Справа № 569/5216/21
08 грудня 2021 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Марач А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, - в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_2 третя особа Орган опіки та піклування Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 30.05.2014 року по 09.02.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Костопільського районного суду Рівненської області .
В шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ще до народження доньки подружжя перестало проживати разом, після народження дитини ОСОБА_2 деякий час проявляв інтерес до дитини, зрідка її навідував. Проте після досягнення дитиною одного року відповідач перестав цікавитися донькою і жодного разу її не навідував, не телефонував, не цікавився її розвитком та взагалі втратив будь-який інтерес до дитини.
Матеріальним забезпеченням дитини від її народження займається позивачка самостійно. Рішенням Костопільского районного суду Рівненської області у справі № 564/1129/15-ц, яке було змінено постановою Апеляційного суду Рівненської області зі ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання доньки, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/3672/19 розмір стягнутих аліментів збільшено.
Оскільки ОСОБА_2 нехтував своїм обов?язком по сплаті аліментів і утворився значний розмір заборгованості, за заявою ОСОБА_1 . Рівненським ВП ГУНП було порушене кримінальне провадження за ч. 1 ст. 164 КК України.
Відповідач, ухиляється від спілкування з донькою, байдуже відноситься не лише до її фізичного стану, а й до емоційного, байдуже ставиться до її майбутнього, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, ухиляється від виховання та утримання доньки, ухиляється від її навчання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що в свою чергу негативно впливає на фізичний та емоційний розвиток дитини, як складової виховання; не надає доньці доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі та формуванню моральності.
Представник позивачки, адвокат Штогрін В.С., подала до суду заяву, згідно якої просила справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та просить задовольнити. Не заперечує протии ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач ОСОБА_2 , будучи попередженим про день, час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією, СМС повідомленнями та шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті Судової влади України Рівненського міського суду (http://court.gov.ua/) від 17.05.2021 р., 29.09.2021 р.103.11.2021 р., що є належним повідомленням, в судове засідання не з'явився . З заявою про розгляд справи в його відсутність не звертався, причину неявки суду не повідомив. Письмового відзиву на позов не подав. За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280- 282 ЦПК України, проти чого не заперечила представник позивачки . Представник третьої особи органу опіки та піклування виконкому Рівненської міської ради Самолюк І.Р. не заперечила проти задоволення позову та розгляд справи у її відсутність. Висновок ООП від 25.08.2021 р. № 08-1533 підтримує. Ухвалою суду від 25.03.2021 р. відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання з участю сторін.
Ухвалою суду від 29.09.2021 р. постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд позову по суті у судовому засіданні з викликом учасників справи. Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 30.05.2014 року по 09.02.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Костопільського районного суду Рівненської області у справі № 564/2879/15-ц. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про народження батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 35, зареєстрований виконавчим комітетом Малолюбашівської сільської ради Костопільського району Рівненської області є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . З оглянутого свідоцтва про зміну імені вбачається, що ОСОБА_4 26.04.2016 р. змінила прізвище на " ОСОБА_1 ", згідно актового запису № 13, зареєстрованого відділом ДРАЦС Костопільського районного управління юстиції у Рівненській області. Із матеріалів справи вбачається, що матеріальним забезпеченням дитини від її народження займається позивачка самостійно. Рішенням Костопільского районного суду Рівненської області у справі № 564/1129/15-ц, яке було змінено постановою Апеляційного суду Рівненської області зі ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання доньки. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/3672/19 розмір стягнутих аліментів збільшено. Оскільки ОСОБА_2 нехтував своїм обов?язком по сплаті аліментів і утворився значний розмір заборгованості, за заявою ОСОБА_1 Рівненським ВП ГУНП було порушене кримінальне провадження № 12020185010001142 за ч. 1 ст. 164 КК України. Із Довідки ЗДО (ясла-садок) № 06 від 09.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 доньку ОСОБА_3 , в дитячому садку не відвідував, не був присутнім на батьківських зборах, з вихователями не спілкувався. Із Довідки Рівненської ЗОШ № 11 РМР № 63 від 10.03.2021 року вбачається, що за час навчання дитини у 1-му класі, батько, ОСОБА_2 , збори батьків не відвідував, з класним керівником не спілкувався, навчанням дитини не цікавився. Із Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету РМР № 08-1533 від 25.08.2021 року вбачається, що дитина, ОСОБА_3 , батьком вважає цивільного чоловіка своєї матері, ОСОБА_6 , з яким вони проживають однією сім?єю вже понад п?ять років, у даній сім?ї дитині створені належні та комфортні умови для проживання та повноцінного, різностороннього розвмтку, свого батька ОСОБА_2 при спілкуванні вона не згадувала. Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доказів того, що ОСОБА_2 цікавиться здоров'ям, умовами проживання, та навчанням доньки, судом не встановлено. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновленнябатьківських прав», ухиленнябатьківвідвиконаннясвоїхобов'язківмаємісце, коли вони не піклуються про фізичний і духовнийрозвитокдитини, їїнавчання, підготовку до самостійногожиття, зокрема: не забезпечуютьнеобхідногохарчування, медичного догляду, лікуваннядитини, що негативно впливає на йогофізичнийрозвиток як складовувиховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаютьдитині доступу до культурних та іншихдуховнихцінностей; не сприяютьзасвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляютьінтересу до йоговнутрішньогосвіту; не створюють умов для отримання ним освіти. Зазначеніфактори, як коженокремо, так і в сукупності, можнарозцінювати як ухиленнявідвихованнядітейлише за умовивинноїповедінкибатьків, свідомогонехтування ними своїмиобов'язками. Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батькоможуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, вінухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Пунктами 1,2 ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежновід того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова уваг априділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Частина 1 стаття 9 «Конвенції про права дитини» визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Згідно принципу 2 «Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, за якою держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ст. 150 та ч. 1 ст. 155 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійногожиття, поважати дитину, і здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Згідно ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у своїй постанові в справі № 643/1090/17 від 3 липня 2019 року стверджує, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в такій категорії справ основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Згідно ст.18 «Конвенції про права дитини», батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Таким чином, в суді достовірно знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено з урахуванням сукупності зазначених вище факторів, тому позов про позбавленнябатьківських прав підлягає до задоволення. Відповідно до ст.141 ЦПК судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки в сумі 908,00 грн. На підставі викладеного, ч.5 ст.164,166, 180-184,191 СК України керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 280- 284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 908 ( дев'ятсот вісім) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вулиця Поштова,2. Повний текст рішення виготовлено 13.12.2021 р.
Суддя Рівненського міського суду О.В.Панас