08 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/456/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Семенова О.Є.
за участю представників сторін:
прокурор: Ногіна О.М., посвідчення №057318 від 09.10.2020;
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: Мизиненко Д.В, ордер серія АХ №1022700 від 27.08.2020;
від відповідача-3: Виговська А.В., довіреність №13-19/219 від 18.12.2020;
розглянувши апеляційні скарги:
1)Акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків (вх. 2851 Х/2),
2)Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика", смт Слобожанське, Зміївський район, Харківська область (вх. 2922 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 (повний текст складено 20.08.2021) у справі №922/456/19 (колегія суддів: головуючий суддя Суслова В.В., судді: Рильова В.В., Присяжнюк О.О.),
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків,
до відповідачів:
1)Приватного акціонерного товариства "Альянс", м. Київ,
2)Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика", смт Слобожанське, Зміївський район, Харківська область,
3)Акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків,
про визнання недійсними договорів, скасування їх державної реєстрації та розірвання договору,
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Альянс", Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" і Акціонерного товариства "Мегабанк", в якій просив:
- визнати недійсним Іпотечний договір від 28.09.2018 №ГД-11/2008-з-1, укладений між Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" і Акціонерним товариством "Мегабанк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований за №3664 у частині передачі нежитлової будівлі "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101, номер запису про право власності 24225604 та 24214289, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Літакова,13, скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3526, виданий 27.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між ПрАТ "Альянс" і ПрАТ "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3541, виданий 28.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між Приватним акціонерним товариством "Альянс" і Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- розірвати договір купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177 об'єкта незавершеного будівництва "Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпусу на 4 групи з плавальним басейном" за адресою: м. Харків, вул. Самольотна (Літакова), 13, що розташований на земельній ділянці, розміром орієнтовно 0,60 га, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області і Закритим акціонерним товариством "Альянс".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 у справі №922/456/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2020 у справі №922/456/19 скасовано; справу №922/456/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19:
- позов задоволено;
- розірвано договір купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177 об'єкта незавершеного будівництва "Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпусу на 4 групи з плавальним басейном" за адресою: м. Харків, вул. Самольотна (Літакова), 13, що розташований на земельній ділянці, розміром орієнтовно 0,60 га, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ 23148337) та Закритим акціонерним товариством "Альянс" (на цей час Приватне акціонерне товариство "Альянс", код ЄДРПОУ 31530296);
- визнано недійсним Іпотечний договір №ГД-11/2008-з-1 від 28.09.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" (код ЄДРПОУ 09804119) та Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" (код ЄДРПОУ09804119), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований за №3664 в частині передачі нежитлової будівлі "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101, номер запису про право власності 24225604 та 24214289, що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Літакова, 13, скасувавши його державну реєстрацію;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3526, виданий 27.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між Приватним акціонерним товариством "Альянс" (код ЄДРПОУ 31530296) та Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" (код ЄДРПОУ 31834736), скасувавши його державну реєстрацію;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3541, виданий 28.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між Приватним акціонерним товариством "Альянс" (код ЄДРПОУ 31530296) та Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" (код ЄДРПОУ 31834736), скасувавши його державну реєстрацію;
- стягнуто з відповідачів судовий збір за подання позову, апеляційної та касаційної скарг пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; всі судові витрати просить покласти на позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Акціонерним товариством "Мегабанк" зазначено наступне:
- Приватним акціонерним товариством "Альянс" було виконано прийняті зобов'язання за Договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном, здійснено добудову об'єкту та зареєстровано на нього право власності;
- відсутній такий об'єкт нерухомого майна як незавершене будівництво дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном, оскільки відповідач-1 - Приватне акціонерне товариство "Альянс" здійснив реконструкцію зазначеного об'єкта незавершеного будівництва шляхом виконання будівельно-монтажних та інших робіт, в результаті яких була створена придатна для експлуатації нежитлова будівля, яка добудована, є в наявності, експлуатується та знаходиться у задовільному стані;
- прокурором та позивачем не зазначено та не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, яке саме право порушене, за захистом якого звернувся прокурор в інтересах держави в особі позивача, та в чому полягає таке порушення. Не обґрунтовано жодними належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами, до яких саме наслідків для держави призвело відчуження Приватним акціонерним товариством "Альянс" власного майна, що знаходиться у його приватній власності, без погодження позивачем;
- недоведеність порушення прав держави виключає правомірність та законність задоволення позовних вимог. Не допускається та не передбачається захист прав особи, яке не було порушено;
- судом не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.01.2019 у справі №927/877/17, відповідно до яких до розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації застосуються загальні правила щодо порядку розірвання договору, визначені положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України;
- вимоги ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» були виконані;
- будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться у цьому реєстрі;
- невідповідність заходів втручання держави у даній справі у право власності відповідача-2 критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ;
- непорушність права власності відповідача-2 та незаконне позбавлення його права власності на нерухоме майно є порушенням судом ст. 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;
- неможливість та неправомірність застосування ч. 5 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», оскільки не відбувалось відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки. За договорами, які були визнані недійсними оскаржуваним рішенням була відчужена нежитлова будівля (яка є добудованою), а не об'єкт незавершеного будівництва;
- відсутні законні підстави для визнання договорів купівлі-продажу та іпотечного договору недійсним, в тому числі у зв'язку з відсутністю відчуження об'єкту приватизації - незавершене будівництво дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном;
- неможливість застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №922/623/20, оскільки майно за договором не вибувало із власності Держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами. Майно за договором вибуло з володіння держави на підставі Договору, який не визнавався недійсним та не укладений внаслідок будь-яких порушень;
- ані прокурором, ані позивачем не доведено та не підтверджено з урахуванням вимог процесуального законодавства неможливості позивача самостійно здійснювати захист інтересів держави у даному випадку та не підтверджено наявності підстав для здійснення прокурором представництва держави в суді;
- позов подано прокурором з пропуском встановленого законом строку позовної давності, який сплинув 07.07.2014.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 та призначено справу до розгляду на 03.11.2021 о 15:00 год.
Також, не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19, Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; всі судові витрати просить покласти на позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Приватним акціонерним товариством "Зміївська овочева фабрика" зазначено наступне:
- відповідач-1 виконав прийняті на себе за договором зобов'язання та добудував об'єкт незавершеного будівництва, в результаті чого утворилась нежитлова будівля літ. «З-2» за адресою: вул. Літакова, 13, загальною площею 897,2 кв.м., яка складається з нежитлових приміщень підвалу, першого та другого поверхів, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101;
- станом на час звернення прокурора до суду об'єкту незавершеного будівництва дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном, що був предметом за спірним договором фактично не існує;
- прокурором та позивачем не доведено та не підтверджено жодними доказами наявності порушення будь-яких прав держави. При цьому, судом не було встановлено, яке саме право порушено, за захистом якого звертався прокурор в інтересах держави в особі позивача, а також в чому саме полягає його порушення;
- суд першої інстанції в порушення засад господарського судочинства взагалі не вирішував та не встановлював наявності чи відсутності порушення будь-яких прав держави, їх зміст та наслідки;
- із наявних у справі доказів не вбачається факту порушення або невизнання будь-яких прав чи інтересів держави з боку відповідачів у даній справі, а позов спрямований не на захист чи відновлення нібито порушених прав держави, а на безпідставне позбавлення добросовісного набувача відповідача-2 законно набутого права власності на нерухоме майно;
- відсутні підстави для розірвання оскаржуваного Договору купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177, в тому числі й у зв'язку з відсутністю підтвердження порушення прав та інтересів держави, за нібито захистом яких прокурор звернувся до суду, що виключає можливість задоволення позовних вимог;
- оскільки вимоги ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» були виконані повністю, тому посилання суду першої інстанції на ці норми, як на підтвердження наявності підстав для розірвання Договору - є необґрунтованими та безпідставними;
- оскільки наявність відомостей в Державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності свідчить про офіційне визнання державою такого факту, тому укладаючи договори купівлі-продажу добросовісний набувач - відповідач-2, та відповідач-3, укладаючи Іпотечний договір, цілком законно та обґрунтовано покладались на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та на їх достовірність;
- судом першої інстанції порушено положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод громадянина та проігноровано невідповідність заходу втручання держави у право власності відповідача-2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном;
- помилки державних органів, що полягають у нескасуванні записів про право власності не можуть виправлятись за рахунок ПрАТ «Зміївська овочева фабрика», яке є добросовісним власником майна та не є стороною договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва;
- укладення Іпотечного договору та договорів купівлі-продажу частини нежитлової будівлі не порушує та не зачіпає жодних прав та інтересів позивача і держави, а зворотного прокурором та позивачем не доведено;
- прокурором не доведено та не підтверджено з урахування вимог процесуального закону неможливості позивача самостійно здійснювати захист інтересів держави у даному випадку та не підтверджено наявності підстав для здійснення прокурором представництва держави в суді, що є безумовною підставою для залишення позову без розгляду, на що не звернув увагу суд першої інстанції;
- позов подано прокурором в інтересах держави в особі уповноваженого органу до відповідачів з пропуском встановленого законом строку позовної давності, який сплинув 07.07.2014, що безпідставно не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2021, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Геза Т.Д., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19, об'єднано апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 в одне апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.11.2021 о 15:00 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/456/19 до 22.11.2021 о 15:45 год.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021, у зв'язку із у тимчасовою непрацездатністю судді Гези Т.Д. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №922/456/19 до "08" грудня 2021 р. до 12:15 год.
Прокурор в судовому засіданні 08.12.2021 заперечив проти задоволення апеляційних скарг, вважає оскаржуване рішення суду законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Позивач в судове засідання 08.12.2021 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідач-1 в судове засідання 08.12.2021 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Відповідач-2 в судовому засіданні 08.12.2021 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач-3 в судовому засіданні 08.12.2021 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.07.2006 між РВ ФДМУ по Харківській області (продавець) і ЗАТ "Альянс" (покупець) укладено договір купівлі - продажу № 1177 об'єкта незавершеного будівництва “Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном” за адресою: місто Харків, вул. Самольотна (на цей час - Літакова), 13 (далі - договір). Зазначений договір 06.07.2006 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шудріковим І.О. та зареєстрований в реєстрі за №1202.
Згідно з п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва “Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном”, за адресою: місто Харків, вул. Самольотна, 13 який розташований на земельній ділянці розміром 0,60 га, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну, обумовлену цим договором, яка відповідно до протоколу аукціона від 30.06.2006 з урахуванням ПДВ складає 435 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання - передачі об'єкта.
Відповідно до розділу 5 договору сторони погодили обов'язки покупця, а саме:
- в установлений договором термін сплатити вартість продажу об'єкта незавершеного будівництва (пункт 5.1);
- в установлений цим договором термін прийняти об'єкт незавершеного будівництва (пункт 5.2);
- протягом двох років з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору вжити заходів згідно з чинним законодавством щодо переоформлення права замовника і права користування земельною ділянкою під об'єктом з відповідною місцевою радою (пункт 5.3);
- завершити будівництво та введення об'єкта в експлуатацію протягом 5 (п'яти) років з дати нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору (пункт 5.4);
- не проводити відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташованій цей об'єкт, до моменту здійснення повних розрахунків за об'єкт, завершення будівництва та ведення об'єкта в експлуатацію (пункт 5.5);
- надавати покупцем продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору (пункт 5.6);
- забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови об'єкта та подальшого введення в експлуатацію (пункт 5.7);
- у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки при наявності відповідних обґрунтувань та рішення відповідної місцевої ради строки завершення будівництва можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди (пункт 5.8).
Розділом 6 договору визначено обов'язки продавця. Зокрема, відповідно до п. 6.1 договору продавець зобов'язаний: передати покупцю об'єкт незавершеного будівництва у встановлений у цьому договорі термін (пункт 6.1.1); контролювати виконання умов цього договору до повного виконання покупцем усіх його зобов'язань (пункт 6.1.2).
Пунктом 7.3 договору погоджено, що у разі невиконання покупцем умов, які передбачені пунктами 5.1 - 5.7 цього договору, продавець має право в установленому порядку на розірвання договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об'єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду.
18.01.2012 між РВ ФДМУ по Харківській області і ПрАТ "Альянс" укладено договір про зміни № 1 до договору від 06.07.2006 №1177, який передбачав внесення змін до пункту 5.3 договору купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177 у частині переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом в термін до 06.07.2013.
ЗАТ "Альянс" сплатило на користь РВ ФДМУ по Харківській області вартість об'єкта незавершеного будівництва, яка з урахуванням ПДВ склала 435 тис. грн, а РВ ФДМУ по Харківській області на підставі акту приймання-передачі позивач передало ЗАТ "Альянс" обумовлений договором об'єкт незавершеного будівництва.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2009 у справі №11/126-08 за ПрАТ "Альянс" визнано право власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13.
На підставі вказаного рішення суду КП "ХМБТІ" 02.02.2009 проведено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, за ПрАТ "Альянс" (реєстраційний номер 24357492).
Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 у справі №11/126-08 рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2009 у справі №61/282-09 (н.р. справи №11/126-08) позовні вимоги ПрАТ "Альянс" задоволено та визнано за ПрАТ "Альянс" право власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", за адресою: місто Харків, вулиця Літакова,13, загальною площею 897,2 кв.м.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 у справі №61/282-09 рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові ЗАТ "Альянс" відмовлено.
Позивач здійснював заходи щодо контролю за виконанням договору купівлі-продажу від 06.07.2006 № 1177. Так, згідно з листом за вих.№13-3651 від 05.07.2013 РВ ФДМУ по Харківській області повідомило про заплановану перевірку на ІІІ квартал 2013 року та запропонувало ПрАТ "Альянс" у термін до 25.07.2013 надати до відділу контролю договорів купівлі-продажу документи, що підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177.
Відповідно до листа за вих.№13-4663 від 05.09.2013 РВ ФДМУ по Харківській області спільно з представниками ПрАТ "Альянс" 30.08.2013 проведено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу безпосередньо за місцем розташування спірного об'єкта, за результатами якої складено відповідний акт та направлено ПрАТ “Альянс”.
З листів РВ ФДМУ по Харківській області за вих.№13-5393 від 19.11.2014, за вих.№13-6018 від 23.12.2014, за вих.№13-4624 від листопада 2015, за вих.№28-5439 від грудня 2015, за вих.№41-5182 від жовтня 2016 вбачається, що позивачем проводились перевірки, за результатами яких складалися відповідні акти про неналежне виконання ПрАТ “Альянс” умов договору купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177.
Поточна перевірка РВ ФДМУ по Харківській області проводилась 18.12.2017, за результатами якої встановлено невиконання пункту 5.8 договору від 06.07.2006 №1177 та неналежне виконання пунктів 5.3, 5.7 договору, про що повідомлено ПрАТ "Альянс" листом від 29.12.2017 №47-7058.
РВ ФДМУ по Харківській області у листі від 01.10.2018 за вих.№47-6278 на адресу ПрАТ "Альянс" зазначало, що термін здійснення виконання умов договору від 06.07.2006 №1177 закінчився 06.07.2013, додаткова угода щодо продовження строків будівництва об'єкта не укладалась. Згідно з графіком перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу вищезазначений договір підлягає перевірці у ІV кварталі 2018 року. Позивач запропонував до 25.10.2018 надати до відділу управління державним майном документи, що підтверджують виконання умов вищезазначеного договору. У разі, якщо документи не будуть надані у визначений термін, умови договору будуть вважатись не виконаними та регіональне відділення вирішуватиме питання, пов'язані з виконанням умов договору та проведенням перевірки у судовому порядку згідно з чинним законодавством.
Листом від 20.11.2018 за вих.№47-7611 РВ ФДМУ по Харківській області попереджено ПрАТ "Альянс" про проведення перевірки 30.11.2018 о 10:00 годині, за наслідками якої складено акт №20, яким встановлено, що покупцем не виконано пункти 5.4, 5.5, 5.6, 5.8 договору, що у силу положень частини третьої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є однією з підстав для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації у порядку, передбаченому законодавством.
В акті від 30.11.2018 №20, зокрема, встановлено:
- всупереч положень пункту 5.4 договору покупцем не надано продавцю документів щодо готовності об'єкта до експлуатації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13.04.2011;
- всупереч вимог пункту 5.6 договору не надані документи щодо вжитих заходів для підтвердження виконання умов, передбачених пунктами 5.3, 5.7 договору;
- пункт 5.5 договору не виконується, покупцем - ПрАТ “Альянс” здійснено відчуження об'єкта без погодження з регіональним відділенням;
- на виконання вимог пункту 5.8 договору покупець до продавця з питанням щодо продовження строків виконання зобов'язань не звертався.
В акті №20 зазначено, що ПрАТ "Альянс" документи щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом на момент перевірки не надавалися.
Вказаний акт поточної перевірки від 30.11.2018 направлений ПрАТ "Альянс" листом за вих.№47-7995 від 03.12.2018.
Відповідно до доповнення від 07.12.2018 до акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177 зі змінами, внесеними договором про зміни від 18.01.2012 №1, зазначено, що на момент проведення перевірки встановлено, що покупцем - ПрАТ "Альянс" здійснено відчуження об'єкта незавершеного будівництва без погодження з регіональним відділенням, інформація, необхідна для встановлення відчуження об'єкта приватизації за договором купівлі-продажу від 06.07.2006 №1177 (зі змінами) взята з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Державний реєстр) станом на 07.12.2018 приватним нотаріусом 27.12.2017 та 28.12.2017, рішення №39021796, №39034150, внесено відомості до Державного реєстру про право приватної спільної часткової власності (1/2 частки) ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" на об'єкт нерухомого майна №1452330463101 - нежитлова будівля літ."З-2", загальною площею 897,2 кв.м, об'єкт нежитлової нерухомості (далі - спірне майно).
Матеріалами справи підтверджується, що між ПрАТ "Альянс" (продавець) та ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" (покупець) укладено договори купівлі-продажу частини нежитлової будівлі №3526 від 27.12.2017 та №3541 від 28.12.2017.
Згідно з пунктом 1 договору №3526, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. 27.12.2017, продавець передає у власність покупцю, а останній приймає 1/2 частину нежитлової будівлі, літ."З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13, та сплачує за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 2 вказаного договору майно, зазначене у пункті 1 даного договору, належить продавцю на праві приватної власності згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього, що зареєстровано КП "ХМБТІ" 14.08.2008, реєстраційний номер 24357492.
У пункті 3 договору зазначено, що відповідно до звіту про оцінку майна, виданого TOB "Верітас Епрайзер" (сертифікат №841/15, виданий ФДМ 03.11.2015), його ринкова вартість становить 3 030 986,40 грн з ПДВ, а, відповідно, вартість відчужуваної частини нежитлової будівлі становить - 1 515 493,20 грн з ПДВ.
Згідно з пунктом 1 договору №3541, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. 28.12.2017, продавець передає у власність покупця, а останній приймає 1/2 частину нежитлової будівлі літ."3-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13 та сплачує за нього певну грошову суму.
У договорі №3541 пункти 2 та 3 викладені аналогічно цим же пунктам як і у договорі №3526.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Літакова, 13 від 26.09.2018 встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 22.02.2012 №625/12 ПрАТ “Альянс” надано в оренду строком до 01.02.2017 земельну ділянку, площею 3,5103 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення по вул. Літаковій, 13 (кадастровий номер 6310138800:14:007:0064) у межах, які визнанні актом встановлення меж земельної ділянки на місцевості, реєстраційний №119/10 від 29.03.2010 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, яка задіяна в здійсненні товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування овочів відкритого ґрунту). Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.09.2018 №139127251 право власності на нежитлову будівлю літ.“З-2”, загальною площею 897,2 кв.м, по вул. Літаковій, 13, у м. Харкові, зареєстроване за ПрАТ “Зміївська овочева фабрика” на підставі договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 №3526, від 28.12.2017 №3541. Право користування земельною ділянкою на теперішній час належним чином не оформлено.
З матеріалів справи також вбачається, що між ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" (іпотекодавець) і АТ "Мегабанк" (іпотекодержатель) 28.09.2018 укладено оспорюваний у цій справі іпотечний договір № ГД-11/2008-з-1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О. та зареєстрований за №3664.
Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору, предметом іпотеки є, зокрема нежитлова будівля "3-2", загальною площею 897,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101, номер запису по право власності 24225604 та 24214289, що розташована за адресою; Харківська область, м. Харків, вул. Літакова, 13 (далі - предмет іпотеки-1).
У договорі від 28.09.2018 №ГД-11/2008-з-1 зазначено, що предмет іпотеки-1 належить іпотекодавцю на підставі договорів купівлі-продажу частини нежитлової будівлі №3526 та №3541, укладених 27.12.2017 та 28.12.2017 між ПрАТ "Альянс" та ПрАТ "Зміївська овочева фабрика".
Згідно з пунктом 5.1 іпотечного договору від 28.09.2018 № ГД-11/2008-з-1 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем та/або боржником основного зобов'язання, а також інших підстав, передбачених чинним законодавцем України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому законодавством України.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Альянс", Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" і Акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсними договорів, скасування їх державної реєстрації та розірвання договору.
Як вже зазначалось вище, оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 позов задоволено.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника
Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019р. у справі №912/1856/16, від 24.12.2019р. у справі №902/377/19).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018р. у справі №910/1972/17, від 23.05.2019р. у справі №920/301/18, від 25.06.2019р. у справі №922/1500/18, від 24.12.2019р. у справі №902/377/19).
Як вже зазначалось вище, керівник Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Альянс, Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" та Акціонерного товариства "Мегабанк" в якому просив:
-визнати недійсним іпотечний договір від 28.09.2018 №ГД-11/2008-з-1, укладений між ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" і АТ "Мегабанк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрований за № 3664 у частині передачі нежитлової будівлі "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1452330463101, номер запису про право власності 24225604 та 24214289, що розташована за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Літакова,13, скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3526, виданий 27.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між ПрАТ "Альянс" і ПрАТ "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- визнати недійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини нежитлової будівлі, серія та номер: р.№3541, виданий 28.12.2017, видавник: Малахова Г.І. приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, який укладений між ПрАТ "Альянс" і ПрАТ "Зміївська овочева фабрика", скасувавши його державну реєстрацію;
- розірвати договір купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177 об'єкта незавершеного будівництва "Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпусу на 4 групи з плавальним басейном" за адресою: місто Харків, вулиця Самольотна (Літакова), 13, що розташований на земельній ділянці, розміром орієнтовно 0,60 га, який укладено між РВ ФДМУ по Харківській області і Закритим акціонерним товариством "Альянс".
Звертаючись з позовною заявою, прокурор посилається на порушення ПрАТ "Альянс" умов договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177. Зокрема зазначає, що: покупець набув право власності на спірне майно у порушення положень діючого законодавства, що підтверджується постановою суду апеляційної інстанції від 25.03.2010 у справі № 11/126-08 (№ 61/282-09), яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України; на момент подальшого відчуження спірного майна ЗАТ "Альянс" (у подальшому ПрАТ "Альянс") не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. “З-2”, загальною площею 897, 2 кв.м; на момент подання позовної заяви право користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належним чином не оформлено; інформація про укладені договори оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Літаковій, 13, у м. Харкові, відсутня; рішень щодо надання у користування та рішень щодо продажу земельних ділянок по вул. Літаковій, 13 Харківською міською радою не приймалося; ПрАТ “Альянс” відчужено нежитлову будівлю літ.“З-2”, загальною площею 897,2 кв.м, із порушенням вимог пункту 5.5 договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177, Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", Закону України "Про приватизацію державного майна", наказу Фонду державного майна України від 03.05.2012 №606, яким затверджено Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження або передачу в заставу об'єктів, обтяжених зобов'язаннями їх власників перед державою, які діяли на час відчуження майна, а також зазначає, що спірне нежитлове приміщення передано в іпотеку з порушенням норм чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення учасників судового процесу, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що звертаючись із даним позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017, іпотечного договору від 28.09.2018, а також розірвання договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177, прокурор фактично переслідував мету, яка полягає у поверненні спірного об'єкту нерухомого майна на користь держави.
Проте, колегія суддів зазначає, що задоволення жодної з вищевказаних вимог, не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про обрання прокурором неналежних та неефективних способів захисту порушених прав позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, враховуючи наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 06.07.2006 між РВ ФДМУ по Харківській області і ЗАТ "Альянс" укладено договір купівлі - продажу № 1177 за умовами п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва “Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпуса на 4 групи з плавальним басейном”, за адресою: місто Харків, вул. Самольотна, 13 який розташований на земельній ділянці розміром 0,60 га, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну, обумовлену цим договором, яка відповідно до протоколу аукціона від 30.06.2006 з урахуванням ПДВ складає 435 тис. грн.
ЗАТ "Альянс" сплатило на користь РВ ФДМУ по Харківській області вартість об'єкта незавершеного будівництва в розмірі 435 000,00 грн., а РВ ФДМУ по Харківській області передало ЗАТ "Альянс" об'єкт незавершеного будівництва на підставі відповідного акту приймання-передачі.
ПрАТ “Альянс” на виконання умов договору від 06.07.2006 за власний рахунок та з власних будівельних матеріалів здійснено реконструкцію об'єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, літера “3-2”, за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13, загальною площею 897,2 кв.м, шляхом виконання будівельно-монтажних та інших робіт, у результаті яких була створена нежитлова будівля, яка складається з нежитлових приміщень підвалу, першого та другого поверхів.
Вищевказане нерухоме майно не введено в експлуатацію у передбачений законом спосіб, проте фактично є нежитловою будівлею, площею 897,2 кв.м, яка добудована, експлуатується та знаходиться в задовільному стані.
В подальшому, між ПрАТ "Альянс" та ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" було укладено договори купівлі-продажу частини нежитлової будівлі №3526 від 27.12.2017 та №3541 від 28.12.2017, за умовами яких ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" стала власником нежитлової будівлі літ."З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13.
Також, між ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" та АТ "Мегабанк" 28.09.2018 укладено іпотечний договір № ГД-11/2008-з-1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н. О. та зареєстрований за №3664 за умовами якого ПрАТ "Зміївська овочева фабрика" передало в іпотеку нежитлову будівлю "3-2", загальною площею 897,2 кв.м., що розташована за адресою; Харківська область, м. Харків, вул. Літакова, 13.
Вищевказане підтверджуються наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Наведені вище обставини свідчать про те, що на теперішній час Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика" є власником та фактичним користувачем нежитлової будівлі літ."З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13.
При цьому, Приватне акціонерне товариство "Зміївська овочева фабрика" вважає себе добросовісним набувачем вищевказаного нерухомого майна.
Частиною 10 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Зобов'язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину.
Судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що прокурор, маючи на меті повернення спірного об'єкту нерухомого майна на користь держави, не заявляв вимоги про реституцію.
Крім того, в силу положень діючого законодавства, реституція застосовується виключно між сторонами недійсного правочину. Разом з тим, ані прокурор, ані Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях не є сторонами договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017, а також іпотечного договору від 28.09.2018, що свідчить про неможливість застосування реституції в даному випадку.
Приймаючи до уваги те, що спірна будівля вибула з володіння Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях не з його волі, апеляційний господарський вважає, що належним та ефективним способом захисту є звернення до суду із віндикаційним позовом.
Так, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Права особи, яка вважає себе власником майна, не захищаються шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням статей 215 і 216 ЦК України. Такий захист можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 910/8965/18).
З огляду на вищевикладене, застосування до договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017, а також іпотечного договору від 28.09.2018 наслідків недійсності правочину, передбачених статтею 216 ЦК України, не призводить до поновлення прав держави та не дає підстав для повернення спірного об'єкту нерухомого майна у власність держави як наслідку недійсності зазначених правочинів.
В свою чергу, розірвання договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177 об'єкта незавершеного будівництва "Розширення дитячого комбінату на 280 місць з прибудовою корпусу на 4 групи з плавальним басейном" за адресою: місто Харків, вулиця Самольотна (Літакова), 13, також не може призвести до повернення відповідного майна у власність держави, оскільки Приватне акціонерне товариство "Альянс" як сторона зазначеного правочину, на теперішній час не є власником такого майна, а останнє перебуває у фактичному володінні Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика".
Приймаючи до уваги те, що Приватне акціонерне товариство "Альянс" не має в своєму володінні вищевказаного нерухомого майна, розірвання договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177 не призведе до повернення спірного об'єкту нерухомого майна у власність держави.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статті 387 Цивільного кодексу України, є неефективними. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 у справі №50/311-б (пункт 92) та відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 02.07.2019 у справі №48/340.
Наведені вище обставини свідчать про те, що Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області під час звернення до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, обрав неналежні та неефективні способи захисту цивільних прав, які не можуть призвести до поновлення прав держави на спірний об'єкт нерухомого майна.
Крім того, як вже зазначалось вище ПрАТ “Альянс” на виконання умов договору від 06.07.2006 за власний рахунок та з власних будівельних матеріалів здійснено реконструкцію об'єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, літера “3-2”, за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13, загальною площею 897,2 кв.м, шляхом виконання будівельно-монтажних та інших робіт, у результаті яких була створена нежитлова будівля, яка складається з нежитлових приміщень підвалу, першого та другого поверхів.
Вищевказане нерухоме майно не введено в експлуатацію у передбачений законом спосіб, проте фактично є нежитловою будівлею, площею 897,2 кв.м, яка добудована, експлуатується та знаходиться в задовільному стані.
Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи технічним паспортом на нежитлову будівлю від 19.03.2018, планом поверхів, експлікацією приміщень, актом перевірки заставленого майна за іпотечним договором №ГД-11/2008-з-1 від 28.09.2018.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в акті перевірки №20 від 30.11.2018 встановлено, що технічним висновком про стан будівельних конструкцій, які забезпечують несучу здатність будівлі, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Літакова, 13 (2008 рік), виконаного ТОВ «АКБ ПРАКТИК» зазначено, що нежитлові приміщення після реконструкції знаходяться у задовільному технічному стані та придатні для подальшої експлуатації за своїм функціональним призначенням.
Наведені вище обставини свідчать про те, що об'єкт нерухомості який на теперішній час знаходиться у фактичному володінні Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" є таким, що експлуатується, а за своїми характеристиками є відмінним від об'єкту незавершеного будівництва, який передавався Приватному акціонерному товариству "Альянс" під час укладання договору купівлі - продажу № 1177 від 06.07.2006.
За таких обставин, застосування до договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017, а також іпотечного договору від 28.09.2018 наслідків недійсності правочину, а також задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177, не може призвести до повернення у власність держави саме об'єкту незавершеного будівництва, оскільки такий об'єкт вже не існує.
Крім того, оскільки нежитлова будівля літ."З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13 є збудованою та такою, що експлуатується, доводи прокурора та позивача про порушення відповідачем-1 умов п.5.5. договору купівлі - продажу від 06.07.2006 №1177, є безпідставними та необґрунтованими.
Також судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.
Згідно вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
За змістом частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України вбачається, що добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач є добросовісним поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод для вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2009 у справі № 11/126-08 за ПрАТ "Альянс" визнано право власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Літакова, 13.
На підставі вказаного рішення суду КП "ХМБТІ" 02.02.2009 проведено реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", загальною площею 897,2 кв.м, за ПрАТ "Альянс" (реєстраційний номер 24357492), а відомості про право власності внесено до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 у справі №11/126-08 рішення господарського суду Харківської області від 08.01.2009 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2009 у справі №61/282-09 (н.р. справи №11/126-08) позовні вимоги ПрАТ "Альянс" задоволено та визнано за ПрАТ "Альянс" право власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", за адресою: місто Харків, вулиця Літакова,13, загальною площею 897,2 кв.м.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 у справі №61/282-09 рішення Господарського суду Харківської області від 30.09.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові ЗАТ "Альянс", відмовлено.
Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що після прийняття судом апеляційної інстанції вищевказаної постанови, ані прокурор, ані інші заінтересовані особи не зверталися до державного реєстратора з приводу скасування в Єдиному державному реєстрі відомостей про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літера « 3-2» загальною площею 897,2 кв.м. за ПрАТ «Альянс».
Наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про реєстрацію права власності за ПрАТ «Альянс» на нежитлову будівлю літера « 3-2» загальною площею 897,2 кв.м. в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить про офіційне визнання державою зазначеного факту.
За таких обставин, під час укладання оплатних договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017 між ПрАТ «Альянс» та ПрАТ «Зміївська овочева фабрика», покупець керувався інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі відомостей про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПрАТ «Альянс», що дало ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» обґрунтовані підстави вважати про наявність у продавця зареєстрованого права власності на спірне майно.
При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про те, що ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» було обізнано або повинно було бути обізнаним із наявністю постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 у справі №61/282-09, якою було відмовлено у задоволені позову ПрАТ "Альянс" про визнання права власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", за адресою: місто Харків, вулиця Літакова,13, загальною площею 897,2 кв.м.
Згідно ч.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Наведені вище обставини свідчать про те, що ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» під час укладання договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017 поводило себе добросовісно, обачливо і розумно, що свідчить про відсутність в його діях протиправної поведінки.
Враховуючи те, що ПрАТ «Зміївська овочева фабрика» під час укладання договорів купівлі-продажу від 27.12.2017 та від 28.12.2017 не знало і не могло знати про існування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2010 у справі №61/282-09, останнє є добросовісним набувачем вищезазначеного майна в розумінні положень Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим задоволення позовних вимог в даній справі призведе до порушення його прав на мирне володіння своїм майном, що є недопустимим в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 25.03.2010 у справі №61/282-09, яким відмовлено у позові ЗАТ "Альянс" про визнання права власності на нежитлову будівлю, літера "З-2", за адресою: місто Харків, вулиця Літакова,13, загальною площею 897,2 кв.м., не змінює характеристики реконструйованого нерухомого майна, яке існує на теперішній час, та автоматично не перетворює його в об'єкт незавершеного будівництва, який існував до проведення будівельних робіт. Припинення de jure реконструйованої будівлі, яка фактично експлуатується, в силу скасування судового рішення, не змінює технічні характеристики реконструйованої нерухомості та не може свідчити про автоматичне позбавлення права власності Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" на таке майно, оскільки останнє набуло його на законних підставах та є добросовісним набувачем.
За таких обставин, позовні вимоги Керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях до Приватного акціонерного товариства "Альянс, Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" та Акціонерного товариства "Мегабанк" про визнання недійсними договорів, скасування їх державної реєстрації та розірвання договору підлягають залишенню без задоволення.
Стосовно заяв відповідача-2 та відповідача-3 про застосування строку позовної давності, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що в силу діючого цивільного законодавства позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що у даній справі встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог, тому суд апеляційний інстанції не застосовує в цьому випадку позовну давність.
З огляду на вищевикладене, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Мегабанк" та Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Мегабанк" та Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2021 у справі №922/456/19 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403) на користь Приватного акціонерного товариства "Зміївська овочева фабрика" (63460, Харківська область, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 31834736) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11 526,00 грн.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403) на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 11 526,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.В. Плахов
(Повний текст постанови складено 14.12.2021 року).