вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8046/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір
за позовом Фізичної особи - підприємця Феофілактової Марини Вікторівни, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за Договором підряду у сумі 84 442,47 грн.
Представники:
від позивача Шуненко Н.Ю.
від відповідача не з'явився
Фізична особа - підприємець Феофілактова Марина Вікторівна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення заборгованості в сумі 79 200,00 грн. за договором підряду №48-Z від 12.02.2021 року, 781,15 грн. - річних, 396,00 грн. - інфляції грошових коштів, 4 065,32 грн. - пені.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
У відзиві на позов відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає наступне.
Відмову в оплаті актів виконаних робіт за квітень-травень 2021 року, а також відмову у підписанні акту виконаних робіт у червні 2021 року відповідач обґрунтовує виявленими прихованими недоліками (відступами) від умов договору, а саме - неповного виконання робіт, передбачених договором.
Крім того, посилаючись на проведене розслідування службою безпеки ТОВ «Щедро» відповідач зазначає, що роботи зі сторони позивача виконувались неповністю та неналежним чином за весь час дії спірного договору, у зв'язку з чим листом № 245/7 від 23.06.2021 ТОВ «Щедро» повідомило позивача про виявленні недоліки у виконаних роботах та запропонувало підтвердити факт повного виконання договору будь-якими можливими документами.
Проте, у відповідь на вказаних лист, підприємство відповідача отримало лише вимогу про погашення заборгованості. Жодних підтверджень повноти виконання робіт, зокрема записів про обслуговування обладнання позивачем надано не було.
Відповідач вказує про те, що посилання позивача на відсутність можливості здійснювати контроль або перевіряти обсяг виконуваних робіт будь-яким доступним засобом - є протиправним, оскільки таке право замовника - є абсолютним. Той факт, що таке право не обумовлено договором не позбавляє замовника такої можливості в силу закону.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується, з огляду на таке.
Відповідачем не доведено обставин невиконання або неналежного виконання позивачем зобов'язань за спірним договором, акти виконаних робіт № 1 від 15.04.2021 та № 3 від 12.05.2021 підписано уповноваженою особою без зауважень та відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України, не надано негайно обґрунтованих посилань на відступи від умов договору або інші недоліки та не заявлено про них підряднику, у зв'язку з чим замовник позбавлений права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Позивач вважає, що ним у повному обсязі виконано роботи, перелік яких міститься у додатку № 1 до спірного договору, що підтверджується актами № 1 від 15.04.2021 та № 3 від 12.05.2021, адже претензія замовника надійшла до позивача 25.06.2021, тобто, більше ніж через півтора місяці з моменту підписання вказаних актів, що є порушенням ч. 1 ст. 853 ЦК України.
До того ж, при виявленні будь-яких недоліків роботи складається двосторонній акт (п. 6.4 договору), що відповідачем здійснено не було.
Проте, на думку позивача, відповідач невмотивовано відмовився від підписання акту виконаних робіт № 4 від 11.06.2021, не зазначивши конкретних невиконаних позивачем робіт та не надав належної оцінки наданого ним Звіту про виконану роботу за червень 2021 (додаток № 18 до позовної заяви).
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, позивач вказує про те, що відмовляючись в односторонньому порядку від спірного договору підряду, відповідач був зобов'язаний виплатити підряднику суму у розмірі 79 200,00 грн. за фактично виконані роботи.
Крім того, позивач вказує про те, що докази, надані відповідачем в якості додатків до відзиву, є неналежними та недопустимими, оскільки не вказують, які саме обставини у господарських правовідносинах між сторонами вони підтверджують, а лише свідчать про проведення відповідачем внутрішнього службового розслідування стосовно виконання посадових обов'язків головним механіком Ніколаєнком В.В., спір щодо якого належить до суду загальної юрисдикції.
В запереченнях на відповідь на відзив, відповідач вказує про те, що недоліки виконаних робі за актами № 1 та № 3 були прихованими, у зв'язку з чим у останнього не було можливості негайно повідомити про це підрядника.
Стосовно акту виконаних робіт за червень 2021, відповідач зазначає таке.
Акт приймання виконаних робіт № 4 від 11.06.2021 відповідачем отриманий 17.06.2021, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції відповідача (додається). Що і стало підставою для початку процесу приймання робіт.
Як зазначає відповідач, листом від 18.06.2021 № 243/7 ТОВ «Щедро» повідомило позивача про виявлені недоліки.
Проте, відповідач вказує, що виконання пункту 6.4 спірного договору можливе виключно за наявності волевиявлення обох сторін і не може залежати лише від дій ТОВ «Щедро».
Крім того, відповідач наполягає на тому, що роботи не виконувалися у відповідності до умов спірного договору.
Також, господарський суд звертає увагу на те, що відповідачем до заперечень долучено акт про виявлення недоліків від 18.06.2021, який судом не приймається, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 3-4 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на те, що відповідачем не вказано поважних причин пропуску строку на подачу даного доказу, останній залишений судом без розгляду.
В додаткових поясненнях позивач вказує про те, що відповідач безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт з актом № 4 від 11.06.2021, своєчасно не заявивши про їх недоліки та не склавши двосторонній акт, що розцінюється позивачем як намагання уникнути від оплати за виконані роботи.
Факт відсутності підписаного сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання підрядником робіт.
За таких обставин, позивач наполягає на тому, що роботи за наданим до суду актом № 4 від 11.06.2021 вважаються прийнятими, а відповідач (замовник), в порушення вимог статей 853, 822 ЦК України, безпідставно ухилився від прийняття робіт, оскільки не заявив про виявленні недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, не довів факту невиконання позивачем робіт за спірним договором підряду.
Ухвалою від 27.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.10.2021, з подальшим його відкладенням на 16.11.2021.
У судовому засіданні, яке відбулось 16.11.2021 представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, яке задоволено господарським судом, у зв'язку з чим оголошено перерву в судовому засіданні до 08.12.2021, про що постановлено ухвалу суду.
Представник відповідача в судове засідання 08.12.2021 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
08.12.2021 у судовому засіданні ухвалено рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного розрахунку за виконані роботи за спірним договором.
12.02.2021 між Фізичною особою - підприємцем Феофілактовою Мариною Вікторівною (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Щедро" (Замовник) укладено договір підряду №48-Z (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати наступні роботи по заявці Замовника: - щомісячне обслуговування приточних, загально обмінних установок (калориферів); - поточний ремонт вентиляційних установок.
Відповідно до пункту 1.2 Договору Підрядник виконує роботи за завданням Замовника з матеріалів, комплектуючих і устаткування Підрядника, засобами (машинами і механізмами) підрядника в обсязі передбаченому відповідним додатком, та у строки, передбачені заявкою Заявника.
Роботи виконуються Підрядником за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 (пункт 1.3 Договору).
Згідно з пунктом 1.4 Договору після виконання робіт сторонами підписуються акти приймання виконаних підрядних робіт.
Ціна договору становить вартість всіх виконаних Підрядником за завданням Замовника робіт відповідно до підписаних обома сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (пункт 2.1 Договору).
Вартість робіт визначається сторонами у відповідних додатках до цього Договору (пункт 2.2 Договору).
Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата за цим Договором здійснюється замовником після виконання Підрядником робіт, протягом 15 календарних днів після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами.
Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата здійснюється в розмірі вартості виконаних Підрядником і прийнятих Замовником робіт за даним Договором, яка визначається на підставі підписаних Актів приймання виконаних підрядних робіт. До Акту приймання виконаних підрядних робіт включається додатково вартість матеріалів та комплектуючих, що були використані Підрядником під час виконання робіт, за ціною, погодженою із Замовником.
Згідно з пунктом 4.1 Договору Підрядник виконує роботи, передбачені цим договором на підставі поданої Заявки Заявника в такі строки:
- початок робіт- протягом 2х робочих днів з моменту отримання Підрядником заявки від Замовника;
- закінчення робіт - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Підрядником заявки від Замовника, якщо інший строк не визначений у заявці Замовника.
Заявка може бути направлена як у письмовому вигляді на поштову адресу Підрядника, так і на електронну пошту.
Датою виконання робіт вважається дата підписання акту приймання виконаних підрядних робіт обома сторонами (пункт 4.2 Договору).
Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що при виявленні недоліків Замовник повідомляє Підрядника письмово з складанням двостороннього акту із зазначенням терміну на усунення недоліків, але не більше 10 (десяти) днів.
Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2021 року включно але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань за договором.
Виконуючи умови спірного договору позивач у період з квітня по травень 2021 року надав відповідачем послуги на загальну суму 52 800,00 грн., що підтверджується актами надання послуг № 1 від 15.04.2021 на суму 26 400,00 грн. та № 3 від 12.05.2021 на суму 26 400,00 грн.
Вказані акти були підписані уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств без зауважень.
Крім того, в червні позивачем виконано роботи зі щомісячного обслуговування вентиляційних установок, у зв'язку з чим останнім складено акт надання послуг № 4 від 11.06.2021 на загальну суму 26 400,00 грн.
Вказаний акт відповідач відмовився підписувати, у зв'язку з невиконанням Підрядником робіт за спірним Договором, про що повідомив позивача листом № 243/7 від 18.06.2021.
Також, листом № 424/7 від 18.06.2021 відповідач повідомив позивача про розірвання Договору підряду №48-Z від 12.02.2021 з 18.06.2021.
Звертаючись з даним позовом позивач вказує про те, що відповідач в односторонньому порядку розірвав Договір підряду №48-Z від 12.02.2021 та в порушення ч. 4 ст. 849 ЦК України, відмовився виплатити Підряднику плату за виконану частину роботи, у зв'язку з чим останній був вимушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вирішуючи питання щодо правової природи даного правочину та юридичної кваліфікації зобов'язань за ним суд виходить з такого.
Загальні положення щодо договорів про надання послуг закріпленні у главі 63 Цивільного кодексу України (статті 901 - 907). Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України послуги розглядаються як окремий вид об'єктів цивільних прав, які відрізняються від інших об'єктів (речей, майнових прав, результатів робіт тощо).
За змістом частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто послугою є певне нематеріальне благо, яке надається виконавцем і споживається замовником у процесі вчинення певних дій або здійснення певної діяльності.
Визначення договору підряду міститься в частині 1 статті 837 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України доповнює характеристику договору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, чітко визначеною метою договору підряду є виконання певної роботи, результатом якої є певний матеріалізований об'єкт. При цьому замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України).
Якщо за договором про надання послуги дії виконавця не мають вирішального значення, оскільки це спосіб надання послуги, то для договору підряду процес виконання роботи є важливим, порушення якого надає замовнику певні права (ч. 2-4 ст. 849 Цивільного кодексу України).
Таким чином, господарський суд при вирішенні спору враховує, що спірний договір є змішаним договором, що поєднує у собі риси договору підряду та договору про надання послуг, тому застосуванню підлягають як загальні положення Цивільного кодексу України, так і спеціальні, а саме Глави 61 та 63 Цивільного кодексу України.
Відмову в оплаті актів виконаних робіт за квітень-травень 2021 року, а також відмову у підписанні акту виконаних робіт у червні 2021 року відповідач обґрунтовує виявленими прихованими недоліками (відступами) від умов договору, а саме - неповного виконання робіт, передбачених договором.
Частиною першою статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, згідно з положеннями статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.
Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.
Тобто підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.
Враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, господарський суд дійшов висновку, що обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що при виявленні недоліків Замовник повідомляє Підрядника письмово з складанням двостороннього акту із зазначенням терміну на усунення недоліків, але не більше 10 (десяти) днів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, Замовником протягом 10 днів з моменту виявлення недоліків за спірними актами, склав двосторонні акти із зазначенням терміну на усунення таких недоліків.
Як і не надано до матеріалів справи жодних належних доказів на підтвердження невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості.
За наявності заперечень щодо якості виконаних позивачем робіт, відповідач мав право на вчинення дій, обумовлених пунктом 6.4 спірного Договору, а також приписами статті 858 ЦК України, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, доводи відповідача викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються.
За таких обставин суди дійшли висновку, що роботи за спірними актами вважаються прийнятими, а замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилився від прийняття робіт за актом № 4 від 11.06.2021, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а, отже, зобов'язаний оплатити роботи, виконані за спірним договором.
Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт отримання акту виконаних робіт № 4 від 11.06.2021 - 17.06.2021.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання щодо повної оплати вартості виконаних робіт в сумі 79 200,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.
Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позивачем до стягнення заявлено 3% річних у сумі 781,15 грн. за загальний період з 01.05.2021 по 20.09.2021 та інфляцію грошових коштів у сумі 396,00 грн. за загальний період з травня 2021 по серпень 2021.
Вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Розрахунок заявленої до стягнення суми річних позивачем завищено, в результаті невірно визначеної кількості днів прострочення зобов'язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Після здійснення судом перерахунку, до стягнення підлягають 3% річних за період з 01.05.2021 по 20.09.2021 в сумі 735,58 грн.
Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору на норм чинного законодавства, у зв'язку з чим до стягнення підлягає сума 396,00 грн.
Відповідно до пункту 6.3 Договору через не своєчасну або не повну оплату виконаних робіт Замовник виплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше 2-ий облікової ставки НБУ.
Позивачем на підставі пункту 6.3 Договору заявлено до стягнення пеня за загальний період з 01.05.2021 по 20.09.2021 у сумі 4 065,32 грн.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (статті 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пунктом 3 частиною1 статті 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Розрахунок заявленої до стягнення суми пені позивачем завищено, в результаті невірно визначеної кількості днів прострочення зобов'язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.
Після здійснення судом перерахунку, до стягнення підлягає пеня за період з 01.05.2021 по 20.09.2021 в сумі 3 831,98 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 526, 837 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 122, літ.-Д2; код ЄДРПОУ 41162327) на користь Фізичної особи - підприємця Феофілактової Марини Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 79 200,00 грн. - основного боргу, 3 831,98 грн. - пені, 396,00 грн. - інфляції грошових коштів, 735,58 грн. - 3 % річних, 2 262,08 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 13.12.2021.
Суддя І.Ф. Мельниченко