вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" листопада 2021 р. Справа№ 910/23717/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Бендюг І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"
на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (повний текст складено 27.09.2021)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат
у справі № 910/23717/13 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Груп"
про стягнення 50 836,40 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі №910/23717/13 (суддя Удалова О.Г.) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Груп" на користь Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" 50 000,00 грн основного боргу, 836,40 грн 3% річних та 1 720,50 грн витрат по сплаті судового збору.
04.03.2014 на виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва було видано наказ у справі № 910/23717/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 (суддя Турчин С.О.) вирішено замінити сторону (стягувача) у справі №910/23717/13 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/23717/13 від 28.01.2014, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі №910/23717/13 - Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
16.08.2021 через відділ діловодства суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надійшла заява про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 420,00 грн.
Вищевказана заява обґрунтована тим, що адвокатом Грищенком О.М., зокрема, було підготовлено заяву про заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання рішення суду та подано її до суду першої інстанції.
Короткий зміст оскаржуваної додаткової ухвали суду першої інстанції
Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (суддя Удалова О.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат у справі №910/23717/13.
Аргументуючи вищевказану додаткову ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заміна сторони виконавчого провадження у справі № 910/23717/13 відбулась внаслідок добровільних дій позивача, за відсутності будь-якої протиправної поведінки відповідача та за відсутності спору з відповідачем щодо такої заміни.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення понесених позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс") витрат на правову допомогу адвоката на відповідача (боржника), у зв'язку з чим відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат у справі № 910/23717/13.
Не погоджуючись із прийнятою додатковою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/23171/13, та прийняти у справі нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Груп" (код ЄДРПОУ 34348119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (код ЄДРПОУ 38964292) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8420 грн, згідно договору №14-07-2021/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.07.2021.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий господарський суд не врахував та не здійснив оцінку і дослідження всіх матеріалів справи, які визначають і підтверджують обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
Разом цим, позивач посилається на те, що місцевий господарський суд вдався до надмірного процесуального формалізму, не зазначивши правової норми, на підставі якої можливо здійснити заміну сторони у справі та виконавчому провадженні без звернення до суду першої інстанції із відповідною заявою.
Узагальнений виклад позиції відповідача
Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/23717/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 18.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/23717/13; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.11.2021.
В судове засідання, яке відбулося 17.11.2021 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином був повідомлений ухвалою суду від 18.10.2021 про час та місце судового засідання, про що свідчить долучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №0411635983493.
Щодо повідомлення відповідача Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала від 18.10.2021 була направлена рекомендованою кореспонденцією (за трек - номерами 0411635983515, 0411635983507) на належні адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Груп". Проте вищевказана кореспонденція повернулась до суду апеляційної інстанції з позначкою "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, судова колегія вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд апеляційної інстанції, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19).
Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Як встановлено судовою колегією, ухвала від 18.10.2021 у справі №910/23717/13 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - 20.10.2021.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження за поданою апеляційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/23171/13 відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими йому процесуальними правами, проте такими можливостями не скористався.
Подібна правова позиція сформована Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.07.2021 по справі №916/1178/20.
Враховуючи те, що явка представників позивача та відповідача у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов'язковою, судова колегія вирішила розгляд апеляційної скарги здійснювати за відсутності представників сторін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 у справі №910/23717/13 (суддя Удалова О.Г.) позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК-Груп" на користь Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" 50 000,00 грн основного боргу, 836,40 грн 3% річних та 1 720,50 грн витрат по сплаті судового збору.
04.03.2014 на виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва було видано наказ у справі № 910/23717/13.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 (суддя Турчин С.О.) вирішено замінити сторону (стягувача) у справі №910/23717/13 під час примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/23717/13 від 28.01.2014, яке набрало законної сили, та наказу Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі №910/23717/13 - Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
16.08.2021 через відділ діловодства суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надійшла заява про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "НК-ГРУП" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 420,00 грн.
Вищевказана заява обґрунтована тим, що адвокатом Грищенком О.М., зокрема, підготовлено заяву про заміну сторони (стягувача) під час примусового виконання рішення суду та подано її до суду першої інстанції.
Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (суддя Удалова О.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат у справі №910/23717/13.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної додаткової ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана додаткова ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Предметом апеляційного оскарження у даній справі є додаткова ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат у справі №910/23717/13.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності судова колегія виходить з наступного.
Згідно приписів ч. 1, п.п. 1,4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, статті 123, 129 Господарського процесуального кодексу України визначають порядок розподілу судових витрат, пов'язаних саме з розглядом справи по суті.
Частиною 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Статтею 334 Господарського процесуального кодексу України встановлений порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України, також встановлені спеціальні норми, які передбачають порядок розподілу судових витрат, у тому числі, витрат на професійну правничу допомогу, у разі: укладання мирової угоди, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, а також у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
В той же час, положення Господарського процесуального кодексу України не містять спеціальної норми, яка б передбачала покладення судових витрат на сторону (позивача чи відповідача) у разі заміни сторони у виконавчому провадженні на стадії виконання рішення суду.
Як свідчать матеріали справи, розгляд справи №910/23717/13 закінчився 28.01.2014 прийняттям рішення Господарським судом міста Києва.
Судова колегія зазначає, що статті 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок заміни сторони у виконавчому провадженні не передбачають розподілу витрат на правничу допомогу за результатами розгляду питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, що з урахуванням положень статті 232 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що суд при прийнятті судового рішення (ухвали, вимоги до змісту якої визначені статтею 234 Господарського процесуального кодексу України) щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не вирішує питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Стаття 238 Господарського процесуального кодексу України стосується змісту рішення, яке приймається за результатами розгляду справи та не стосується змісту ухвал, вимоги до змісту яких визначені ст.234 Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на наведене, доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали приписів ст. 238 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заміна сторони у виконавчому провадженні обумовлена саме діями первісного позивача (Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище") та його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (укладення договору про відступлення права вимоги від 12.07.2021 №12-07-2021) та не пов'язана з необґрунтованими діями відповідача.
Зазначене виключає можливість покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на відповідача, оскільки відповідні дії не залежали від його поведінки.
Доводи скаржника про те, про при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд вдався до "правового пуризму", надмірного процесуального формалізму, не здійснивши при цьому застосування положень статей 129, 238 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними з огляду на таке.
Під правовим пуризмом у практиці Європейського суду з прав людини розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України").
Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
Враховуючи відсутність правової норми, яка б передбачала порядок розподілу судових витрат (витрат на правничу допомогу) у разі звернення особи із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, та прийняття за результатами розгляду відповідного судового рішення, покладення таких витрат на іншу сторону - відповідача призведе до порушення основних засад господарського судочинства, а отже застосування у спірних правовідносинах положень Господарського процесуального кодексу України не може свідчити про надмірний формалізм, який привів до прийняття несправедливого рішення.
Судова колегія не надає оцінку доводам скаржника щодо обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки, зважаючи на вищевикладене, відсутні правові підстави для їх розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийняті судом першої інстанції оскаржуваної додаткової ухвали суду першої інстанції дотримано вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, надано належну правову оцінку, через що підстави для скасування додаткової ухвали місцевого господарського суду від 02.06.2021 у справі №910/23252/16 відсутні.
Таким чином доводи, викладені в апеляційній скарзі не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваної додаткової ухвали.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що додаткова ухвала Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" залишити без задоволення, додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі №910/23717/13 - без змін.
Матеріали справи №910/23717/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.12.2021.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна