14 грудня 2021 року м.Суми
Справа №579/1203/21
Номер провадження 22-ц/816/1572/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 12 серпня 2021 року, у складі судді Придатка В.М., ухвалене у м. Кролевець, повний текст якого складено 30 березня 2021 року,
05 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який мотивувала тим, що з 17 травня 2014 року по 20 січня 2021 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , з яким мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, а також судові витрати по справі.
Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 12 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів проводити з 05 липня 2021 року.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 грн судових витрат на правничу допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині визначення розміру аліментів, стягнути з нього аліменти на дочку ОСОБА_3 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття, стягнення аліментів проводити з 05 липня 2021 року.
Вказує, що при визначенні розміру аліментів суд не врахував, що він офіційно не працевлаштований, матеріально допомагає та доглядає за братом ОСОБА_5 - особою з інвалідністю з дитинства та батьком ОСОБА_6 - особою з інвалідністю 1-ї групи, дочці надає допомогу необхідними речами: купує одяг, іграшки, книги, відвідує з нею дитячі розважальні заклади та заходи, а тому стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від доходу поставить його у скрутне матеріальне становище.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає доводи відповідача безпідставними, просить рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що відповідач іноді купує іграшки для дочки, але це не є участю батька в утриманні дитини, яка потребує щоденного харчування, витрат на одяг та розвиток. Вказує, що відповідач не має інших утриманців, крім їхньої дочки, оскільки його брат ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_7 , яка знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Конотопської РДА з 17 червня 2012 року і отримує щомісячну допомогу в розмірі 2294 грн. Також відповідач не утримує свого батька - особу з інвалідністю ОСОБА_6 , який з 1997 року має іншу сім'ю і разом з сином ОСОБА_2 не проживає. Доводить, що відповідач працює за кордоном в Республіці Польща і може сплачувати аліменти на дочку у визначеному судом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2021 року: 2270 грн х 100 = 227000 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17 травня 2014 року по 20 січня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю в АДРЕСА_1 , та перебуває на ї утриманні (а.с. 6, 7, 8).
За даними довідки Відділу освіти Кролевецької міської ради від 02 липня 2021 року ОСОБА_1 працює практичним психологом у Кролевецькій ЗОШ № 5 І-ІІІ ступенів, де за квітень-травень 2021 року отримала заробітну плату у розмірі 15211,76 грн (а.с. 20).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 18).
Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що неповнолітня дочка сторін проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов'язаний та, являючись працездатним, може її утримувати шляхом сплати аліментів щомісячно у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм до 6 років з 1 січня 2021 року - 2189 гривень.
З урахуванням наведених норм права, встановлених обставин справи, визначеного Законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та наявності рівного обов'язку кожного із батьків утримувати неповнолітню дитину, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дочки та вважає, що суд правильно визначився із способом їх стягнення та розміром, присудивши аліменти на дитину в розмірі 1/4 частки від заробітку, що відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості, інтересам дитини та мінімально гарантованому розміру аліментів, встановленому ч. 2 ст. 182 СК України.
Доводи апеляційної скарги про неможливість відповідача сплачувати аліменти на дочку у визначеному судом розмірі через перебування на його утриманні брата та батька - осіб з інвалідністю, є безпідставними, оскільки суду не надано ніяких доказів здійснення ним догляду за хворим братом та батьком і понесення у зв'язку з цим матеріальних витрат, розміру таких витрат.
Долучені до апеляційної скарги нові докази, які не були надані відповідачем суду першої інстанції, а саме: довідка Кролевецької районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 09 вересня 2021 року № 277, Довідки до Акту огляду МСЕК на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рішення виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 17 серпня 2021 року № 210 про визначення порядку участі батька ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , свідоцтва про народження, не підтверджують доводів апеляційної скарги про надання ним добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки, утримання брата чи батька, крім того, відповідачем не ставилось питання щодо поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.
У засідання суду першої інстанції відповідач він не з'явився, 12.08.21 подав заяву про розгляд справи без його участі та вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує і повністю згоден із частиною стягнення аліментів (а.с. 24).
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 12 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.Ю. Кононенко
Судді : О.І. Собина
С.С. Ткачук