вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" грудня 2021 р. Справа№ 911/745/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.12.2021.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 (повне рішення складено 09.09.2021)
у справі №911/745/21 (суддя - Черногуз А.Ф.)
за позовом ОСОБА_1
до Обухівської міської ради Київської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Українська універсальна біржа;
2. Державне підприємство "Прозорро.Продажі"
про визнання незаконною відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 б/н від 11.03.2021 до Обухівської міської ради Київської області про визнання відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив:
- визнати незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів, а саме: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації;
- скасувати Рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 №114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації;
- зобов'язати Обухівську міську раду Київської області затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа від 09.12.2020 щодо придбання майна з публічних торгів громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн;
- зобов'язати Обухівську міську раду Київської області укласти з ОСОБА_1 , переможцем електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 з приватизації об'єкта малої приватизації, договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, а саме: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,487 га, кадастровий номер: 3223182001:01:023:0027, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за ціною лоту 804600,00 грн гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наголошував на протиправності прийнятого Обухівською міською радою Київської області рішення від 28.01.2021 №114-4-VІІІ позаяк воно прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, яким регулюється приватизація державного і комунального майна. Зокрема позивач наголошував на тому, що наведені у рішенні Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 №114-4-VІІІ підстави для відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону не узгоджуються з положеннями Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, які містять вичерпні підстави для прийняття відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі.
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2021 (повне рішення складено 09.09.2021) у справі №911/745/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- скасовано рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області №114-4-VIII від 28.01.2021 в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 о 15:23:04, щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн з ПДВ визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладанні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації;
- зобов'язано Обухівську міську раду Київської області затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа від 09.12.2020 о 15:23:04, щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 за ціною лоту 804600,00 грн з ПДВ.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Обухівська міська рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення винесено за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
У поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на правомірність рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області №114-4-VIII від 28.01.2021 в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, оскільки Григорівською сільською радою не було дотримано процедури організації та продажу об'єктів приватизації, що слідує з наступного:
- рішенням Григорівської сільської ради не було визначено балансову вартість об'єкта приватизації;
- проекти рішень Григорівської сільської ради, на підставі яких відбувалась приватизація об'єкта малої приватизації, не були оприлюднені ні в друкованих ЗМІ, ні на веб-сайті сільської ради;
- об'єкти нерухомого майна на час включення їх до переліку об'єктів приватизації не були власністю Григорівської громади. Право власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями було оформлено 07.07.2020, тоді як рішення ради про затвердження Переліку об'єктів приватизації прийняте 02.07.2020.
Зважаючи на вказані обставини, скаржник стверджує, що недотримання Григорівською сільською радою процедури організації та проведення 58 сесії сьомого скликання скасовує подальші дії щодо підписання договору купівлі-продажу.
Також апелянт відмічає, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн неспівмірний з обсягом наданих адвокатом Крамар О.П. та Гринько П.П. послуг та не відповідає критерію їх реальності.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2021 апеляційну скаргу у справі №911/745/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу у справі №911/745/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 справі №911/745/21, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі №911/745/21, справу призначено до розгляду на 07.12.2021.
05.11.2021 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення залишити без змін.
Крім того у відзиві позивач порушив клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 27500,00 грн.
У призначене засідання суду 07.12.2021 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Григорівською сільською радою Обухівського району Київської області 02.07.2020 прийнято рішення "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2020-2021 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії з продажу об'єктів малої приватизації та приватизацію" №1700.55.VII, до якого включено, крім іншого - Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 805,3 м2, що розташований в с. Григорівка, вул. Соборна 21 - спосіб продажу - електронний аукціон (торги) (згідно додатку №1 до рішення).
Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 №2033.58.VII затверджено стартову ціну продажу приміщення Громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, згідно звіту про незалежну оцінку майна в сумі 210289,00 грн, без ПДВ, встановлено гарантійний внесок в розмірі 10 % від стартової ціни, встановлено крок аукціону в розмірі 1 % від стартової ціни.
18.11.2020 на веб-порталі електронного майданчика "Прозорро.Продажі" розміщено інформаційне повідомлення Григорівської сільської ради про проведення продажу на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2 який розташований за адресою: Київська область, с. Гусачівка, вулиця Соборна , буд. 21.
З зазначеного повідомлення, зокрема вбачається, що проведення аукціону призначено на 09.12.2020, об'єкт приватизації перебуває в комунальній власності Григорівської сільської ради (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2121969332231, дата державної реєстрації: 07.07.2020).
07.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до оператора електронного майданчика "Українська універсальна біржа" із заявою на участь у приватизації об'єкта малої приватизації, згідно якої позивач виявив бажання взяти участь в електронному аукціоні з продажу об'єкта малої приватизації Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями загальною площею 805,3 м2, аукціон №UA-PS-2020-11-20-000065-2.
Згідно протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 від 09.12.2020, переможцем електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації визначено ОСОБА_1 , що надав найбільшу цінову пропозицію у розмірі 670500,00 грн без ПДВ.
14.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до органу приватизації із заявою про видачу наказу про погодження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 кв.м., який відбувся 09.12.2020 (ціна лоту 804600,00 грн з ПДВ).
16.12.2020 Українська універсальна біржа звернулась із письмовою заявою до Обухівської міської ради про підписання та затвердження протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням другої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради від 18.12.2020 було розпочато процес реорганізації Григорівської сільської ради. Цим рішенням Обухівську міську раду було визнано правонаступником прав та обов'язків Григорівської сільської ради.
Розпорядженням Обухівського міського голови від 21.12.2020 №415 було створено тимчасову комісію з перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради.
За результатами проведеної перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності Григорівської сільської ради, 22.12.2020 комісією складено Акт перевірки законності проведення процедури приватизації об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності Григорівської сільської ради, у жовтні - грудні 2020 року.
У відповідності до вказаного Акту комісія дійшла висновку рекомендувати Міській раді прийняти рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону за №UA-PS-2020-11-20-000065-2 у зв'язку із порушенням Григорівською сільською радою законодавства під час прийняття рішень про приватизацію об'єктів, які були розташовані на її території.
Згідно вказаного акту підставами, за яких комісія дійшла такого висновку, є те, що:
1) проекти рішень Григорівської сільської ради в установленому порядку не були оприлюднені не пізніш як за 20 робочих днів до прийняття ні в друкованих ЗМІ, ні на веб-сайті сільської ради, чим порушено п. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а в тексті рішення від 13.10.2020 №2039.58.VII відсутня балансова вартість об'єктів, які пропонувалось приватизувати;
2) об'єкт нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, на день включення його до переліку об'єктів приватизації не був власністю Григорівської громади (було відсутнє зареєстроване в установленому порядку право власності на цей об'єкт). Право власності на вказаний об'єкт оформлено (проведена державна реєстрація) 07.07.2020, а рішення Григорівської сільської ради про затвердження переліку об'єктів приватизації прийнято 02.07.2020, чим порушено ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
На підставі складеного акту Обухівською міською радою 28.01.2021 прийнято рішення №114-4-VIII "Про відмову у затвердженні протоколів про результати електронних аукціонів, визнання переможців та укладення договорів купівлі - продажу об'єктів у селах: Григорівка та Гусачівці", яким зокрема, відмовлено у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, сформованого оператором електронного майданчика Українська універсальна біржа 09.12.2020 о 15:23:04 щодо придбання майна з публічних торгів: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями, загальною площею 805,3 кв.м., за ціною лоту 804600,00 грн з ПДВ, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладенні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що рішення Обухівської міської ради №114-4-VIII від 28.01.2021 є незаконним та таким, що порушує права позивача.
Так, позивач стверджує, що виключними підставами для прийняття рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу є, з-поміж іншого, невідповідність покупця вимогам ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", не подання покупцем документів або відомостей, обов'язковість подання яких передбачена спеціальним законодавством у сфері приватизації, подання покупцем неправдивих відомостей про себе, відмова покупця від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Обухівська міська рада зазначила, що прийняті Григорівською сільською радою рішення та вчинені нею дії щодо приватизації об'єктів нерухомості здійснювались з порушенням вимог чинного законодавства України, а значить - публічного порядку та суперечать інтересам жителів територіальної громади.
Місцевий господарським суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог відмітив, що рішення Обухівської міської ради Київської області №114-4-VIII від 28.01.2021 в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 є незаконним та ухвалене з порушенням приписів Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», оскільки в акті перевірки законності проведення процедури приватизації об'єктів нерухомого майна, що перебували у власності Григорівської сільської ради не встановлено будь-яких підстав, передбачених ст.ст. 8, 14, 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», які б вказували на наявність перешкод до затвердження протоколу електронних торгів.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги в частині визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, суд першої інстанції відмітив, що позивачем не обґрунтовано яким чином задоволення вказаної вимоги відновить порушені права останнього.
Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, оскільки між сторонами не існує переддоговірного спору та відсутні передумови для цього.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з наведеними висновками Господарського суду Київської області та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються нормами Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон).
Пунктом 22 статті 1 Закону визначено, що приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об'єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об'єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 затверджений Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок), який визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації (далі - об'єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
За правилами пунктів 66 - 67 Порядку переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об'єкта.
Переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 64 цього Порядку. Оператор електронного майданчика підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся). Після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затверджено" в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Очікується підписання договору". Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу. У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону (п. 68 Порядку).
Орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації, у відповідності до ч. 9 ст. 14 Закону, не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.
Не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
Як слідує з матеріалів справи, у встановленому порядку позивача було визнано переможцем електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2. Проте органом приватизації (Обухівською міською радою) було прийнято рішення про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів, визнанні переможцем ОСОБА_1 та укладанні договору купівлі-продажу, у зв'язку з порушенням законів при проведенні процедури приватизації.
Підставою для прийняття спірного рішення Обухівською міською радою від 28.01.2021 №114-4-VIII та відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону є висновки комісії визначені під час перевірки законності продажу об'єктів комунальної власності, що відображені у відповідному акті від 22.12.2020. Згідно зазначеного акту комісія дійшла висновку про те, що: - проекти рішень Григорівської сільської ради в установленому порядку не були оприлюднені ні в друкованих ЗМІ, ні на веб-сайті сільської ради; - в тексті рішення від 13.10.2020 №2033.58.VII відсутня балансова вартість об'єктів, які пропонувалось приватизувати; - об'єкт нерухомого майна - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями, на день включення його до переліку об'єктів приватизації не був власністю Григорівської громади. Право власності на вказаний об'єкт оформлено 07.07.2020, а рішення Григорівської сільської ради про затвердження переліку об'єктів приватизації прийнято 02.07.2020.
Водночас, з наведених вище норм законодавства вбачається, що орган приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні із потенційним покупцем, лише у визначених Законом випадках, а саме: покупець не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе.
Разом з тим, в акті від 22.12.2020 комісією не встановлено жодних підстав стосовно позивача, як потенційного покупця, передбачених ст. ст. 8, 14, 15 Закону, які б вказували на наявність перешкод до затвердження протоколу електронних торгів.
При цьому суд першої інстанції вірно відмітив, що відсутність факту оприлюднення Григорівською міською радою прийнятих рішень не може бути підставою для їх скасування та визнання протиправними, тоді як згідно ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є підставою для притягнення винних осіб до відповідальності. Згідно наявних в матеріалах справи рішень Григорівської сільської ради, контроль за їх виконанням покладено на сільського голову та спеціально створену аукціонну комісію з числа депутатів сільської ради. А отже, саме вказані особи мають нести відповідальність за невиконання вимог законодавства щодо оприлюднення тексту прийнятих рішень.
Разом з тим колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що у тексті рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2033.58.VII відсутня балансова вартість об'єкта приватизації з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації. У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об'єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об'єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).
Таким чином Григорівська сільська рада визначаючи стартову ціну об'єкта приватизації правомірно виходила з вартості майна, що зазначена у звіті про незалежну оцінку (210289,00 грн) (п. 1 рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2033.58.VII).
Доводи відповідача про те, що об'єкт нерухомого майна на день включення його до переліку об'єктів приватизації не був власністю Григорівської громади, колегія суддів відхиляє, позаяк на оцінку правомірності проведеної процедури з продажу зазначеного майна такі аргументи відповідача не впливають, оскільки станом на час проведення відповідного аукціону (09.12.2020) об'єкт приватизації був комунальною власністю Григорівської сільської ради (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2121969332231 від 07.07.2020). Доказів того, що зазначено майно станом на час прийняття органом приватизації рішення про включення його до переліку майна, що підлягає приватизації, належало іншій особі, відповідачем не надано.
Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно того, що дії сільської ради щодо приватизації об'єкту нерухомості здійснювались з порушенням публічного порядку та суперечать інтересам жителів територіальної громади, оскільки з рішень Григорівської сільської ради щодо продажу об'єктів приватизації не вбачається, а відповідачем не доведено, що вони прийняті в порушення соціальних та економічних інтересів держави та в супереч інтересам територіальної громади. До того ж, слід звернути увагу, що стартова ціна продажу приміщення (громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями) затверджена у розмірі 210289,00 грн без ПДВ, тоді як позивач придбав вказане майно за ціною 670500,00 грн без ПДВ, що вказує на те, що електронний аукціон відбувся в інтересах Григорівської громади.
Разом з тим колегія суддів відмічає, що здійснюючи приватизаційну політику Григорівська сільська рада діяла як орган публічної влади і повинна була ухвалювати свої рішення в межах чинних на той час законів. Вона мала виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та ухвалення необхідних для її проведення актів, не погоджуючи своїх дій та рішень з покупцями.
В свою чергу покупці не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність актів Григорівської сільської ради щодо приватизації ними майна.
А відтак самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону та укладенні договору купівлі-продажу, в порушення права власності переможця аукціону, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця.
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов'язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.
Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів №UA-PS-2020-11-20-000065-2 від 09.12.2020, з огляду на наведену вище практику ЄСПЛ, є порушенням принципу правової визначеності, належного урядування, передбачуваності (очікуваності) Коноша Романа Сергійовича визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.
Згідно із ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Наведене у своїй сукупності свідчить, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про скасування рішення четвертої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 №114-4-VІІІ в частині відмови у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 та зобов'язання Обухівську міську раду Київської області затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів №UA-PS-2020-11-20-000065-2 з продажу об'єкту малої приватизації, колегія суддів враховує таке.
У п.70 Порядку визначено, що договір купівлі-продажу об'єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.
Даний обов'язок виникає в органах приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.
Частина 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає, що під час приватизації об'єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону зобов'язання сторін (ч. 2 ст. 26 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (ч. 1). День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ч. 2).
Зважаючи на викладене, оскільки до позовної заяви не додано проекту договору купівлі-продажу, між сторонами не існує переддоговірного спору, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір за рішенням суду наразі є передчасною та не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про визнання незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2, суд відмічає наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведеними положеннями визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Тобто, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
В той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
В даному випадку, позивач просить суд визнати незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2.
Проте, при зверненні до суду з даною вимогою позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин порушення певних прав та законних інтересів позивача, які могли б бути відновлені саме із застосуванням обраного способу захисту. Тобто, заявлена позивачем у позові вимога про визнати незаконною відмову Обухівської міської ради Київської області у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-20-000065-2 не призводить до поновлення прав позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення заявленого позову.
Щодо незгоди скаржника з розміром заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Обухівська міська рада Київської області у поданій апеляційній скарзі зазначає, що обсяг заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн є неспівмірний з обсягом наданих адвокатом Крамар О.П. та Гринько П.П. послуг та не відповідає критерію їх реальності. Зокрема, на переконання скаржника, сума заявлених витрат не відповідає обсягу наданих робіт, оскільки позовна заява та заява про усунення недоліків позовної заяви підписана особисто позивачем, адвокат Гринько П.П. був присутній лише в одному судовому засіданні, переговори за участю адвоката щодо врегулювання спору з відповідачем не проводились.
З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2021 позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн (вказана сума була заявлена також в попередньому розрахунку).
До вказаної заяви та позовної заяви додано договір про надання правової допомоги від 16.02.2021, акт приймання-передачі виконаної роботи №01 від 15.07.2021, квитанція №1 про отримання готівкових коштів на суму 40000,00 грн.
З наданих позивачем документів убачається, що 16.02.2021 між позивачем та адвокатом Крамар О.П. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого останній надає юридичні послуги клієнту на території України у відповідності з вимогами, інтересами та вказівками клієнта, якщо це не суперечить законодавству України та даному договору.
Згідно п. 2.1.2 договору адвокат має право покласти виконання договору по наданню юридичних послуг на іншу особу, яка визначається адвокатом.
Частиною 4.1 договору сторонами визначено, що ціна (гонорар) за надання правової допомоги, зазначених у п.п. 1.1.2-1.1.14 визнається сторонами у сумі 40000,00 грн.
15.07.2021 між позивачем та адвокатом було підписано акт приймання-передачі виконаної роботи №01 з якого вбачається, що адвокатом виконані наступні роботи:
- попередня консультація - 2000,00 грн;
- переговори за участю адвоката щодо врегулювання спору - 4500,00 грн;
- адвокатський запит ( 2 штуки) - 3000,00 грн;
- підготовка позовної заяви - 12000,00 грн;
- представництво адвоката в суді (3 судових засідання) - 10500,00 грн;
- підтовка заяв та клопотань (3 заяви) - 1500,00 грн;
- викопіювання документів клієнта - 1500,00 грн;
- витрачений час на дорогу для участі у судовому засіданні та транспортні витрати - 5000,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Колегія суддів також зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За висновками місцевого господарського суду, з якими погоджується і колегія суддів, заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00 грн не підтверджується належними доказами.
Так, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано доказів здійснення адвокатом переговорів з відповідачем щодо врегулювання спору, та доказів направлення адвокатських запитів. Також судом враховано, що адвокат Крамар О.П. лише два рази був присутній у судових засіданнях.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись вказаними процесуальними приписами, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково витрат, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічний висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).
Місцевий господарський суд, зменшуючи заявлений до стягнення розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 27500,00 грн, врахував обставини щодо: складності справи; обсягу необхідності наданих адвокатом послуг порівняно з витраченим на це часом, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, тривалості підготовчих та судових засідань; відсутності обґрунтованих заперечень відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу; принципи співмірності та розумності судових витрат.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції щодо визначення остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Обухівської міської ради Київської області.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі №911/745/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги Обухівської міської ради Київської області не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач порушив клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 27500,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: додаткову угоду №1 до договору надання правової допомоги від 16.02.2021; акт приймання-передачі виконаної роботи №02 до договору надання правової допомоги від 16.02.2021; квитанцію №2 про отримання готівкових кошів від 02.11.2021 на суму 27500,00 грн.
Додатковою угодою №1 сторони виклали п. 3.1 договору надання правової допомоги від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (гонорар) за надання юридичних послуг, зазначених у п.п. 1.1.2-1.1.14 складає 40000,00 грн. При розрахунку ціни (гонорару) за надання юридичних послуг, визначених п. 1.1 цього договору, враховується час, витрачений адввокатом, що складає не більше 20 годин. Час витрачений понад вказану норму, оплачується на підставі окремого рахунку, відповідно до розрахунку 1 робоча година адвоката - 1500,00 грн».
З доданого акту приймання-передачі виконаної роботи №02 вбачається, що адвокатом виконані наступні роботи:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 15000,00 грн;
- представництво адвоката в апеляцінйому суді, 2 судових засідання в м. Київ, враховуючи віддаленість робочого місця адвоката (м. Обухів) - 12000,00 грн;
- викопіювання документів -500,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши подані позивачем докази, дійшов висновку про часткове задоволення судових витрат на правову допогогу, зважаючи на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до позасудового вирішення спору.
Зі змісту ст. 129, ч. 1 ст. 126 ГПК України вбачається, що в разі задоволення позову, за загальним правилом, на відповідача покладаються інші судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Як убачається з матеріалів справи, інтереси позивача в суді апеляційної інстанції представляв Крамар О.П. (Свідоцтво №4422/10 від 20.01.2011) на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія АІ №1113962 від 17.05.2021. При цьому в суді апеляційної інстанції було проведено лиише одне судове засідання (07.12.2021), тоді як у акті наданих послуг зазначено 2 судових засідання - 12000,00 грн. Відтак колегія суддів вважає, що сума витрат, яку позивач та адвокат передбачили за участь у судових засіданнях повинна бути зменшена виходячи з розрахунку оплати за 1 судове засідання, тобто до 6000,00 грн.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що такі види послуг як викопіювання документів не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаних робіт у розмірі 500,00 грн не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, на підставі перевірки відповідності заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість поданого до суду позивачем двідзиву на апеляційну скаргу, його значення для спору, поведінку відповідача під час розгляду спору, дійшла висновку про дотримання вимог стосовно співмірності витрат із виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). А тому виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності судових витрат, враховуючи всі аспекти даної справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 21000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі №911/745/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2021 у справі №911/745/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Обухівську міську раду Київської області.
4. Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 10; код ЄДРПОУ 35161650) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІD паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 21000 (двадцять одна тисяча) грн 00 коп.
5. Матеріали справи №911/745/21 повернути до Господарського суду Київської області.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 13.12.2021.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В.Андрієнко
С.І. Буравльов