Справа № 128/2572/21
09.12.2021 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Горячкіній Н.В.
за участю : відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву відповідача про відсутність спору у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , -
10.09.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .
16.09.2021 ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
09.12.2021 в судове засідання позивач ОСОБА_2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 - не з'явилися, попередньо через канцелярію суду подали письмові заяви у яких просять розгляд справи проводити у їх відсутність; позивач позов підтримує в повному обсязі, просить його задовільнити, а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- не заперечую проти задоволення даного позову.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні подав письмову заяву про відсутність будь-якого спору в даній справі щодо сплати аліментів на утримання сина ,яку мотивував тим, що між ним та його сином склалися гарні стосунки, він добровільно сплачує сину кошти на картковий рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свою чергу , вважає, що син досить розважливий, негативних звичок не має та вміє розпоряджатися коштами раціонально.
Зазначає, що у попередні роки понад аліменти він додатково підтримував сина, у тому числі за минулий рік на необхідне стоматологічне обслуговування більше 12 тисяч гривень, що доводить його відповідальне ставлення до утримання сина.
Вказує, що позивач за минулий рік отримала більше сорока тисяч гривень, яких чомусь не вистачило на лікування.
Також вказує, що проживати окремо від сина його змусила аморальна поведінка позивачці, а тому підтримувати сина через такого «посередника» вважає недоцільним.
Зазначив, що викладені факти може засвідчити його син.
Також вказав, що отримувати кошти безпосередньо сину законом не заборонено.
Вважає, що його син має таке саме право на звернення до суду як і позивач, але він не позивається до його, та претензій до нього немає, тому вважає що спір по даній справі відсутній.
Вивчивши заяву відповідача , оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
З суті заяви відповідача ( повторної) та його пояснень судом убачається, що відповідач вважає, що по даній справі відсутній предмет позову, оскільки він добровільно сплачує аліменти на утримання повнолінього сина.
Так, згідно з п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Проте поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно -граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
В свою чергу, судом установлено, що як на час звернення позивача до суду з даним позовом так і на даний час між сторонами , тобто ОСОБА_2 до ОСОБА_1 існує спір про право, оскільки між ними не досягнуто домовленості щодо способів виконання ними обов'язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Відповідно до ч.3 ст.199 Сімейного Кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
З матеріалів справи ( довідка від 17.08.2021) судом убачається , що син сторін ОСОБА_3 проживає разом із позивачем, що і не заперечувалося в судому засідання і відповідачем.
Тому , позивач, як матір - ОСОБА_3 , з якою син проживає, має безпосереднє право на звернення до суду з таким позовом.
Виходячи з наведеного , суд вважає за необхідне , відмовити відповідачу у задоволені його заяви про відсутність спору у даній цивільній справі, оскільки між ним та позивачем існує спір про право, у зв'язку з тим, між ними, як батьками не досягнуто домовленості щодо способів виконання обов'язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Керуючись ст.222 ЦПК України, суд-
У задоволені заяви відповідача ОСОБА_1 про відсутність спору у даній цивільній справі- відмовити.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 15.00 годин 23.12.2021 для складання повного тексту ухвали суду.
Ухвала оскарженню не підлягає але заперечення щодо неї можуть бути включені учасниками справи до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення у даній справі.
Повний текст ухвали суду складений 13.12.2021.
Суддя Олена САЄНКО