Справа № 947/31411/20
Провадження № 2/947/874/21
08.12.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Маломуж А.І.
за участю секретаря судового засідання - Месропянцевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування права власності,-
29.10.2020 року позивачі звернулись до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про скасування права власності.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2020 року відкрито провадження у вказаній справі.
19.05.2021 року до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у адміністративній справі № 815/4386/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, свідоцтва про право власності.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2021 року зупинено провадження у цивільній справі за № 947/31411/20 за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування права власності до набрання законної сили постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у адміністративній справі № 815/4386/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій, скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, свідоцтва про право власності.
14.06.2021 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.06.2021 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2021 року було залишено позовну заяву без розгляду.
30.11.2021 року представник відповідача звернувся до суду з заявою, в якій просить вирішити питання про стягнення на користь відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 п.1ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами п'ятою, шостою статті142ЦПКУкраїни встановлено,що уразі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
До заяви про розподіл та стягнення судових витрат додано завірену копію Договору про надання професійної правової допомоги №77 від 09.02.2021 року, Додаткова угода до договору № 1 та № 3, Акт-Рахунок №1 від 29.11.2021 року, квитанція № 89370563 від 29.11.2021 року про сплату послуг за договором про надання професійної правової допомоги №77 від 09.02.2021 року у розмірі 15000 грн., детальний опис робіт.
Разом із тим, роздруківка процесуальних документів, формування документів для відправки, оформлення додатків до процесуальних документів, направлення процесуальних документів засобами поштового зв'язку на адресу суду та іншим учасникам справи, підготовка копій процесуальних документів не є видами професійної допомоги, які передбачені в ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Вищевикладене узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 04.11.2019 року у справі № 9901/264/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пунктах 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги залишення позовної зави без розгляду, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 30000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.
Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 15000,00 грн.
Керуючись ст. ст.133,137,141,142,258-261 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування права власності задовольнити частково.
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 . адреса проживання: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати з оплати гонорару на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маломуж А. І.