Справа № 930/2066/21
Провадження №2/930/755/21
02.12.2021 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді: Царапори О.П.
за участю секретаря судових засідань: Дуба В.Г.
представника позивача: Богословського С.В.
відповідача: ОСОБА_2
представника відповідача: Шимчика А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , представника позивача Богословського Сергія Вікторовича до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на нерухоме майно,-
Виклад позиції позивача
Позивач ОСОБА_4 у 2006 році придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 , який належав їй в порядку спадкування за законом після смерті її батька.
Письмово договір купівлі-продажу між позивачем та відповідачкою не укладався з тих підстав, що ОСОБА_2 на той час ще не встигла оформити спадщину після смерті спадкодавця та отримати свідоцтво про право на спадщину. Тоді відповідач пояснювала це тим, що в неї були відсутні кошти на оформлення спадкового майна.
Позивач домовився з відповідачем, що поверне їй кошти в розмірі 100 доларів США за оформлення спадщини, щоб вони безперешкодно могли укласти даний договір купівлі-продажу житлового будинку, на що відповідач й погодилась.
Під час домовленості сторони дійшли згоди, що позивач придбає у неї житловий будинок, а відповідач з коштів які їй заплатить ОСОБА_4 за будинок оформить спадщину, після чого договір купівлі-продажу вони посвідчать нотаріально, а щоб сторони були впевнені в своїх намірах вони домовились укласти договір купівлі-продажу житлового будинку у формі розписки у якій зазначено усі істотні умови домовленості, а саме сума коштів, яку отримує ОСОБА_2 за продаж житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Домовившись з відповідачкою про ціну, позивач передав кошти відповідачці за будинок, в розмірі 1800 доларів США, та 100 доларів США на оформлення спадщини. Таким чином позивач сплатив відповідачці 1900 доларів США, а відповідачка в свою чергу передала позивачеві ключі від будинку та наявні у неї всі правовстановлюючі документи на житловий будинок.
Кошти ОСОБА_4 сплачував відповідачці частинами, про що свідчать розписки засвідчені секретарем Зарудинецької сільської ради Немирівського району Захараш К.Д. на суми 1000 (одна тисяча) доларів США, та по 400 (чотириста) доларів США від 06.11.2005 року, а також від 26.11.2005 року і 100 (сто) доларів США від 31.05.2006 року.
Передача коштів, за купівлю житлового будинку відповідачу засвідчена секретарем Зарудинецької сільської ради Немирівського району Захараш К.Д., яка також засвідчила, що передача коштів здійснена в її присутності, цим й було підтверджено вірність підпису ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 , та їх особи на момент передачі коштів і надання розписок, особи були встановлені,що зареєстровано в реєстрі за номером 24.
02.05.2006 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , та змінив своє прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Після укладення шлюбу позивач з дружиною ОСОБА_6 були зареєстровані в даному житловому будинку та їх дітьми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується виписками з погосподарських книг Зарудинецької сільської ради Немирівського району. Позивач разом із колишньою дружиною часто їздили за кордон на заробітки.
17 серпня 2009 року шлюб між позивачем та ОСОБА_6 розірвано. Дружина виїхала з даного житлового будинку у 2010 році, а позивач залишився проживати в будинку і проживає у ньому по теперішній час.
З часу придбання та проживання у житловому будинку позивач за власні кошти частково здійснив поточний ремонт будинку, газифікацію житлового будинку, сплачував комунальні послуги, а також податок за земельну ділянку.
Однак, позивач не має можливості оформити нерухоме майно, оскільки на його думку відповідачка оформивши спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно відмовляється укласти договір купівлі-продажу. Мотивує це тим, що у неї купували будинок позивач з дружиною ОСОБА_6 , а на теперішній час, оскільки між ними шлюб розірвано вона не бажає з позивачем укладати договір купівлі-продажу.
Відповідачка свідомо ухиляється від укладення договору та його нотаріального посвідчення, не з підстав відсутності коштів, а безпідставно і необґрунтовано, вказує на те що після оформлення спадщини та розірвання шлюбу між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_6 вона передумала продавати зазначений будинок та вказує на те, що це її батьківщина.
Тому позивач вважає, що між ним та відповідачкою відбувся факт укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку по АДРЕСА_1 , де сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, однак у зв'язку із безпідставною відмовою відповідачки не відбулося нотаріального посвідчення даного договору і це порушує права покупця на вільне розпорядження придбаним нерухомим майном.
Такі обставини й стали підставою звернутися до суду з даним позовом
Виклад позиції відповідача
05.10.2021 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву.
Свої вимоги мотивує, тим, що письмовий договір куплі-продажу житлового будинку, господарських та підсобних приміщень і земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відбувся.
На її думку посилання позивача на розписку від 26.11.2005 року є безпідставним, оскільки відсутні записи купівлі-продажу житлового будинку, відсутній запис про майбутнє нотаріальне посвідчення та реєстрацію.
В розписці зазначено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_4 кошти за житловий будинок, а саме не за продаж будинку, а за те, що позивач проживав у її будинку тимчасово, як квартирант. Не платив комунальні послуги, не обробляв земельну ділянку, все нищив, завдав їй значні збитки, які не можливо експертним шляхом визначити, із-за створення їй певних перешкод з його боку.
Крім того, як стверджує відповідач у 2005 році вона не була власником будинку, а тому й не мала права на продаж даного будинку, оскільки зареєструвала у власність будинок 19.04.2021 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 2344610305230,а підпис у розписці завірено ще 26.11.2005 року.
Як стверджує відповідач, що 26 квітня 2021 року позивач ОСОБА_4 дав свідчення слідчому, що він разом із дружиною ОСОБА_6 домовилися із нею з приводу купівлі-продажу належного їй житлового будинку. Не заперечує, що позивач діяв разом з дружиною щодо продажу належного їй житлового будинку.
Немирівський районний суд, та суд апеляційної інстанції не задовольнили позовні заяви позивача про що є наявні судові рішення.
В позовній заяві позивач ОСОБА_4 посилається на те, що він проживає в будинку та робить капітальний ремонт, однак у дійсності відповідач вважає, що позивач не маючи прав власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 пошкодив будинок, криницю, невідомо куди подів металеві ворота, захаращив земельну ділянку, а в будинку не проживає з січня 2020 року, що підтверджують свідки та складений комісійний акт, який не скасовано.
Як вважає відповідач ОСОБА_2 , що позивач ОСОБА_4 не надав суду письмових доказів, що він звертався з проханням до неї вчинити договір купівлі-продажу та зареєструвати його у нотаріуса, або що він звертався до нотаріуса з цих питань самостійно, не надав письмового договору, інших доказів, не спростував висновків судів про те, що договір куплі - продажу будинку не укладався, те що відповідач не мала права виготовляти технічний паспорт та провести реєстрацію права власності на житловий будинок. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю
Заяви, клопотання позивача, відповідача
В рамках заявленого позову представником позивача Богословським С.В. було подано письмову заяву про виклик свідків.
17.09.2021 року представником позивача було подано письмове клопотання про забезпечення позову, яке задоволено судом.
05.10.2021 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву із викладенням своїх заперечень та позицією щодо відмови у позові
05.10.2021 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло письмове клопотання провести підготовче судове засідання у відсутність позивача та його представника.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали судді від 17.09.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_4 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.10.2021 року на 14:00 год.
Ухвалою суду від 20.09.2021 року клопотання представника позивача Богоcловського С.В. про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
03.11.2021 року ухвалою судді за згодою учасників судового розгляду підготовче судове засідання було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті, а також задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.
02.12.2021 року представник відповідача Шимчик А.Г. , що діє від імені відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні подав письмову заяву про застосування строків позовної давності з проханням у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, суд вирішив здійснювати судовий розгляд за відсутності позивача ОСОБА_4 ,у присутності представника позивача адвоката Богословського С.В., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Шимчика А.Г..
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення судового розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення у судовому засіданні немає.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду зокрема, щодо договірних зобов'язань, які регламентують порядок набуття права власності на майно.
В судовому засідання представник позивача адвокат Богословський С.В. заявлені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що позивач ОСОБА_4 у 2006 році придбав у відповідача ОСОБА_2 житловий будинок, який належав відповідачу в порядку спадкування за законом після смерті її батька.
Письмово, а саме нотаріально сторони не укладали даний договір, оскільки на той час у відповідача не існувало правовстановлюючих документів на нерухоме майно, так як ОСОБА_2 не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину, мотивуючи свої дії браком коштів.
Тому між собою сторони домовилися про ціну житлового будинку і позивач у свою чергу передав ОСОБА_2 кошти в сумі 1800 дол. США та 100 дол. США на переоформлення спадщини згідно існуючої домовленості, чим сплатив загальну суму 1900 дол. США, а відповідач у свою чергу передала позивачеві ОСОБА_4 ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нерухоме майно.
Кошти відповідачу, ОСОБА_4 були сплачені частинами про що, були складені відповідні письмові розписки, які були засвідчені секретарем Зарудинецької сільської ради Немирівського району Захараш К.Д.
З часу придбання житлового будинку позивачем за власні кошти частково проведено поточний ремонт будинку, здійснена газифікація житлового будинку, сплачуються комунальні послуги та податок на земельну ділянку, тобто позивач, як добросовісний набувач проживає у даному житловому будинку та користується ним.
Всі вищезазначені дії свідчать про те, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків і в повному обсязі виконали умови договору купівлі продажу. Однак, відповідач ухиляється від виконання умов договору та нотаріального його посвідчення не з підстав відсутності коштів, а безпідставно і необґрунтовано.
Відповідач ОСОБА_2 вказує на те що після оформлення спадщини і розірвання шлюбу між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_6 , вона передумала продавати зазначений будинок, оскільки вона вважає, що це є її батьківщина.
Окрім того позивач ОСОБА_4 жодним чином і не сумнівався, що відповідач ОСОБА_2 порушить умови домовленості та не виконає своє зобов'язання щодо нотаріального посвідчення договору купівлі продажу, однак про своє порушене право він дізнався лише при ухваленні рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.02.2020 року. Просив позовні вимоги задовольнити та визнати укладений договір купівлі - продажу житлового будинку таким, що відбувся.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що вона жодного разу не мала та не має наміру продавати вище зазначений житловий будинок, оскільки вважає, що це є її батьківщина, а з позивачем ОСОБА_4 у неї існувала домовленість лише щодо проживання позивача разом із дітьми та дружиною у її житловому будинку по АДРЕСА_1 . Просила у задоволенні позову відмовити та долучити до матеріалів справи у якості доказів фотознімки житлового будинку, у якості доказів пошкодження майна.
Представник відповідача адвокат Шимчик А.Г. підтримав позицію своєї довірительки та суду пояснив, що посилання позивача на відповідні письмові розписки щодо укладення договору купівлі - продажу житлового будинку є безпідставними, оскільки у даних розписках не зазначається про купівлю житлового будинку, а лише про передачу відповідачу коштів і ймовірно за проживання позивача у даному будинку. З письмових розписок не можливо дійти до висновку, що сторони дійшли щодо усіх істотних умов домовленості щодо купівлі та продажу житлового будинку. Окрім того відповідач у 2005 році ще не була власником нерухомого майна, а тому й не мала права здійснити продаж житлового будинку, оскільки зареєтрувала у власність будинок 19.04.2021 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.При матеріалах позову відсутні будь - які докази, що ОСОБА_4 мав намір звернутися та звертався до відповідача чи нотаріуса з метою оформлення нерухомого майна.
Окрім того, при матеріалах позовної заяви наявні копії судових рішень Немирівського районного суду Вінницької області від 17.02.2020 року справа № 140/1774/18 та Вінницького апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 . Також представник відповідача заявив клопотання щодо застосування строків позовної давності та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Свідок ОСОБА_13 , допитаний в судовому засіданні, пояснив що він проживає в с. Озеро Немирівського району і хоч із позивачем вони сусідами не являються, однак колись товаришували. Суду пояснив, що про купівлю житлового будинку йому стало відомо від позивача ще у 2005 році, оскільки останній сам йому про це розповів. Позивач не має постійного місця роботи, однак тимчасово від'їзджає на заробітки. За час проживання у даному будинку ОСОБА_4 провів газифікування даного будинку, займався його облаштуванням, проживав зі своєю сімєю і це йому відомо.
Свідок ОСОБА_14 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що ОСОБА_4 знає ще з 2005 року, так само й знайомий із відповідачем ОСОБА_2 . Зі слів позивача йому стало відомо, що він придбав даний житловий будинок у відповідача ОСОБА_2 за 1800 дол. США. Так дійсно за час проживання у будинку ОСОБА_4 провів газопостачання. У даному будинку проживав із дружиною поки вони перебували у шлюбі.
Свідок ОСОБА_15 , допитаний в судовому засіданні, пояснив, що йому відомо про те, що позивач ОСОБА_4 почав проживати у житловому будинку з 2005 року після того як прибав його у відповідача ОСОБА_16 . На той час він працював головою сільської ради і йому достеменно відомо про купівлю позивачем житлового будинку у відповідача ОСОБА_2 , а також відомо було що сторони склали відповідні розписки та позивач ОСОБА_4 частинами сплачував кошти відповідачу за купівлю житлового будинку, оскільки на той час у нього не вистачало коштів. Проживав позивач не як квартирант, а проживав зі своєю сімєю, сплачував податки, проводив газ до будинку, у погосподарській книзі були здійсненні відповідні записи про осіб які там проживали, Сільська рада сприяла йому та надала дозвіл на проведення газифікації, як жителю даного будинку. Чому нотаріально ОСОБА_4 не оформив договір купівлі-продажу житлового будинку, йому не відомо.
Свідок ОСОБА_17 допитана в судовому засіданні, пояснила, що позивач ОСОБА_4 проживає коло неї та є її сусідом. Проживати переїхав в с. Озеро Немирівського району у 2005 році розом із дружиною. Їй відомо, що даний будинок він придбав у ОСОБА_2 , яка їй також розповідала про це, та повідомляла,що продала сім'ї ОСОБА_4 житловий будинок, і при цьому були складені письмові розписки про передачу коштів. Чи разом із дружиною ОСОБА_4 передавав ОСОБА_2 кошти, чи сам, особисто їй не відомо.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлені фактичні обставини, що підтверджуються наступними доказами.
Між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 була укладена угода щодо придбання позивачем житлового будинку по АДРЕСА_1 належного відповідачу в порядку спадкування за законом після смерті її батька
Домовившись про ціну житлового будинку і позивач передав ОСОБА_2 кошти в сумі 1800 дол. США та 100 дол. США на переоформлення спадщини згідно домовленості, чим сплатив загальну суму 1900 дол. США, а відповідач у свою чергу передала позивачеві ОСОБА_4 ключі від будинку та правовстановлюючі документи на нерухоме майно.Кошти відповідачу ОСОБА_4 сплатив частинами про що, були складені відповідні письмові розписки, які були засвідчені секретарем Зарудинецької сільської ради Немирівського району Захараш К.Д на суми 1000 (одна тисяча) доларів США, та по 400 (чотириста) доларів США від 06.11.2005 року та від 26.11.2005 р. та 100 (сто) доларів США від 31.05.2006 року.(а.с.10,11);
Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 02.05.2006 рокупідтверджується, що позивач ОСОБА_18 02.05.2006 року уклав шлюб з ОСОБА_6 та змінив своє прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.12);
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 03.04.2019 року шлюб позивача ОСОБА_4 було розірвано (а.с.13);
Довідкою № 02.18/417 від 13.06.2018 року виданою Зарудинецькою сільською радою Немирівського району підтверджується, що колишня дружина ОСОБА_19 з 14.03.2006 року по 2009 рік була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що свідчить про її проживання під час шлюбу з позивачем одразу після купівлі житлового будинку(а.с.14);
Довідкою виданою КП Немирівським районним бюро технічної інвентаризації № 354 від 19.06.2018 року підтверджується реєстрація права власності за ОСОБА_2 . Тульчинським бюро інвентаризації 18.04.2006 року та реєстрація у книзі № 1 Р№ 125 відповідно до свідоцтва про право на спадщину виданого Немирівською державною конторою 13.01.2006 року Р № 1-21 (а.с.26);
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборонвідчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна підтверджуються відомості про право власності за ОСОБА_2 (а.с.16-18);
Виписками з погосподарських книг по Зарудинецькій сільській раді вбачається, що з 2001 рік по 2005 рік, з 2006 рік по -2010 рік, з 2011 року по 2015 рік, з 2016 року по 2020 рік сторінка 42,№ 9,№, 8 сторінка № 7 особовий рахунок № НОМЕР_3 , сторінка № НОМЕР_4 особовий рахунок № НОМЕР_5 сторінка № 107 особовий райхунок № НОМЕР_6 внесено запис щодо відношення члена до господарства відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_4 (а.с.21,22,23,24);
Довідкою про стан нерухомого майна №114 від 19.06.2018 підтверджується право власності за відповідачем ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Немирівською держнотконторою від 13.01.2006 року Р № 1-21(а.с.25);
Технічним паспортом на житловий будинок від 19.06.2018 р., рішенням виконавчого комітету Зарудинецької сільської ради Немирівського району від 20.04.2007 р. № 17 про надання дозволу на газифікацію житлового будинку, робочим проектом на газифікацію житлового будинку АДРЕСА_2 замовлення № 095-07, присвоєнням особового рахунку НОМЕР_7 на ім'я позивача при встановлення лічильника за користування природним газом підтверджується, що позивач ОСОБА_4 з часу укладення договору купівлі - продажу проживає у житловому будинку та користується ним (а.с.27-29,30, 31-38);
Відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 17.02.2020 року справа № 140/1774/18 вбачається, що у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю було відмовлено (а.с.39-41);
Постановою Вінницького апеляційного суду від 14.05.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Немирівського районного суду від 17.02.2020 року було залишено без задоволення, а рішення першої інстанції залишено без змін (а.с.42-45).
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а саме розглянути спір з урахуванням лише підстав позову, що вказані позивачем.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, суд не позбавляє позивача можливості звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів визначивши для цього інший - необхідний у цьому випадку спосіб захисту
З обсягу належних та допустимих доказів оцінених у судовому засіданні, суд дійшов до переконання, що доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника Шимчика А.Д. стосовно того, що усний договір купівлі - продажу будинку, що розташований по АДРЕСА_1 не є укладеним, а позивач ОСОБА_22 лише просто проживав у вказаному будинку і вказані обставини дають їй право, як власнику, користуватися і розпоряджатися цим майном, є надуманими, а тому суд оцінює їх критично. На думку суду відповідач свідомо ухиляється від виконання умов усного договору та його нотаріального посвідчення.
Суд визнає належними та допустими докази представника позивача відповідно до яких вбачає, що між сторонами існувала домовленість щодо укладення договору купівлі-продажу житлового будинку і такий договір відбувся, відповідно до якого сторони дійшли усіх істотних умов щодо купівлі нерухомого майна і це підтверджується також показами свідків.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.
Твердження представника позивача про доведеність підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним, заслуговують на увагу, оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт ухилення відповідача від укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Судом встановлені обставини неможливості здійснення сторонами нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв'язку із запереченням відповідача факту укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, тому суд вважає вказану бездіяльність відповідача безповоротним ухиленням від нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин його посвідчити, що є обов'язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України. Посилання представника відповідача про наявність домовленості між сторонами щодо проживання позивача у житловому будинку в якості квартиранта не знайшли свого підтвердження і це спростовується показами свідків.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд дійшов висновку, що кошти за житловий будинок дійсно надійшли до відповідача. Обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об'єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину, домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами та показами свідків, а тому відбулося виконання договору. При таких обставинах, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги і вони є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявленого клопотання представником відповідача про застосування строку позовної давності суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ст. 267 ч.4 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності : загальну і спеціальну.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ст. 261 ч.1 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252 - 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не скільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами) , які свідчать про порушення прав особи ( ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 03 лютого 2016 року по справі № 6-75цс15 та яка зводиться до того, що загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суд враховує пояснення представника позивача про те, що ОСОБА_4 не знав і не міг знати про те, що відповідач оформила житловий будинок, не знав про своє порушене право, а дізнався лише під час розгляду справи № 140/1774/18 у Немирівському районному суді згідно інформаційної довідки № 354 від 29.06.2018 року, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача у застосуванні строків позовної давності.
Відповідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як роз'яснив у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.218 та ст.220 ЦК України.
Висновки суду
З огляду на викладене, суд вважає, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу і така домовленість підтверджується письмовими доказами та показами свідків, що повністю підтверджує виконання даної угоди, яку не було нотаріально засвідчено, тому наявні усі підстави для визнання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, який розміщений по АДРЕСА_1 таким, що відбувся.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 908 ( дев'ятсот вісім ) гривень , а також витрати на правову допомогу в розмірі 25000 ( двадцять п'ять тисяч) гривень.
Керуючись ст.ст. 202,203,205. 209,210,220, 328, 392, 626 - 629, 640, 655, 657 ЦК України, ст.ст.206, 258, 259, 263-265, 268, 354,272,273 п.п.15 п.15 ч.1Перехідних положень Розділ ХІІІ ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_4 , задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 : зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного в усній формі у вигляді розписки між ОСОБА_4 (покупець) ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 (продавець).
Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності/довірчої власності: 41654899 від 19.04.2021 року, державний реєстратор Кахно Юлія Миколаївна, Немирівська міська рада немирівського району. Вінницької області.
Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, реєстраційний номер майна 13042761 від 18.04.2006 року;
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Шимчика А.Г.про застосування строків позовної давності, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 ( дев'ятсот вісім ) гривень , а також витрати на правову допомогу в розмірі 25000 ( двадцять п'ять тисяч) гривень..
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 20.09.2021 року у вигляді накладеного арешту та заборони відчуження на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03.12.2021 року
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя: О.П. Царапора