2/947/4833/21
14.12.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Маломуж А.І.
за участю секретаря судового засідання - Месропянцевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,-
13.10.2021 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд розірвати шлюб посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з постійно виникаючими сварками, відсутністю взаєморозуміння між ними, втратою почуття любові та поваги. Позивач вказує, вони з відповідачем сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, на примирення позивач не згодна, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити її інтересам.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І. від 16.11.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, в позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, сторони перебувають у шлюбі з 16.09.2016 року, шлюб зареєстрований Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 1764 від 16.09.2016 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечувалось сторонами.
Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачкою, у позивачки відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об'єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
Одночасно, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Шлюб це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім'ю шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
У судовому засіданні встановлено, що сім'я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 1764 від 16.09.2016 року.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 14.12.2021 року.
Суддя Маломуж А. І.