Рішення набрало чинності "___"_________20____р. Справа № 665/1531/21
"06" грудня 2021 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Собчук М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому зазначає, перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. За час спільного життя у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення спільного проживання, відповідач сплачував аліменти на користь позивача, на утримання дитини. На даний син досягнув повнолітнього віку та продовжує навчання. ОСОБА_5 навчається на 2 курсі денної форми навчання в Інституті інформаційної безпеки, радіоелектроніки та телекомунікацій Державного університету «Одеська політехніка».
У зв'язку з навчанням дитина потребує коштів на харчування, навчання та проживання. З метою забезпечення прав дитини після досягнення повнолітнього віку, позивач звернулася до суду про стягнення з відповідача аліментів на його утримання. Вказує, що оскільки сама не має можливості належним чином утримувати дитину, а на його утримання потребує значних витрат, то просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до закінчення навчання.
У своєму відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позову та вказував, що позивачем не доведено необхідність стягнення аліментів у вказаному розмірі, оскільки нею не надано жодного доказу у підтвердження своїх позовних вимог. Натомість згідно отриманої ним інформації вбачається, що їх спільний з позивачкою син навчається за державним замовленням та не сплачує за навчання. Вартість проживання у гуртожитку згідно отриманої довідки становить 520 грн., а учбова література надається студентам безкоштовно, тому доводи позивача не підтверджені належним чином. Він у свою чергу не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, так як сплачує аліменти на користь позивача на утримання меншого сина ОСОБА_7 , а також має на своєму утриманні дружину та двоє її дітей. Його заробітна плата становить 6000 грн. в місяць, що не дає йому змоги сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.
В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. Вказували, що їх спільний з відповідачем син навчається в м. Одеса, яке є одним з найбільших міст України, тому проживання у місті, а також харчування має більш затратний характер чим проживання в смт. Чаплинка, через що потрібно більше коштів на його утримання. Крім того місце навчання знаходиться на значній відстані від місця його проживання, через що він також потребує коштів на проїзд до місця навчання, а також на забезпечення навчального процесу канцелярським приладдям, що також становить значну суму коштів, яка необхідна йому для навчального процесу. Тому вважає, що саме обумовлений у позові розмір аліментів, відповідатиме потребам дитини.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказував, що дійсно дитина потребує додаткових коштів для навчання, через що вважає належним розмір аліментів до стягнення у сумі 1500 грн., при цьому вказує, що сплачувати аліменти у більшому розмірі він не має можливості, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву, а позивачем як під час звернення до суду так і вході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами необхідність стягнення аліментів у визначеному нею розмірі.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно зі ст.. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відтак, за змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки від 04.11.2021 року №2424/07-06, долученої відповідачем до відзиву, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається на другому курсі денної форми навчання за державним замовленням за спеціальністю «Кіберпезпека» в навчальному інституті інформаційної безпеки, радіоелектроніки та телекомунікацій Державного університету «Одеська політехніка» .
Відповідно до цієї ж довідки навчальна література, та підручники видаються безкоштовно та ОСОБА_5 проживає в гуртожитку за який сплачує кошти в розмірі 520 грн. щомісячно.
Як зазначає позивач у своєму позову, у зв'язку з навчанням дитини, вона потребує додаткових витрат на її утримання, які складаються з витрат на харчування, проживання, витрат на проїзд до місця навчання, витрат на навчання. У зв'язку з чим суд вважає доведеним факт потребування додаткових коштів на утримання дитини у зв'язку з навчанням.
Підставою звернення з цим позовом до суду є обставини неможливості позивачу самостійно матеріально утримувати дитину у період навчання, оскільки дохід, що отримує позивач не дозволяє в достатній мірі забезпечувати навчальний процес сина та його проживання.
У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В судовому засіданні достовірно встановлено такі юридичні факти, як досягнення повнолітнім ОСОБА_5 віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі.
У свою чергу з долучених відповідачем до відзиву матеріалів вбачається, що останній працює за трудовим договором та отримує заробітну плату у розмірі 6 тис. грн.. Крім того сплачує позивачці аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з наданого свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 та розрахунку заборгованості по аліментах від 01.12.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_3 заборгованості зі сплати аліментів не має та регулярно сплачує аліменти, присуджені йому за рішенням Чаплинського районного суду №665/307/19.
Відповідно до наданої відповідачем довідки Чаплинської селищної ради від 04.11.2021 року, останній проживає по АДРЕСА_1 та до складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_8 та двоє її дітей - ОСОБА_9 , 2006 року народження та син ОСОБА_10 , 2012 року народження.
Вказані обставини свідчать про наявність у відповідача стабільного заробітку, а наявність на утриманні інших осіб не свідчать про наявність обставин які перешкоджали б відповідачу сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини.
Згідно зі ст.. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідач ОСОБА_3 є працездатною особою, має постійне місце роботи та стабільний дохід, за станом свого здоров'я не має медичних протипоказань та обмежень до суспільно-корисної праці, у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги та не заперечував щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 2 тис. грн., щомісячно.
При зверненні до суду з даним позовом, ОСОБА_2 зазначила, що вона потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням дитини і у відповідача є можливість надавати таку допомогу синові, але він в добровільному порядку відмовляється її надавати.
З матеріалів справи достовірно встановлено, що повнолітньому ОСОБА_5 не виповнилося 23 років, він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, так як дохід позивача не забезпечує йому належного матеріального забезпечення для навчання, проживання та харчування.
Також суд звертає увагу на те, що обов'язок утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчатися, після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання покладається на обох батьків, та враховує можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, оскільки судом не встановлено обставин, що позбавляли б його обов'язку надавати матеріальну допомогу дитині, які продовжує навчання. При цьому заявляючи позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 3000 грн. щомісячно, позивачем всупереч ст. 81 ЦПК України не доведено необхідність стягнення аліментів саме у заявленому нею розмірі, оскільки як зазначено вище обов'язок щодо утримання повнолітньої дитини покладено на обох батьків, тому за відсутності доказів витрачання на утримання сина грошових коштів у розмірі, що становив би подвійну суму заявлених позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 аліменти відповідно до визнаних ним вимог,а саме у розмірі 2000 грн., щомісячно.
Враховуючи положення ст.. 182 СК України, суд визначає розмір аліментів на утримання працездатної дитини, що продовжує навчання, в твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує реальну можливість відповідача сплачувати аліменти, тому приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти в розмірі 2000 гривень щомісячно, так як відповідач працює, при цьому судом враховано, що такий обов'язок надання матеріальної допомоги покладено законом на обох батьків.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та з відповідача необхідно стягнути аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі 2000 гривень щомісячно.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст.. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ід. номер НОМЕР_3 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 /дві тисячі/ гривень щомісячно, починаючи з 06 жовтня 2021 року та до досягнення ОСОБА_5 23 річного віку, або закінчення навчання.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 /дев'ятсот вісім/ гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков