14.12.2021 Провадження №2/425/625/21
Справа №425/3090/21
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
11.10.2021 позивачка звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з вищезазначеним позовом до відповідача посилаючи на наступні обставини.
На підставі договору дарування квартири від 30.09.2021 вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач- її син і зареєстрований у вказаній квартирі та не проживає за вказаною адресою з 2006 року, участі в утриманні житлового приміщення не приймає, за комунальні послуги не сплачує, його особисті речі в квартирі відсутні. Добровільно з реєстрації за місцем проживання відповідач не знімається.
Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 25.10.2021 прийнято цей позов до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні, з викликом сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином; 19.11.2021 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі ( а.с.24).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав. Відповідачу були надіслані виклики в судове засідання за адресою його місця реєстрації, відповідно відомостей Рубіжанської міської ради Луганської області, а саме: АДРЕСА_1 , які були повернуті на адресу суду разом із конвертами з позначкою « адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с.-29,30).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно частини 4 статті 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частиною 4 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності, неповідомлення відповідачем про причини неявки до суду, відсутність відзиву на позов та згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення по цій справі в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно договору дарування квартири від 13.09.2021, посвідченого та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 9274 приватним нотаріусом Сєвєродонецького районного нотаріального округу Луганської області Нецвітай О.В. ( а.с.8-9), а також відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2021 №274454554 ( а.с.-10), позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 .
З витягу № 7612 про зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб, посвідченого 30.09.2021 адміністратором Центру надання адміністративних послуг Рубіжанської міської ради Луганської області ( а.с.4), а також з інформації Рубіжанської міської ради Луганської області про реєстрацію місця проживання особи/відповідача від 25.10.2021 ( а.с.17) вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 , з 18.08.2005 по теперішній час, зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до акту про встановлення фактичного місця проживання від 05.10.2021, не проживає за вказаною адресою з 2006 року по теперішній час ( а.с.12).
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 391 ЦК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі визначеному відповідно до угоди з власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у спірній квартирі як член сім'ї власника - позивача, відсутній у квартирі без поважної причини з 2006, тобто більше року, а тому є всі підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 13, 81, 128, 131, 247, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: В. В. Москаленко