Справа № 577/5163/21
Провадження № 2-а/577/44/21
07 грудня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Степаненко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Конотопі в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Ковалевського Ігора Григоровича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності і закриття провадження у справі,-
ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії БАВ №478955 від 01.10.2021 року (далі по тексту Постанова) про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 850 грн., винесену інспектором СРПП ВП №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевським І.Г., а провадження у справі закрити.
На обгрунтування вимог у позові вказано, що згідно оскаржуваної Постанови, яка отримана позивачем лише 15.10.2021 року, 01.10.2021 року о 06 год. 10 хв. в м. Бахмач вул.Пушкіна, 1 водій керував автомобілем АУДИ А8 н/з НОМЕР_1 з державним номерним знаком, який був не освітлений в темну пору доби, що не дає чітко визначити символи номерного знаку, чим порушив п.2.9в ПДР України скоївши правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.
Не погоджуючись з винесеною Постановою, посилаючись на норми ст.ст. 251, 280 КУпАП, позивач зазначив, що дійсно у вказані час та місці був зупинений працівником поліції, який проігнорувавши право на отримання правової допомоги та надання пояснень, опитування свідків-пасажирів, без наявності доказів підтверджуючих вину притягнув до адміністративної відповідальності, що і стало приводом для звернення до суду з розглядуваним адміністративним позовом. Стверджує, що жодних порушень не допускав, а номерний знак був освітлений.
ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі: інспектор СРПП ВП №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевський І.Г., а також представник ГУНП в Чернігівській області, які про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з'явилися, поважність причин неявки не сповістили, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило, правом надання відзиву не скористалися.
Суд, дослідивши представлені докази, приходить до такого висновку.
Позивач фактично оскаржив Постанову з підстав недоведеності вини внаслідок браку доказів та порушення прав особи, яка притягається до адмінвідповідальності, визначених ст.268 КУпАП, зокрема права на отримання правової допомоги, надання пояснень, допиту свідків.
Суд погоджується з такими доводами виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Із штампів на поштових конвертах видно, що 22.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оскарження Постанови, яку отримав 15.10.2021 року, тобто в межах визначеного законодавцем десятиденного строку, що відраховується після вручення рішення особі або отримання поштового повідомлення про вручення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також, відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, другою ст.73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
За положеннями ст.ст. 74-76 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною шостою статті 121 КУпАП відповідно до якої на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., передбачена відповідальність зокрема за керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком.
Проте, жодних доказів на підтвердження цього порушення і відповідно встановлення вини позивача у Постанові не наведено. Не надано таких доказів і суду після звернення ОСОБА_1 з розглядуваним позовом.
У правозастосовних орієнтирах викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд констатує, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітника поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування в ході розгляду справи.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП є недоведеним, а тому Постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Інші доводи позивача не заслуговують на уваги, оскільки відсутні докази на підтвердження саме скоєння ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат понесених позивачем суд зазначає таке.
Статтею 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати складаються, зокрема із судового збору.
Згідно поданої квитанції позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 454 грн., який підлягають відшкодуванню суб'єктом владних повноважень.
Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 139, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 121, 268 КУпАП,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії БАВ №478955 від 01.10.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.6 ст.121 КпАП України і накладення штрафу в розмірі 850 грн., винесену інспектором СРПП відділення поліції №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області Ковалевським Ігорем Григоровичем, а провадження у справі закрити за відсутності складу вказаного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 454 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складання.
Суддя Кравченко В. О.