06 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/2360/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.
за участю представників:
позивач - Шевцова Ю.В.;
відповідач - Дмитрієва І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - АТ “Завод “Електроважмаш” (вх.№3223Х/1) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року (суддя Шарко Л.В., повний текст складено 04.10.2021 р.) по справі №922/2360/21
за позовом ТОВ "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ", м. Берлін, Німеччина
до Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Електроважмаш”, м. Харків
про стягнення 289 722,93 євро (9 592 842,11 грн), -
ТОВ "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ДП "Завод "Електроважмаш" заборгованість за контрактом №238-03/178-ВК від 11.07.18 року в сумі 289722,93 євро (9592842,11 грн.), яка складається з: 264851,60 євро - основний борг; 3541,35 євро - пеня; 8400,90 євро - додатковий штраф у розмірі 10% від простроченої суми платежу; 12928,08 євро - 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача, а саме: 4759,61 євро - судовий збір; 9450,00 грн. - витрати, які були сплачені позивачем за послуги позивача та нотаріуса при перекладі та посвідченні документів, що додані до позову; 5000,00 євро - витрати на правову допомогу адвоката.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14 вересня 2021 року (суддя Шарко Л.В., повний текст складено 24.09.2021 р.) по справі №922/2360/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" ("Schokros Import-Export und Speditions GmbH") 264851,60 євро - основного боргу; 1554,33 євро - пеня; 12887,88 євро - 3% річних; 8400,90 євро - додатковий штраф у розмірі 10% від простроченої суми платежу; судовий збір в сумі 4315,42 євро (еквівалент 142885,17 грн.); 10850,00 грн. - витрати, понесені позивачем за послуги перекладача та нотаріуса при перекладі та посвідченні документів. В іншій частині позову відмовлено.
Через канцелярію суду позивач надав заяву про розподіл адвокатських витрат по справі, в якій просив стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 4345,84 євро, що еквівалентно 143892,50 грн за курсом НБУ 33,1104 грн за 1 євро; витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 євро та в розмірі 50% від стягнутих з відповідача на користь позивача неустойки та процентів річних в орієнтовному розмірі 12415,07 євро; додаткові витрати на переклад документів в загальному розмірі 10850 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року по справі №922/2360/21 стягнуто з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" витрати на правову допомогу в сумі 4 965 євро відповідно до пункту 4.1. договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.06.21р.
У частині стягнення адвокатських витрат відповідно до пункту 4.4. договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.06.21р. в сумі 11421,55 євро (еквівалент 359 175,77 грн. за курсом НБУ станом на 14.09.2021р.) відмовлено повністю.
Відповідач з додатковим рішенням Господарського суду не погодився в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4965 євро, звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в цій частині, зменшити розмір витрат на правову допомогу адвоката у зв'язку з розглядом справи до 6000 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2021 поновлено відповідачу процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року по справі №922/2360/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на додаткове рішення суду. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Призначено справу до розгляду на 06 грудня 2021 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ “Завод “Електроважмаш” на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року по справі №922/2360/21 ТОВ "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою, просить у її задоволенні відмовити, додаткове рішення господарського суду залишити без змін.
У судове засідання з'явились представники сторін.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача проти задоволення скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийняте при повному встановленні обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, вислухавши представників позивача і відповідача, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У скарзі апелянт зазначає про неспівмірність заявленої до стягнення суми і неможливо встановити як саме розраховано гонорар адвоката.
Спростовуючи викладені твердження, колегія суддів зазначає, що між позивачем та «Адвокатським бюро «Шевцової Юлії» з метою захисту своїх порушених прав укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги у відповідності до п. 4.1. якого вартість послуг за представництво інтересів клієнта в господарському суді Харківської області щодо стягнення заборгованості з ДП "Завод "Електроважмаш", узгоджений сторонами в розмірі 5000,00 євро, що становить 166674 грн в еквіваленті за курсом НБУ 33,3348 грн за 1 євро.
Також, на підтвердження понесених позивачем адвокатських послуг, позивачем та адвокатом підписано Інвойс №01 від 07.0.21р.; звіт/акт від 30.06.21р. (№1/2021 за червень 2021 року) на суму 5000 євро. На підтвердження отримання адвокатом коштів від клієнта, надано Заключну виписку з банку (АТ КБ "Приватбанк") за період з 01.04.21 по 30.06.21р., відповідно до якої адвокат отримав кошти в розмірі 9 345,84 євро, що в включає: 5000,00 євро - послуги адвоката та 4 345,84 євро - судовий збір.
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.”
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного Господарського Суду Верховного Суду у справі № 914/359/18 від 21 березня 2019 року, № 922/1163/18 від 06 березня 2019 року.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Пунктом 4.1 Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.06.21 р. встановлений фіксований розмір адвокатського гонорару - 5000 євро.
Зі звіту/акту ("1/2021 за червень 2021 року) від 30.06.21р. вбачається, що, незалежно від того, що в даному акті міститься перелік виконаних адвокатом робіт із зазначенням кількості годин, які були витрачені адвокатом на їх виконання, загальна вартість послуг адвоката залишилась незмінною (фіксованою) та складає 5000 євро.
Втім, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" подано позов до Господарського суду Харківської області з вимогою до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення заборгованості та господарських санкцій за поставлену по Контракту № 238-03/178-ВК від 11.07.2018 року продукцію в сумі 289 722,93 євро та розподіл судових витрат.
У позовній заяві в якості судових витрат, пов'язаних з розглядом справи та понесених позивачем, визначено судовий збір у розмірі 4345,84 євро, який позивачем сплачений до Державного бюджету при поданні позову до суду, оплату за переклад документів у розмірі
9450,00 грн, витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 євро.
У зв'язку з чим, позивачем заявлено клопотання про стягнення цих судових витрат: судового збору у розмірі 4345,84 євро, що еквівалентно 143892,50 грн. за курсом НБУ 33,1104 грн за 1 євро; витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 євро та в розмірі 50% від стягнутих з відповідача на користь позивача, неустойки та процентів річних в орієнтовному розмірі 12415,07 євро; додаткових витрат на переклад документів в загальному розмірі 10850 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2021р. у справі №922/2360/21 задоволено частково позовні вимоги ТОВ "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" до ДП "Завод "Електроважмаш" про стягнення заборгованості за контрактом №238-03/178-ВК від 11.07.18 року: стягнуто з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" 264851,60 євро - основного боргу; 1554,33 євро - пеня; 12887,88 євро - 3% річних; 8400,90 євро - додатковий штраф у розмірі 10% від простроченої суми платежу; судовий збір в сумі 4315,42 євро (еквівалент 142885,17 грн.); 10850,00 грн - витрати, понесені позивачем за послуги перекладача та нотаріуса при перекладі та посвідченні документів.
Понесені позивачем фактичні судові витрати підтверджуються наступними доказами:
- договором про надання професійної правничої (правової допомоги) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шокрос Імпорт-Експорт та Спедишінс ГмбХ" (клієнтом) і «Адвокатським бюро Шевцової Юлії» (адвокатом) , інвойсом № 01 від 07.06.2021, та підписаним сторонами звітом/актом від 30 червня 2021 року (№ 1/2021 за червень 2021 року) на суму 5000 євро узгоджених послуг з надання правничої допомоги, 4345,84 євро виконання доручення щодо сплати судового збору за подання позову, 1400 грн. додаткових витрат з перекладу документів;
- зарахування на рахунок «Адвокатського бюро Шевцової Юлії» 9 345,84 євро, з яких 4345,84 євро судовий збір, 5000 євро гонорар адвоката - підтверджується заключною випискою за період з 01.04.2021 по 30.06.2021 по рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- перерахування на рахунок бюджету судового збору в розмірі 143892,50 грн, що еквівалентно 4345,84 євро за курсом НБУ на день сплати 33,1104 гривень за 1 євро, підтверджується платіжним дорученням № 308 від 9 червня 2021 року.
Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Отже, надання оплатних послуг, в тому числі щодо надання правничої допомоги адвокатом іноземному суб'єкту господарської діяльності, відноситься до зовнішньоекономічної діяльності.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами було укладено зовнішньоекономічний контракт, розрахунки за яким сторони передбачили у валюті контракту - ЄВРО, отже і стягнення витрат на правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги (яке також є зовнішньоекономічним контрактом) у валюті договору - ЄВРО, на думку судової колегії, є правомірним.
Оскільки перерахування заборгованості за основним рішенням, і витрат на правничу допомогу за додатковим рішенням відповідачем на виконання рішень суду відбувається іноземному суб'єкту, що розташований за межами України, нормативне регулювання ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо розрахунків на території України в гривні не застосовується.
Відповідно до розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. № 2, із змінами і доповненнями, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов'язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (включаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.
Розрахунки з іноземними елементами в гривні можуть відбуватися виключно на території України шляхом відкриття рахунку отримувачем в Україні в гривні. Такий рахунок у позивача відсутній.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що питання порядку заповнення банківських реквізитів регулюється постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 №22, пунктом 3.7 якої передбачено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Наведена норма, що регулює порядок заповнення банківських документів, а також положення ГПК України, не встановлюють обов'язку зазначення номеру справи при здійсненні оплати за надані послуги.
Позивач у квитанції про сплату зазначив основні дані про договір, зокрема, назву послуги - правнича допомога, отримувач - «Адвокатське бюро Шевцової Юлії», що в сукупності надає можливість ідентифікувати платіж як такий, що здійснений за наслідками надання правової допомоги у цій справі.
До того ж, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, гонорар не змінювався в залежності від витраченого адвокатом часу. Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Відповідно до ч. 2 статті 126 ГПК України, ч. 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема, умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» однією з форм адвокатської діяльності є адвокатське бюро. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.
«Адвокатське бюро Шевцової Юлії» відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АХ № 003482 від 05.05.2021р. є однією з форм здійснення адвокатської діяльності адвокатом Шевцовою Юлією Василівною, яка здійснює діяльність на підставі свідоцтва № 2061 від 21.12.2016р., виданого Радою адвокатів Харківської області на підставі
рішення Ради адвокатів Харківської області № 105 від 21.12.2016р.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Судова колегія не погоджується з твердженнями відповідача про те, що заявлені до стягнення витрати на правову допомогу є неспівмірними, оскільки позовна заява містить великий об'єм викладеної інформації щодо суті спору, містить значні за об'ємом розрахунки заборгованості, неустойки та процентів річних, а, також, значний об'єм зібраних, в обґрунтування позовних вимог документів.
Також, приймаючи до уваги часткове задоволення рішенням суду від 14.09.21р. позовних вимог, представник позивача в своїх поясненнях від 16.09.21р. зазначив про те, що витрати на правничу допомогу в частині сплачених 5000 євро співвідносяться з задоволеними судом позовними вимогами і підлягають стягненню у сумі 4965 євро.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованою суму витрат на правову допомогу, яка підлягає задоволенню, з урахуванням їх співвідношення з задоволеними судом позовними вимогами, в розмірі 4965 євро.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у ньому, відповідають встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу АТ “Завод “Електроважмаш” залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24 вересня 2021 року по справі №922/2360/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.12.2021 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Гребенюк Н.В.
Суддя Хачатрян В.С.