Справа № 141/826/21
Провадження №3/141/534/21
13 грудня 2021 року смт. Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали, які надійшли СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП та продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » , -
про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 44-3 КУпАП, ч. 1 ст. 156 КУпАП, ч. 1 ст. 164 КУпАП,
В провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебувають матеріали про адміністративні правопорушення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, ч. 1 ст. 156 КУпАП та за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08.11.2021 року серії ВАБ № 565787, 08.11.2021 року близько 11 год 00 хв, за адресою АДРЕСА_2 продавець та власник магазину ОСОБА_1 , перебуваючи у власному магазині, допустила порушення Постанови КМУ № 1236 (зі змінами та доповненнями від 13.09.2021 року), а саме перебувала на робочому місці та здійснювала торгівлю без захисної маски та без рукавичок, спецодягу, відсутні дистанційні позначки, на вхідних дверях відсутні карантинні інструкції, антисептичний розчин невідомого походження та складу, відсутні записи температурного скринінгу.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - порушення санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства.
Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2021 року серії ВАБ № 565788, 18.11.2021 року приблизно о 12 год 00 хв гр. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці у власному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 , всупереч вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме цигарками марки «West Red XL» без ліцензії.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП, - роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2021 року серії ВАБ № 565789, 18.11.2021 року приблизно о 12 год 00 хв гр. ОСОБА_1 у власному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою АДРЕСА_2 , здійснювала провадження господарської діяльності, а саме продаж тютюнових виробів - цигарок марки «West Red XL» без ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, - порушення порядку провадження господарської діяльності.
Постановою Оратівського районного суду Вінницької області від 30.11.2021 року об'єднано в одне провадження адміністративні матеріали № 141/826/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, № 141/855/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 164 КУпАП та № 141/856/21 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Присвоєно об'єднаній справі № 141/826/21 (провадження № 3/141/534/21). Відкладено розгляд справи № 141/826/21 на 13.12.2021 року, у судове засідання викликано свідка ОСОБА_2 .
В судове засідання, призначене 13.12.2021 року ОСОБА_2 , яка зазначена у графі «свідки» в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565787 стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином. При цьому, 09.12.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 (№ 3522/21-Вх) про розгляд справи за її відсутності, також у заяві ОСОБА_2 зазначила, що її пояснення додаються до справи.
В судовому засіданні 13.12.2021 року ОСОБА_1 суду пояснила, що вину у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.44-3 КУпАП, визнає за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.11.2021 року серії ВАБ № 565787. Стосовно адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 КУпАП, ч. 1 ст. 164 КУпАП, суду зазначила, що не визнає своєї винуватості та вказала, що здійснює торгівлю лише продовольчими товарами. Продаж тютюнових виробів вона не здійснює, оскільки у неї відсутня ліцензія на їх продаж. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому просила закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В той же час, статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Зі змісту положень ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до п. 9 ч.22 Постанови КМУ № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у “зеленому” рівні епідемічної небезпеки забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Згідно положень ч. 1 ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окрім визнання вини ОСОБА_1 , її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565787 від 08.11.2021 року; поясненням ОСОБА_2 відібраним 08.11.2021 року, а також рапортом ДОП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-нта поліції В. Поліщученко від 08.11.2021 року.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія В00 № 759355, ОСОБА_1 з 12.10.2000 року зареєстровано як фізичну особу-підприємця.
Разом з тим, відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому, суди, за наявності підстав, повинні обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.
Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 діяння лише формально містить ознаки, що характеризують певне правопорушення, яке не є суспільно небезпечним з огляду на можливі негативні наслідки, що притаманні для цього виду правопорушення, і суб'єктивно, не спрямовано на умисне порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП не притягалась, а наслідки даного правопорушення не представляють суспільної небезпечності, вину визнала повністю, а тому є всі підстави відповідно до ст. 22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 156 КУпАП (роздрібна або оптова торгівля тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку) та ч.1 ст. 164 КУпАП (порушення порядку провадження господарської діяльності), суд зазначає наступне.
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності,якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3, ч.1 ст. 19 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - де самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Розглянувши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565789 від 18.11.2021 року, письмове пояснення ОСОБА_3 від 18.11.2021 року, рапорт ст. ДОП СПД № 1 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції А. Мацієвського від 18.11.2021 року, суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів систематичності дій особи, у відношенні якої складено протокол, що є обов'язковою ознакою господарської діяльності та наявність мети отримання прибутку. Поряд з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні прізвища та адреси свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд не має можливості притягнути ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки саме в протоколі про адміністративне правопорушення мають бути відображені всі істотні обставини справи, які мають відображати всі елементи складу правопорушення. Зокрема, стосовно ч.1 ст.164 КУпАП у протоколі необхідно зазначати наступні обставини:
- протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер);
- всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності;
- інші обставини, які мають істотне значення.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565789 від 18.11.2021 року не зазначено про вилучення речових доказів, а саме предметів торгівлі.
Крім того, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає у разі роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 565788 від 18.11.2021 року вбачається, що суть правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , полягає у торгівлі тютюновими виробами (цигарками) без ліцензії.
Разом з тим, диспозиція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку чи підробленими марками цього податку, що не є тотожним до торгівлі без ліцензії.
А тому суть правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ № 565788 від 18.11.2021 року не охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Суд зазначає, що він не може самостійно встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи та розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушення порядку провадження господарської діяльності, а також порушення правил торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку чи підробленими марками цього податку при викладених в протоколах про адміністративне правопорушення обставинах.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі наведені факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 КУпАП (провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії) та ч. 1 ст. 156 КУпАП (роздрібна або оптова торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку), а тому провадження в справі за ч. 1 ст. 156 КУпАП, ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 88, 22, ч.1 ст. 44-3, 156, 164, п. 1 ст. 247, 251-252, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156 КУпАП та ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.В. Климчук