вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" листопада 2021 р. Справа№ 920/891/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Бендюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Мельник Світлани Василівни
на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 (повний текст рішення складено 04.01.2021)
у справі №920/891/20 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни
до Конотопської міської ради
про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,
Фізична особа - підприємець Мельник Світлана Василівна звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Конотопської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди від 10.06.2020 про поновлення договору оренди землі від 09.06.2015, укладеного між фізичною особою-підприємцем Мельник Світланою Василівною та Конотопською міською радою в редакції, яка запропонована позивачем у позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в установлений законом строк заперечення щодо поновлення договору оренди землі не висловлені, також будь-яке рішення відповідачем з цього приводу не приймалося в установленому законом порядку, тому за твердженням позивача, він має право на поновлення правовідносин сторін на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець Мельник Світлана Василівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також не з'ясовано обставин, що мають значення для справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом не враховано наступні обставини, а саме:
- позивачем подано позов саме про визнання додаткової угоди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), за наслідками неприйняття жодного рішення за заявою (по формі листом - повідомленням) орендаря та відсутності протягом одного місця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
- позивач звернувся до відповідача після закінчення договору оренди землі із заявою про продовження строку дії договору, а відповідач не розглянув таку заяву та не прийняв жодного рішення - ні про продовження (поновлення), ні про відмову у задоволені заяви. Разом з цим позивач наголошує на тому, що суттєвим є те, що позивач звернувся до відповідача протягом місяця з дня закінчення строку дії договору оренди землі, тому на думку позивача, відповідач, якби мав заперечення проти продовження (поновлення) договору оренди землі, то міг би висловити у формі листа - повідомлення.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Мельник Світлани Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.03.2021.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 у справі №920/891/20 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021, справу №920/891/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.; розгляд справи вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 задоволено заяву фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни про зупинення провадження у справі № 920/891/20. Зупинено апеляційне провадження у справі № 920/891/20 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 та оприлюднення повного тексту постанови. Зобов'язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19 та надати відповідні докази (копію судового рішення).
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 у справі №920/891/20, у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021, справу №920/891/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
Станом на 18.10.2021 сторони не подали клопотання про поновлення провадження у справі, однак перевіривши Єдиний державний реєстр судових рішень, колегією суддів встановлено, що 28.09.2021 була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельник Світлани Василівни на рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20, колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І; поновлено апеляційне провадження у справі №920/891/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.11.2021.
10.11.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив розгляд справи здійснювати за наявних матеріалів справи без участі представника відповідача.
16.11.2021 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю останнього прибути в судове засідання.
В судове засідання, яке відбулося 17.11.2021, представники позивача та відповідача не з'явилися.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Однією з таких підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, визначено першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у клопотанні, обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, з урахуванням того, що позивач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь останнього у судовому засіданні судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась. Також заявником не наведено суду апеляційної інстанції обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
За таких підстав, зазначені у клопотанні позивача причини його неявки, судова колегія не вважає поважними, оскільки саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
Такої ж правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05.05.2020 у справі № 908/2323/19 та у справі №911/1634/19.
З урахуванням викладеного, судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
09.06.2015 між Конотопською міською радою (орендодавцем, відповідачем) та фізичною особою-підприємцем Мельник Світланою Василівною (орендарем, позивачем) укладено договір оренди землі (надалі - договір) за умовами п. 1 якого орендодавець, Конотопська міська рада на підставі рішення міської ради від 27.05.2015 (63 сесія 6 скликання), а орендар фізична особа-підприємець Мельник Світлана Василівна приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, які знаходяться у м. Конотоп по вул. Свободи (поряд з входом до парку ім. Луначарського).
Згідно пунктом 2 договору визначено, що в оренду передаються земельні ділянки площею: ділянка № 1 - 0,0017 га, кадастровий номер 5910400000:05:135:0009 та ділянка № 2 - 0,0017 га, кадастровий номер 5910400000:05:135:0010.
Пунктом 5 договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить: ділянка № 1 - 10 627,27 грн та ділянка № 2 - 10 627,27 грн.
Відповідно пункту 8 договору його укладено на п'ять років до 09.06.2020. Після закінчення строку договору орендар за умови належного виконання обов'язків відповідно до умов цього договору має за інших рівних умов переважне право поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення.
Пунктом 44 договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 щодо оголошення в країні карантину, який продовжено постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 та від 22.06.2020, зазначив, що він у тридцяти денний термін, передбачений договором, звернувся до відповідача з повідомленням про поновлення договору оренди землі від 09.06.2020, проте у зв'язку з карантинними заходами, які вживалися відповідачем, вищезазначене повідомлення позивачем не було зареєстроване у відповідача.
В подальшому, 30.06.2020 позивачем передано відповідачеві повідомлення про поновлення договору оренди землі від 09.06.2020.
У позовній заяві позивач вказав, що відповідач не виконав свого обов'язку у місячній термін, а саме, не розглянув повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі від 09.06.2020, а лише 04.08.2020 листом № 1086 відповідачем було повідомлено позивача про те, що 23.07.2020 на 11 пленарному засіданні 39 сесії міської ради 7 скликання було розглянуте питання щодо поновлення договору оренди та вирішено не продовжувати термін дії договору оренди землі, у зв'язку з проведенням реконструкції парку ім. Луначарського та запропоновано розглянути можливість розміщення торгівельних кіосків у іншому місці.
Позивач 05.08.2020 звернувся до відповідача з претензією, в якій просив надати план реконструкції та документи, які б підтверджували винесення рішення про поновлення/не поновлення договору оренди для ознайомлення.
Листом від 20.08.2020 № 0126/М-0424 відповідач повідомив позивача, що підставою відмови в поновленні договору оренди землі є пропуск позивачем 30-ти денного строку на звернення за поновленням договору оренди. До зазначеного листа відповідачем додано проект рішення 39 сесії міської ради 7 скликання Конотопської міської ради "Про продовження терміну дії договорів оренди землі та припинення прав на земельні ділянки", пунктами 1.13 та 1.14 якого позивачеві вирішено продовжити термін оренди землі терміном на п'ять років, протокол № 67 від 22.07.2020 засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, земельних відносин та протокол 11 пленарного засідання 39 сесії Конотопської міської ради 7 скликання від 23.07.2020, в яких міститься інформація про виключення з розгляду питання 1.13 та 1.14 щодо поновлення договору оренди землі від 09.06.2015 та зазначено про необхідність запропонувати іншу земельну ділянку.
Позивач вважає, що надання відповіді від 04.08.2020 не є рішенням, ухваленим щодо питань поновлення договору оренди землі від 09.06.2015.
В обґрунтування наведеного позивач стверджував, що він належно користуючись своїми правами, як орендар за договором, вчинив всі необхідні дії для поновлення договору оренди землі, тоді як відповідач порушив вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", діяв поза межами повноважень, яким наділений законом, що стало причиною порушення прав позивача та підставою для звернення з даним позовом до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.
Предметом позову у цій справі є вимоги, зокрема, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах на підставі Закону України "Про оренду землі".
Правовідносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку із передачею її у користування та володіння врегульовано Законом України "Про оренду землі". У тому числі, цим Законом конкретизовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Таким чином, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п'ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв'язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов'язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Тобто виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, у яких Велика Палата Верховного Суду зазначила про відступ від висновку Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 т, а саме стосовно тверджень про необов'язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі №530/212/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 10.11.2021 у справі № 922/1543/19 згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що позивач не дотримався вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема, не надавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди. Зазначений факт не заперечується як позивачем так і відповідачем у справі.
Таким чином вказаний лист, за відсутності проекту додаткової угоди, не підтверджує виконання позивачем умов, необхідних для захисту її прав у спосіб, встановлений чинним законодавством, оскільки виникненню в орендодавця обов'язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про відмову у такому поновленні договору з надсиланням відповідного листа має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Що само по собі є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, зважаючи на положення частин першої - шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) та враховуючи встановлені місцевим господарським судом обставини справи щодо не направлення проекту додаткової угоди до спірного договору оренди землі, судова колегія погоджується з правильним висновком місцевого суду про відсутність підстав для поновлення вказаного договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки наразі немає передбаченої законом сукупності юридичних фактів, як обов'язкової передумови для поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 цього Закону.
Окрім того, судова колегія зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача у строк до 30.06.2020 із повідомленням про наміри поновити договір оренди землі.
Посилання позивача на те, що відповідач лише листом від 04.08.2020 № 1083 повідомив її про те, що не буде продовжувати на новий термін договір оренди землі, не має вирішального правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачем також не дотримано процедури, встановленої ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка дає орендареві підстави розраховувати на можливість такого поновлення в силу закону.
Доводи позивача стосовно того, що він був позбавлений можливості у зв'язку із запровадженням карантинних заходів звернутися до відповідача з відповідною заявою про поновлення договору оренди землі в строк, передбачений договором оренди землі, спростовуються копіями звернень інших громадян та суб'єктів підприємницької діяльності до відповідача у справі з подібних питань в той період. Крім того, позивач не був позбавлений права звернутися до відповідача вчасно з питання продовження терміну дії вищевказаного договору оренди, надіславши відповідачу передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" документи, зокрема, засобами поштового зв'язку.
Окрім наведеного колегія суддів зауважує на тому, що звернення з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі разом із проектом договору безпосередньо через Центр надання адміністративних послуг є правом позивача, а не обов'язком, оскільки частиною другою статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов'язок орендаря повідомити про це саме орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, без зазначення способу звернення.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Сумської у даній справі відсутні.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Мельник Світлани Василівни залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2020 у справі №920/891/20 - без змін.
Матеріали справи №920/891/20 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.12.2021.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна