Справа № 596/1009/21Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О.
Провадження № 22-ц/817/1023/21 Доповідач - Шевчук Г.М.
Категорія -
10 грудня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Шевчук Г.М.
суддів - Гірський Б. О., Міщій О. Я.,
за участю секретаря - Романської К.М.,
та сторін:
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №596/1009/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2021 року у справі №596/1009/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИв:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2021 року дану цивільну справу передано до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до Гусятинського районного суду для продовження розгляду.
Зазначає, що звертаючись до місцевого суду з позовом вона врахувала той факт, що відповідно до вимог ч.1 ст.27 ЦПК України розгляд даної справи повинен здійснюватись Печерським районним судом м. Києва, оскільки відповідач зареєстрований у м. Києві в Печерському районі. Разом з тим просила розгляд справи проводити саме за її місцем проживання, оскільки вона є інвалідом І групи, потребує стороннього догляду і їй тяжко пересуватись, однак суд на вказані обставини уваги не звернув та безпідставно прийняв оскаржувану ухвалу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Передаючи справу на розгляд до Печерського районного суду м. Києва, суд першої інстанції обґрунтовував свій висновок тим, що даний позов не підсудний Гусятинському районному суду Тернопільської області, а належить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають вимогам цивільного процесуального закону.
Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
При цьому підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Загальні правила підсудності визначені ст.27 ЦПК України, згідно якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Згідно отриманих місцевим судом відомостей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до довідки, виданої Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією №105/01-4960/1 від 20.07.2021, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 11.10.2005 по теперішній час.
Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Встановивши, що реєстрація місця проживання відповідача ОСОБА_3 є Печерський район міста Києва, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про направлення вказаної справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував її стану здоров'я у зв'язку з чим прийняв незаконну ухвалу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки за станом здоров'я чи з інших поважних причин позови можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача лише у справах про розірвання шлюбу, що передбачено ч.2 ст. 28 ЦПК України.
Разом з тим, предметом позову у даній справі є захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, розгляд якої відповідно до вимог ЦПК України повинен здійснюватися судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування особи, до якої пред'явлено позов і альтернативи цивільне процесуальне законодавством не містить.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 27 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Повний текст постанови суду складено 10 грудня 2021 року.
Головуючий
Судді