Дата документу 14.12.2021
Справа № 501/4706/21
1-кс/501/1122/21
14 грудня 2021 року слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення,
До слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.
Так, скаржник стверджує, що 31 жовтня 2020 року йому стало відомо, що ОСОБА_5 в присутності іншої особи розповів, що на прохання ОСОБА_6 за грошову винагороду він та його знаймо ОСОБА_7 під час допиту в рамках кримінального провадження надали дізнавачу завідомо неправдиві показання про обставини подій, які нібито мали місце 30 липня 2020 року о 22:30 год, та пояснили, що у зазначений час вони знаходилися зовсім у іншому місці.
Так, 21 липня 2021 року, в період часу з 12:35 до 12:50 год, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в залі судових засідань Іллічівського міського суду Одеської області за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Праці, 10 (в порядку відеоконференції), будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України («Завідомо неправдиве показання»), під час допиту в рамках судової справи №501/3478/20, на підтвердження показів потерпілої ОСОБА_6 , показав суду, що 30 липня 2020 року , приблизно о 22:30 годин, вони разом знаходилися у парку «Молодіжний» у місті Чорноморську Одеського району Одеської області, та бачив як він вчиняв протиправні дії відносно потерпілої ОСОБА_6 .
Скаржник стверджує, що вказані покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є завідомо неправдивими та вчинені з корисливих мотивів.
У зв'язку із чим на його думку, вчинені протиправні дії х боку ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , передбачені ч.2 ст.384 КК України, організувала ОСОБА_6 , а то в, на його думку, в її діях вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 та ч.2 ст.384 КК України.
Скаржник стверджує, що вищевказані відомості до ЄРДР, в передбачений ст.214 КПК України, строк та спосіб внесені не були, у зв'язку із чим скаржник слідчого суддю просить зобов'язати посадових осіб ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області внести зазначені відомості до ЄРДР.
В судове засідання скаржник та представник поліції не прибув, скаржник наддав заяву про розгляд скарги без його участі у зв'язку із встановленими карантинними заходами, у зв'язку із чим слідчим суддею прийнято рішення про розгляд скарги без участі неприбувших осіб.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. визначено, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язковими для внесення до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст.214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п.2.2 розділу ІІ положення).
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Отже, критерієм, що дає змогу вважати заяву про кримінальне правопорушення такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Іллічівського міського суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №42020161160000079 від 20 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України (справа №501/3478/20).
Також слідчим суддею встановлено, що 21 липня 2021 року, під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак остаточне рішення в даному кримінальному провадження ще не винесено.
Слідчий суддя зазначає, що заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення злочину вказаній у заяві особою, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми об'єктивними даними, а тому зазначене не може бути підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Таким чином, слідчий суддя вважає, що доводи заявника у його заяві від 05 грудня 2021 року є його особистою оцінкою показів свідків в кримінальному провадженні та ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої протиправності дій, а тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України, та зазначає, що покази свідків в кримінальному провадженні №42020161160000079 від 20 серпня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, підлягають перевірці під час розгляду судом, оскільки саме суд під час розгляду справи, дає оцінку показам свідків, і лише після цього, за наявності підстав, сторонами може бути ініційовані питання про притягнення свідків та потерпілого до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве свідчення.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для внесення заяви ОСОБА_4 від 05 грудня 2021 року до ЄРДР, а тому в задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.110, 303, 304, 306, 307 КПК України,
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення відмовити.
Копії ухвали вручити (надіслати) скаржнику та до ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області.
Ухвала підлягає апеляційному оскарженню.
Слідчий суддя