Справа № 138/2092/21
Провадження №:2/138/641/21
Іменем України
09 грудня 2021 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Холодової Т.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,
представника позивача адвоката Власюка І.Т.,
представника відповідача адвоката Заболотної Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
14.07.2021 адвокат Власюк І.Т. звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу між сторонами склались неприязні стосунки, які з 2020 року значно погіршились внаслідок неправомірних дій відповідача, якими позивачу було завдано майнову та немайнову шкоду. Позивач неодноразово, а саме 09.07.2020, 10.07.2020, 24.12.2020 звертався до поліції з проханням прийняти міри до відповідача, який своїми неправомірними діями завдав майнову шкоду позивачу, а саме відповідач кидав на подвір'я позивача скляні предмети, пошкодив фасад будинку. Крім того, 17.04.2020 позивач звернувся до поліції з заявою про нанесення відповідачем тілесних ушкоджень, за результатами розгляду якої були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. За таких обставин позивачу була нанесена майнова шкода, яка відповідно до «Кошторисної документації Поточного ремонту житлового будинку, гаражу та огорожі території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 » становить 130303,00 грн. Також у зв'язку з тим, що відповідач 17.04.2020 наніс позивачу тілесні ушкодження, останній змушений був викликати швидку медичну допомогу та в період з 18 по 19 квітня 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні. Завдані позивачем тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи були визнані легкими тілесними ушкодженнями, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я більше 6 діб. Вказаними діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичних стражданнях, стресові, погіршенні самопочуття, отриманих внаслідок тілесних ушкоджень, душевних переживаннях, яких зазнав позивач у зв'язку з лікуванням та пошкодженням його майна, яку позивач оцінює в 50000 грн. За таких підстав, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 132453,00 грн. та завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 23.07.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, надано відповідачам строк для подання відзиву, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12.10.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 15.11.2021 позивач та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у ньому, просили його задовольнити. Додатково позивач зазначив, що ініціатором конфлікту завжди був відповідач, який більше шести років періодично приходить до нього в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, вимагає якісь грошові кошти та пошкоджує майно, а саме розбивав вікна камінням, тротуарною плиткою, пошкодив фасад будинку та ворота. У зв'язку з цим, приблизно як три роки позивач встановив на своєму будинку камери відеоспостереження, відеозаписами з яких підтверджують викладені у позові обставини. До органів поліції позивач звертався не завжди. 17.04.2020, коли ОСОБА_2 вночі знову почав кидати каміння в його будинок, позивач викликав охорону та поліцію і разом з ними пішов до будинку останнього. Коли прийшли до будинку ОСОБА_2 , той вийшов і наніс удари позивачу, його другу ОСОБА_3 та працівнику поліції, а тому позивач звернувся з заявою про вчинення злочину та змушений був пройти лікування. Моральну шкоду обґрунтував тим, що через нанесені відповідачем тілесні ушкодження відчував запаморочення близько двох тижнів, витрачав кошти на придбання необхідних для лікування ліків. Крім того, він постійно перебуває в стресі та нервовому напруженні через неправомірні дії відповідача, що виражаються у пошкодженні його майна.
Представник відповідача адвокат Заболотна Г.В. позов не визнала та пояснила, що відповідач ніякої шкоди майну позивача не завдавав. Доказів того, що пошкоджень належного позивачу майна не було до подій, зазначених в позові, позивачем не надано. Записи з камер відеоспостереження не є належними доказами, оскільки з них не можливо встановити особу, яка зображена на відео. Натомість письмовими доказами, а саме листами Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, наданими сторонами та показами свідків підтверджується, що в районі, де проживають сторони, періодично відбувається пошкодження майна мешканців. Також показами свідків підтверджується, що відповідач в ніч з 16.04.2020 на 17.04.2020 був вдома. Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами, що саме відповідач пошкодив майно позивача, а відтак і завдав останньому майнову шкоду, що в свою чергу виключає спричинення відповідачем і моральної шкоди позивачу. Крім того, ініціатором конфлікту, що мав місце 17.04.2020, був саме позивач, який прийшов додому відповідача зі зброєю, закинув щось на подвір'я, чим спровокував відповідача вийти за ворота будинку, де відбувся конфлікт та наніс удар мамі відповідача, чим спровокував його агресивну поведінку. Також звертала увагу, що наданий позивачем як доказ висновок експерта не доводить, що саме відповідач наніс удари позивачу, а лише констатує факт отримання позивачем легких тілесних ушкоджень, а довідка лікаря на підтвердження перебування позивача на амбулаторному лікуванні з наступного після вказаної події дня не доводить причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача напередодні та хворобою позивача, оскільки гіпертонічна хвороба є хронічним захворюванням та гіпертонічний криз може бути спровокований будь-чим та в будь-який момент.
Допитаний в судовому засіданні 15.11.2021 свідок ОСОБА_4 суду дав покази, згідно яких він працює на посаді слідчого Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області та в ніч з 16.04.2020 на 17.04.2020 чергував у складі СОГ. До нього надійшов дзвінок чергового частини про виклик за адресою позивача. Коли він зайшов на територію будинковолодіння позивача, там лежала цегла. Позивач повідомив йому, що цеглу кинув ОСОБА_2 та розбив нею вікно, внаслідок чого жінка позивача та дитина злякались. Він запропонував позивачу написати заяву до поліції про злочин, проте позивач відмовився і сказав, що хоче показати де живе ОСОБА_2 і там з'ясувати відносини. Оскільки позивач взяв зброю, свідок, незважаючи на відсутність заяви позивача, вирішив таки йти з ним до будинку відповідача, щоб уникнути більш складної ситуації. Також з ними були працівники ДСО та ОСОБА_3 , які вже перебували біля будинку позивача, коли приїхала СОГ. Коли підійшли до будинку відповідача, позивач почав кричати та вийшов відповідач. Позивач почав питати у нього навіщо він кинув цеглу у вікно його будинку. Свідок вказав, що постійно стояв між позивачем та відповідачем, щоб уникнути бійки, але штовханина між ним була, обидва були агресивно налаштовані, ображали один одного нецензурними словами та хотіли вдарити один одного. Також свідок вказав, що не бачив, щоб ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_1 , а лише бачив як впав позивач та як відповідач вдарив ОСОБА_3 . Крім того додав, що коли позивач ображав жінку, що також вийшла з будинку відповідача (напевно мати відповідача), ОСОБА_2 ставав ще більш агресивним. Потім приїхав оперуповноважений ОСОБА_5 , заспокоїв ОСОБА_2 і той пішов в будинок. ОСОБА_1 викликали швидку допомогу, бо той казав, що йому погано. На запитання представника відповідача свідок вказав, що будинок позивача на предмет ушкоджень він не оглядав, оскільки позивач відмовився писати про це заяву до поліції.
Допитаний в судовому засіданні 15.11.2021 свідок ОСОБА_3 суду дав покази, згідно яких він товаришує з позивачем приблизно 15 років. 17.04.2020 приблизно о 5 годині ранку йому зателефонував позивач та повідомив, що знову пошкоджено його будинок. Він приїхав до позивача, де вже була ДСО та згодом приїхала СОГ. Хтось з працівників поліції запропонував піти до ОСОБА_2 . Коли прийшли до будинку ОСОБА_2 , хтось з працівників поліції постукав у ворота будинку і почалась словесна перепалка. Потім ОСОБА_2 вийшов за ворота і вдарив позивача по голові і по обличчю та вдарив поліцейського, а потім повалив і свідка. В подальшому відповідача забрали і він пішов у двір будинку. Вказав, що жінки під час конфлікту не було, поліцейські описували пошкоджене майно позивача, а позивач писав заяву до поліції. Зазначив, що з записів камер відеоспостереження бачив, як відповідач шкодив майно позивача. Також був свідком того, як відповідач приходив до позивача, вимагав гроші та погрожував пошкодженням майна.
Допитаний в судовому засіданні 29.11.2021 свідок ОСОБА_5 суду дав покази, згідно яких він працює на посаді старшого оперуповноваженого Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області і у 2020 році був на чергуванні, коли приблизно о 5 годині ранку був виклик. По приїзду на місце виклику, там вже були присутні позивач, відповідач і ОСОБА_3 . Вказані особи не бились, вони лише нецензурно лаялись та погрожували один одному. Коли їх заспокоїли, всі розійшлись. Швидку допомогу викликали вже до будинку ОСОБА_1 . Вказав, що ОСОБА_2 на місці події був одягнутий у домашній одяг. Також вказав, що на місці події були працівники ДСО, СОГ та мати ОСОБА_2 . Не пам'ятає хто саме йому повідомив, що ОСОБА_1 на місці події був зі зброєю та погрожував нею ОСОБА_2 , а той вдарив ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні 29.11.2021 свідок ОСОБА_6 дала суду показання, згідно яких вона є мамою відповідача і проживає з ним та його дружиною разом. Позивача знає давно, були у дружніх відносинах, у позивача з її покійним чоловіком був спільний бізнес. Після смерті чоловіка, позивач з ним поступив не добре, проте вони його вибачили, з ним не спілкуються, проте претензій до нього не мають, а відтак підстав завдавати йому шкоду у відповідача не має. Вказала, що 17.04.2020 вона встала рано збиратись на роботу, бо з сином працюють на ринку. Приблизно о 5-6 годині ранку почула стук у ворота, коли підійшла побачила позивача та ОСОБА_3 . Запитала, що вони хочуть, на що ОСОБА_1 почав погрожувати, питав де син і стверджував, що він заподіяв позивачу шкоду, а саме розбив вікна його будинку. В цей час ОСОБА_2 також збирався на роботу. ОСОБА_1 був з пістолетом та провокував своїми криками, щоб ОСОБА_2 вийшов за ворота. Свідок намагалась не пускати сина, але той вийшов. Під час конфлікту бійки між позивачем та відповідачем не було, була лише штовханина, але ОСОБА_1 її вдарив, що обґрунтовано викликало агресивну поведінку її сина. Свідок зазначила, що в ніч на 17.04.2020 її син ОСОБА_2 був вдома, нікуди не виходив. Також вказала, що їм теж били вікна, чіпляли на ворота похоронний вінок, обмазували ворота нечистотами та взагалі, в районі, де вони проживають, мешканці часто скаржаться на подібні речі, проте ні у кого не має доказів того, хто б це міг робити.
Допитана в судовому засіданні 29.11.2021 свідок ОСОБА_7 дала суду показання, згідно яких вона є дружиною відповідача і проживає з ним та його мамою разом. 17.04.2020 мати відповідача та він зранку збирались на роботу, коли почули стук у ворота. ОСОБА_1 кричав, щоб її чоловік вийшов за ворота, а мати відповідача намагалась його туди не пустити, казала, що позивач його провокує, проте її чоловік вийшов. Вона стояла за воротами, бійку не бачила, була лише штовханина та крики. ОСОБА_3 не били, він не втримавши рівновагу просто впав. Бачила як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_6 . Також свідок вказала, що в ніч на 17.04.2020 її чоловік ОСОБА_2 був вдома, нікуди не виходив. Зазначила, що їм теж били вікна, обмазували ворота зеленкою та нечистотами, та, що в районі, де вони проживають, мешканці часто скаржаться на подібні речі, проте хто це робить нікому не відомо.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, покази свідків, дослідивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Судом установлено, що позивач є власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі договору від 01.08.2019 (а.с. 11).
За правилом ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно частин 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до частини першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і елекронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Так, на обґрунтування позовних вимог позивач надав суду листи Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 05.01.2020, 31.12.2020, від 25.07.2021, з аналізу яких можна зробити висновок, що позивач дійсно 09.07.2020, 10.07.2020 та 24.12.2020 звертався до поліції з заявами про вчинення на його думку ОСОБА_2 протиправних дій (кидання каміння у будинок, пошкодження фасаду будинку, кидання скляних предметів на подвір'я).
Разом з тим, вказані заяви були розглянуті органом поліції в порядку Закону України «Про звернення громадян», позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення (а.с. 8-10). Крім того вказані докази не містять жодного посилання про встановлення причетності ОСОБА_2 до пошкодження майна позивача.
При цьому на підтвердження заперечень проти позову представник відповідача також надала суду ряд довідок «Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 », з яких вбачається що органом поліції за наслідками звернень позивача з заявами не вдалось встановити особу, причетну до пошкодження майна позивача, в тому числі і з оглянутих записів з камер відеоспостереження на будинку ОСОБА_1 (а.с. 77-81).
Суду також надано диски з записами фотозображень будинку позивача, відеозаписами з камер відеоспостереження на будинку позивача за 24.12.2020 та відеозаписом події біля будинку відповідача за 17.04.2020 (а.с. 50, 127).
Проте, оглянуті судом у судовому засіданні диски з фотозображеннями будинку позивача та записами з камер відеоспостереження, що розташовані на будинку позивача, не надають суду можливість як ідентифікувати особу, яка зображена на відеозаписах, так і встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями особи, що зафіксовані на цих відеозаписах, з пошкодженнями будинку позивача, що зафіксовані позивачем на фотозображеннях у невстановлений судом час.
При цьому суд також зважає на те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що відповідач в час коли відбувалось пошкодження вікна в будинку позивача 17.04.2020 перебував вдома. А свідок ОСОБА_5 підтвердив, що ОСОБА_2 , коли учасники події прийшли до його будинку 17.04.2020 приблизно о 5 годині ранку, перебував у домашньому одязі.
При цьому будь-які докази, які б доводили факт пошкодження майна позивача 17.04.2020 в матеріалах справи відсутні.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності надавали суду можливість встановити, що неправомірними діями саме відповідача завдано матеріальну шкоду позивачу за обставин, що вказані в позовній заяві.
Щодо посилань позивача та його представника як на підставу для стягнення моральної шкоди на неправомірні дії відповідача 17.04.2020 суд зазначає наступне.
На обґрунтування таких обставин позивачем надано копії матеріалів кримінального провадження № 12020020220000266 від 17.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в яких зокрема міститься висновок експерта № 85 від 17.04.2020, згідно якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_1 мали місце легкі тілесні ушкодження, які спричинені можливо 17.04.2020. Також суду надана копія довідки сімейного лікаря Вижги В.С. без дати за № 96 про те, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 18.04.2020 по 19.04.2020 з діагнозом гіпертонічний криз ІІ порядку, Гіпертонічна хвороба ІІ ст. кризовий перебіг, ІІІ ст.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, в межах розгляду цивільної справи, суд позбавлений можливості встановлювати обставини вчинення кримінального правопорушення та доведення вини осіб у вчиненні кримінального правопорушення, що може бути здійснено судом виключно в межах розгляду кримінальної справи.
А тому суд не надає оцінку діям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час події, що мала місце 17.04.2020 між сторонами, за наслідками якої органом досудового розслідування за заявою ОСОБА_1 внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та розпочато кримінальне провадження, яке наразі перебуває на стадії досудового розслідування, що підтверджується листом начальника СД Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с.94).
Відтак, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли внаслідок пошкодження належного позивачу майна, а вина відповідача у їх завданні судом не встановлена, з урахуванням вимог статей 1166, 1167 ЦК України, підстави для покладення на ОСОБА_2 відповідальності за завдану позивачу матеріальну та моральну шкоду відсутні.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені відповідачем на професійну правничу допомогу у сумі 6810 грн., що підтверджені копіями договору про надання правової допомоги адвокатом від 22.09.2021, детального розрахунку наданих послуг, акту приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2021, квитанції до прибуткового касового ордеру № 09/12 від 09.12.2021 (а.с. 74, 140-142), підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись ст.ст. 15 ч. 1, 16 ч. 1, 19 ч. 1, 386 ч. 3, 1166 ч. 1, 2, 1167 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 13 ч. 1, 76-83, 141 ч. 2 п. 2, 259 ч. 1, 2, 6, 263-265 ЦПК України суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкодивідмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Власюк Ігор Тимофійович, місцезнаходження, вул. Замостянська, 25/4, м. Вінниця.
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: адвокат Заболотна Ганна Валеріївна, місце знаходження: вул. Сагайдачного, 1/30, каб. № 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.
Суддя: Т.Ю. Холодова
Повне судове рішення складене 14.12.2021.