Справа № 930/2550/21
Провадження №2/930/878/21
14.12.2021 року м. Немирів
в складі головуючого судді Царапори О.П.
при секретарі Дуб В.Г.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що у вересні місяці 2020 року він домовився із відповідачем - ОСОБА_2 про те, що останній продасть належний йому на праві приватної власності господарську будівлю - навіс, який розміщений в с. Никифорівці на той час Немирівського району.
Позивач зобов'язувався сплатити відповідачу за куплену ним нерухомість 20 000 гривень.
24 вересня 2020 року між сторонами було укладено та підписано Договір купівлі-продажу даного нерухомого майна, після чого було складено Акт приймання-передачі і ОСОБА_1 прийняв навіс у своє користування, оплативши обумовлені кошти.
Вказана господарська будівля - навіс належала відповідачу на підставі цілого ряду документів, які підтверджують правомірність володіння ним права власності, зокрема: відповідно до Акту приймання передачі пайового майна від 12 січня 2006 року відповідачу було передано навіс від ВСК «Прибужжя» в рахунок трьох Свідоцтв про право власності на майновий пай, витяг з протоколу № 6 зборів засновників ВСК «Прибужжя» від 14.02.2003 року засвідчує факт виділення даного майна відповідачу, накладна № 2 від 15.01.2006 року підтверджує факт отримання у власність навісу відповідачем в рахунок майнових паїв, оригінали Свідоцтв про право власності на майновий пай відповідач передав позивачу.
Господарська будівля, відповідно до Технічного паспорта від 07 червня 2021 року, виготовленого ФОП « ОСОБА_3 », являє собою виробничий будинок - «навіс «А», загальною площею 489.30 кв.м., розміщеного в с. Никифорівці Вінницького району Вінницької області.
Маючи намір на нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу купленої позивачем господарської будівлі, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу, однак, йому повідомили про те, що нотаріально посвідчити вказаний договір купівлі-продажу можливо лише при наявності відповідача у нотаріальній конторі із відповідними документами, які посвідчують його особу. А також необхідно надати ряд документів, в тому числі правовстановлюючі документи на нерухоме майно разом із земельною ділянкою, на якій знаходиться навіс, які позивач без відповідача отримати не має можливості.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з метою нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу вказаної нерухомості, однак, він відмовив йому в цьому, посилаючись на відповідь із Немирівської міської ради про неможливість отримання поштової адреси нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини, ОСОБА_1 був змушений звернутись до суду із даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його позов у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 вересня 2020 року між ОСОБА_2 як Продавцем та ОСОБА_1 як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу майна (навісу) №1. Предметом даного Договору є навіс, що розташований за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Никифорівці. Сторони дійшли згоди про ціну договору, яку обумовили в розмірі 20000 гривень, а також про повний розрахунок до підписання даного Договору.
Відповідно до Акту приймання-передачі майна від 24.09.2020, ОСОБА_2 як Продавець передав, а ОСОБА_1 як Покупець прийняв майно, що є предметом Договору купівлі-продажу майна (навісу) від 24.09.2020, а саме навіс 1989 року спорудження, площею основи 499,8 кв.м, об'ємом 2534 куб.м.
Відповідно до Витягу з протоколу №6 від 14.02.2003 на зборах засновників ВСК «Прибужжя» с. Никифорівці слухалася заява ОСОБА_2 про виділення майна в натурі згідно майнових сертифікатів та зборами вирішено виділити майнові паї в натурі.
Відповідно до накладної №2 від 15.01.2006 ОСОБА_2 в рахунок майнових паїв на підставі свідоцтв серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 було виділено навіс 1989 року.
Окрім того, відповідно до листа із Відділу містобудування та архітектури Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області від 23.09.2021, адресованого ОСОБА_2 , поштова адреса об'єкта нерухомого майна не присвоєна, а тому для присвоєння адреси необхідно надати документи, вказані в листі.
Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлового будинку (квартири) та іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Частиною 3 статті 640 ЦК України визначено, що договір який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі вчиняються правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Правові наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору визначені в ст. 220 ЦК України, згідно вимог якої такий договір є нікчемним. Згідно ч. 2 вказаної статті ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу, відповідач (продавець) ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, проте ухиляється від нотаріального посвідчення договору, а тому суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Позивач ОСОБА_1 повністю сплатив кошти за майно, прийняв у своє користування і володіння об'єкт нерухомого майна, який є предметом договору купівлі-продажу і відбулося повне виконання його умов, що підтверджується відповідними підписами в самому договорі та акті приймання-передачі.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так як ОСОБА_2 та ОСОБА_1 домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, що підтверджено письмовими доказами, проте одна із сторін, а саме відповідач по справі ухиляється від його нотаріального посвідчення, а також враховуючи, що визнання відповідачем у справі позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про можливість визнання дійсним договору купівлі-продажу від 24.09.2020 між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 , та відповідно визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості - приміщення виробничого будинку (навіс), що розташований в с. Никифорівці Вінницького району Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 208, 218, 220, 328, 334, 392, 638, 640, 655-657 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 197, 200, 206, 211, 247, 258-259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщення виробничого будинку - навіс, укладений 24.09.2020 між - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на приміщення виробничого будинку - «навіс «А», загальною площею 489.30 кв. м., який розташований в с. Никифорівці Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.П. Царапора