Справа № 703/4078/21
2/703/1827/21
про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
встановив:
10 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить поділити між ним та ОСОБА_2 спільне майно придбане за час шлюбу.
Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Ч. 4 ст. 175 ЦПК України вказує на те, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає про те, що він відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом 3 групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалід війни.
Ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» містить вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовних заяв.
Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону N 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18)".
ОСОБА_1 є позивачем у справі за його позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Таким чином предметом позову є спільне майно подружжя.
Отже, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК україни до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» вказує на те, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп1 п.1 ч. 2 вказаної вище статті вказує на те, що за подання фізичною особою позову до суду який має майновий характер, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач в позовній заяві зазначає ціну позову в сумі 825000 грн., відповідно від цієї суми він повинен сплати 1% судового збору, тобто 8250 грн.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу можливість протягом 5 днів з дня отримання ухвали усунути недоліки позову, шляхом подання до суду документу, що підтверджує сплату ним судового збору в сумі 8250 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя : В.О. Прилуцький