Дата документу 14.12.2021
ЄУ № 942/1339/21
Провадження №2-і/942/2/21
14 грудня 2021 року смт. Новопсков
Луганської області
Новопсковський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков клопотання ОСОБА_3 про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у справі № 942/1339/21, за позовом ОСОБА_4 до Селянського (фермерського) господарства «Надежда» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення,
Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить зобов'язати Селянське (фермерське) господарство «Надежда» повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,3718 га, кадастровий номер 4423383200:10600660030 та скасувати запис про інше речове право номер 26897435 від 02.07.2018 державного реєстратора Новопсковської селищної ради Луганської області Коваленка О.О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 04.11.2021 позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху, оскільки позовна заява підписана не повноважним представником.
Ухвалою суду від 30.11.2021 позовну заяву ОСОБА_4 до Селянського (фермерського) господарства «Надежда» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення залишено без розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив проти вказаного клопотання.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання.
Суд, вивчивши заяву представника відповідача ОСОБА_3 про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, виходить з такого.
Порядок розподілу судових витрат у разі залишення позову без розгляду регламентовано саме ст. 142 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Таким чином, законодавцем у ст. 142 ЦПК України чітко визначено порядок вирішення питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України питання про розподіл судових витрат у разі залишення позову без розгляду вирішується, по-перше, на підставі відповідної заяви відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, по-друге, за обов'язкової наявності необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що підставою для компенсації відповідачу здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, є встановлення факту необґрунтованих дій позивача. Разом з цим в ЦПК України не визначено, що розуміється під необґрунтованими діями позивача.
В той же час, перелік дій сторони, які можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами, наведений у ст.44 ЦПК України, до яких залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не віднесена. Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Таким чином сам факт звернення позивача до суду з даним позовом, проведення у справі судових засідань, подання сторонами клопотань та не усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, визначений судом, - не може вважатись необґрунтованими діями.
Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення і не свідчить про безпідставність та необґрунтованість позову. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті.
Тобто вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті.
Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими як внаслідок пред'явлення позову, так і внаслідок залишення позову без розгляду.
За таких обставин суд не вбачає підстав для компенсації за рахунок позивача понесених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, у зв'язку із чим в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.44, 141, 142, 247 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у справі № 942/1339/21, за позовом ОСОБА_4 до Селянського (фермерського) господарства «Надежда» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення, в порядку ч. 5 ст. 142 ЦПК України відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Луганського апеляційного суду.
Суддя: О.С. Стеценко