Провадження № 33/4820/649/21
Справа № 676/2597/21 Головуючий в 1-й інстанції Мантуляк Ю. В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Барчук В.М.
13 грудня 2021 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., адвоката Морозова В.Ю., розглянувши в режимі відеоконференціі апеляційну скаргу захисника - адвоката Морозова В.Ю., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 23 вересня 2021 року, -
Постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 23 вересня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 454 гривень.
За постановою суду, ОСОБА_1 о 15 год. 35 хв. 01 травня 2021 року по вул. Богдана Хмельницького, 11 в с.Жванець Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував автомобілем ВАЗ 21072, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Стан алкогольного сп'яніння зафіксовано за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotester, тест №97, результат 0,65 ‰. Таким чином ОСОБА_1 порушено вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 23 вересня 2021 року, а провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, винесеною із порушенням норм процесуального і матеріального права.
Вказує, що матеріалах справи не містяться відомості про те, чи притягувалась особа до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення; працівниками поліції не було виписано направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у відповідному лікарняному закладі; в матеріалах справи не містяться повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася; в матеріалах справи відсутня довідка про відсторонення особи від керування транспортним засобом; в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР №489155, який було складено відносно ОСОБА_1 відсутні телефонні номери свідків; тест на стан алкогольного сп'яніння проводився приладом «Драгер», якого немає у списку дозволених Міністерством Охорони Здоров'я та такий прилад не проходив своєчасну перевірку калібровки; в матеріалах справи відсутня довідка про те, чи отримував ОСОБА_1 посвідчення водія.
Заслухавши пояснення адвоката Морозова В.Ю. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Висновок суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №489155 від 01 травня 2021 року, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 о 15 год. 35 хв. 01 травня 2021 року по вул. Богдана Хмельницького, 11 в с.Жванець Кам'янець-Подільського району Хмельницької області керував в стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ 21072. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно здійснив запис про те, що ввечері вжив 200 грам горілки та визнав свою провину.
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно із яким огляд ОСОБА_1 було проведено у зв'язку з наявними ознаками алкогольного сп'яніння, а також ОСОБА_1 погодився із результатом огляду, що власноручно засвідчив власним підписом.
- квитанції газоаналізатора Drager Alcotester № 97, відповідно до якої о 15 год. 47 хв. 01 травня 2021 року працівниками поліції було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , результат тесту склав 0,65‰.
- відеозаписами, які здійснювався поліцейськими, зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердили той факт, що ОСОБА_1 у їх присутності проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу. При цьому, свідки зазначили, що не пам'ятають, чи роз'яснювали поліцейські право водієві пройти огляд у медичному закладі, проте категорично не заперечили цей факт і підтвердили, що водій погодився із результатом огляду.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що автомобіль під керуванням її брата ОСОБА_1 безпідставно зупинили поліцейські, на вимогу яких брат пройшов огляд на стан сп'яніння. Зазначила, що будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у брата не бачила, а також зазначила, що поліцейські не роз'яснювали право пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи не є безперервним, тому такий не може бути належним доказом у справі, слід залишити поза увагою, оскільки даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 .
Більше того, на відеозаписі відображенні обставини проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, результати такого огляду, а також відображені обставини складання адміністративних матеріалів.
Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.
Посилання захисника Морозова В.Ю. на те, що всупереч вимог закону, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом та про відсутність в матеріалах справи направлення для проходження медичного огляду, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вказане не є беззаперечною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ніяким чином не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження апелянта про відсутність у протоколі телефонних номерів свідків є необґрунтованими, оскільки протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП і зазначення таких відомостей не є обов'язковим.
Доводи апеляційної скарги про те, що прилад «Драгер» відсутній у списку дозволених Міністерством Охорони Здоров'я та не проходив своєчасну перевірку калібровки слід залишити поза увагою з огляду на наступне.
Вказаний виріб був зареєстрований в Україні згідно з Порядком державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого Постановою КМУ від 09.11.2004 №1497, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010, термін дії до 10.02.2015.
Відповідно до роз'яснень, наданих ДП «Український медичний центр сертифікації» № 45 від 18.01.2018, включення, згідно вищевказаної Постанови КМУ, газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення їх у експлуатацію (початок використання), закінчення ж терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.
З огляду на вищевикладене, використання медичних виробів газоаналізатора Драгер «Алкотест 6810», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 до 10.02.2015, є законним.
Так, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747 і становить один рік.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчого регульованого засобу вимірюваної техніки № 12-01/8747 від 27 листопада 2020 року, яке чинне до 27 листопада 2021 року, газоаналізатор «Alcotest 6810» № ARBL-0912 пройшов повірку. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проходив 01 травня 2021 року.
Вказані обставини свідчать про належне здійснення повірки та калібрування приладу.
Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Морозова В.Ю. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду В.М. Барчук