125/1776/21
2/125/594/2021
15.11.2021 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Яремчук С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барської міської ради Вінницької області про визнання правочину купівлі-продажу дійсним, -
В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказала, що вона купила у державного підприємства Барський спиртовий комбінат квартиру, інвентарний номер якої 355, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за 20 000 грн. Вона повністю розрахувалася з ДП «Барський спиртовий комбінат». Оскільки на даний час підприємство ліквідоване, позивач не може зареєструвати квартиру на своє ім'я, так як угода купівлі-продажу не посвідчена нотаріально. Тому, ОСОБА_1 змушена звертатися до суду та просила постановити рішення, яким визнати правочин купівлі-продажу квартири дійсним та визнати за нею право власності на згадане нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник позивача адвокат Невольчук С.П. надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.
Представник відповідача по справі - Барської міської ради Вінницької області позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, прийнявши визнання позову відповідачем, оскільки це не буде суперечити закону і не порушуватиме прав сторін та свобод чи інтересів інших осіб, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Згідно договору № 17/05 купівлі-продажу будівлі шляхом викупу від 17.09.2007 року державне підприємств «Барський спиртовий комбінат», як продавець, зобов'язався передати у власність покупцю ОСОБА_1 квартиру, інвентарний номер 355, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець ОСОБА_1 зобов'язалася прийняти вказану будівлю і сплатити 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Згідно п.1.2. Договору право власності на квартиру переходить до покупця з моменту оплати.
Згідно п.3.1. Договору передача об'єкта здійснюється продавцем покупцю в триденний термін після оплати цього Договору.
Згідно п.3.2. Договору передача об'єкта продавцем і прийняття об'єкта покупцем посвідчується актом прийому-передачі або накладною.
17.09.2007 року покупець ОСОБА_1 здійснила оплату придбаної квартири відповідно до умов договору, а саме внесла в касу ДП «Барський спиртовий комбінат» визначену договором суму - 20 000 грн. що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №49 від 17.09.2007 року.
Позивач повністю розрахувалася з державним підприємством Барський спиртовий комбінат.
Однак, ОСОБА_1 не може провести державну реєстрацію квартири на своє ім'я, так як договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально.
В подальшому продавець ДП «Барський спиртовий комбінат» ухилявся від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири.
З 22.12.2008 ДП «Барський спиртовий комбінат» є банкрутом на підставі рішення Господарського суду Вінницької області.
06.10.2021 року позивач звернулася до Барської міської ради Вінницької області із заявою про видачу її свідоцтва про право власності на квартиру, оскільки спірна квартира знаходиться на території Барської міської ради.
07.10.2021 року позивач отримала від Барської міської ради Вінницької області лист-відмову у видачі свідоцтва про право власності на квартиру, оскільки дана спірна квартира не перебуває та не перебувала у комунальній власності Барської міської ради.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
ДП «Барський спиртовий комбінат» отримало від позивача грошові кошти в розмірі 20000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №49 від 17.09.2007 року.
Тобто, до ОСОБА_1 , на підставі п. 1.2 та п. 2.1. Договору, перейшло право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту оплати її вартості, тобто з 17.09.2007 року.
За тих обставин, що договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально, та не може бути посвідчений за відсутності продавця, ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаною квартирою. Іншим чином позивач не може захистити порушене право на власність, а тому змушена звертатися до суду.
Враховуючи те, що придбаний позивачем об'єкт є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Правова норма, а саме частина 3 статті 640 ЦК України, на час розгляду справи та на час звернення позивача до суду була змінена і положення щодо моменту укладення договору який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації, втратило силу з 1 січня 2012 року, згідно із Законом від 11 лютого 2010 року №1878- VІ, а в силу змін внесених Законом від 9 грудня 2011 року - з 1 січня 2013 року.
Після внесених змін до частини 3 статті 640 ЦК України її положенням встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В силу ст.215 ч.2 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем виконано всі, передбачені законом, умови договору.
За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 212, 213 ЦПК України , ст.655, 662, 629,203,204, 220, 376 ЦК України, ст. 81 ЗК України, Постановою Пленуму ВСУ„ Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати правочин купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_1 , укладений 17.09.2007 року, за № 17/05, між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Барський спиртовий комбінат» виконаним та дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру під номером АДРЕСА_3 , загальною площею 58,6 кв.м., житловою площею 29,2 кв.м., яка складається з: «А1»-коридор, «А2»-ванна, «А3»-туалет, «А4»-кухня, «А5»-кімната житлова, «А6»-кімната житлова, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Суддя: