Справа № 607/7184/21Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М.
Провадження № 22-ц/817/1196/21 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 305010900
07 грудня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Стецюк М.А.
та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Галюльки В.І., представника відповідача ПАТ “Саламандра” - адвоката Терзі О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №607/7184/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Галюльки Василя Івановича на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого складений 17 вересня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Саламандра” про стягнення страхового відшкодування, -
у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, який був уточнений під час розгляду справи, до Приватного акціонерного товариства “Саламандра” про стягнення завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 90 560 (дев'яносто тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, а також судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 05 липня 2020 року приблизно о 14 годині сталося ДТП, в автомобіль “Тойота Рав 4” д.р.н. НОМЕР_1 по вулиці Микулинецька в місті Тернополі в'їхав автомобіль поліції “Рено Дастер” д.р.н. НОМЕР_2 Управління поліції охорони в Тернопільській області. Внаслідок ДТП її автомобіль отримав механічні пошкодження. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля “Рено Дастер” д.р.н. НОМЕР_2 , однак, через дії працівників поліції, які сприяли уникненню відповідальності водія ОСОБА_2 , вказаного водія не було притягнуто до адміністративної відповідальності. Звертає увагу, що водій ОСОБА_2 є працівником Управління поліції охорони в Тернопільській області і дана дорожньо-транспортна пригода була ним вчинена під час виконання службових обов'язків. Цивільна відповідальність водія була застрахована в приватного акціонерного товариства “Саламандра”. На ремонт автомобіля позивачка витратила 90 560 гривень, що підтверджується розрахунковими документами з ТОВ “Мозкар”, а тому вказану суму просить стягнути з відповідача.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року позов - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Саламандра” в користь ОСОБА_1 29 071,18 гривень страхового відшкодування та 290,56 гривень судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Галюлька Василь Іванович просить скасувати частково рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, а також, стягнути судовий збір, посилаючись на те, що воно в частині відмови від позовних вимог позивача, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповно встановлено обставини, які мають значення для справи та надана неправильна оцінка доказам, через що рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Галюлька В.І. зазначив, що на підтвердження завданих позивачу збитків внаслідок ДТП та відповідно ціни позову, нею було надано: рахунок, видаткову накладну, акт виконаних робіт та квитанції з банку. Також, останньою надано рахунок на ремонт пошкодженого автомобіля, отриманий від офіційного дилера вказаних автомобілів в м. Тернопіль, який був суттєво вищим по вартості ніж заявлені позовні вимоги, але який в свою чергу вказує на розмір завданої шкоди. ТОВ “Кристал Моторс”, який є офіційним дилером автомобілів “Тойота”, їхній попередній рахунок, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становила 139 779 гривень. Тому, ОСОБА_3 , не маючи таких коштів, звернулася до ТОВ “Мозкар”, яке не є офіційним дилером автомобілів “Тойота”, де проводила відновлювальний ремонт автомобіль, який становив 90 560 гривень, відповідно до проведених робіт та рахунку. Вказує, що відповідач частково визнаючи позовні вимоги, щодо необхідності відшкодування завданої шкоди, в обґрунтування своїх заперечень щодо розміру завданої шкоди посилався на Звіт №328/06-21 від 20 червня 2021 року, виконаного ФОП ОСОБА_4 , згідно якого вартість збитків становить 29 071,18 гривень, на який послався суд при винесенні оспорюваного рішення. Проте, судом не спростовано, необґрунтовано і не надано жодного пояснення, щодо наданих в судовому засіданні 15 вересня 2021 року заперечення представника позивача щодо недопустимості даного Звіту, як доказу, через виявлені розбіжності та невідповідності, які містяться в даному звіті. Адже, вартість відновлювального ремонту автомобіля в ТОВ “Кристал Моторс” становила 139 779 гривень, позивач витратила на ремонт 90 560 гривень, а в даному звіті становить лише 46 721,12 гривень без урахування зносу. Також вказує про те, що на момент ДТП автомобіль “Тойота Рав 4” мав термін експлуатації 6 років 7 місяців, а тому, відповідно до пункту 7.38 Методики значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ, у зв'язку з чим, знос на вказаний ТЗ не нараховується. Таким чином, вважає, що Звіт №328/06-21 від 20 червня 2021 року виконаний ФОП ОСОБА_4 не може бути взятий судом до уваги, як допустимий доказ, адже, вказаний звіт виконаний з порушенням вимог “Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів”, а також містить суперечності, що в цілому ставить під сумнів його достовірність та можливість використання в якості доказу.
Від представника Приватного акціонерного товариства “Саламандра” - адвоката Терзі Олександра Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу - залишити без задоволення, врахувати висновки викладені в постановах ВС на підставі ст.263 ЦПК України, посилаючись на те, що суд на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке узгоджується з з вимогами законодавства про страхування, так і з правовими позиціями ВС. Вказує, що 10 липня 2020 року представником ПрАТ “Саламандра” в присутності позивача - ОСОБА_1 здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , про що складено Акт огляду, який підписаний останньою без зауважень та заперечень. Відповідно до Звіту №328/06-21 від 20 червня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ Тойота, пошкоджено внаслідок ДТП з урахуванням зносу складає 29 071,18 гривень з ПДВ, коефіцієнт фізичного зносу 0,5416. Позивач придбала автомобіль на аукціоні в США з пошкодженнями: заднє ліве крило, задні ліві двері. Фактичний розмір шкоди, на думку позивача складає 90 560 гривень, а страхова виплата (оцінена шкода) за вимогами ст.ст.22, 28, 29 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” складає 29 071,18 гривень. Відтак, всі спори щодо можливих доплат завданої майнової шкоди, в силу вимог ст.1194 ЦК України, мають бути вирішені виключно між позивачем та винною у дорожньо-транспортній пригоді особою. Дані висновки узгоджуються із постанови ВС у справах: №500/3802/16-ц від 17 квітня 2019 року, №520/10265/16-ц від 17 квітня 2019 року, №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04 липня 2018 року. Звертає увагу на те, що надані позивачем акти виконаних робіт не враховують коефіцієнт фізичного зносу ТЗ Тойота, так як замінені деталі є новими, що за вимогами законодавства не вважається для ПрАТ “Саламандра” оціненою шкодою, а відтак, не підлягає відшкодуванню саме страховою компанією. Посилається на те, що позивачем не доведено та не спростовано, що складений Звіт №328/06-21 від 20 червня 2021 року не відповідає принципам економічної діяльності чи визначені оцінювачем показними є менш економічно привабливіші, ніж розмір витрат, що поніс позивач, не враховує положення рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням. Навпаки, даний звіт доводить, що позивач мав можливість більш економно здійснити відновлювальний ремонт та за більш економічно привабливішими умовами та містить перелік рекомендованих джерел, які були використані під час оцінки і вказані джерела є такими, що рекомендовані Методикою товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Галюлька В.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи викладеній в ній.
Представник ПАТ “Саламандра” - адвокат Терзі О.С. апеляційної скарги не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення відповідає, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 05.07.2020 по вулиці Микулинецькій 106А в місті Тернополі, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем “Renault Duster” д.н.з. НОМЕР_2 , який належить УПО в Тернопільській області, не дотримався п.1.5, 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху, а саме був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не дотримався безпечної дистанції із автомобілем “Toyota RAV4” д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, внаслідок чого сталася ДТП.
З відповіді національної поліції України (а.с. 80-81), протоколу огляду місця події від 05 липня 2020 року, (а.с. 15-16), схеми до протоколу огляду місця події (а.с. 17), пояснень учасників ДТП (а.с. 18-19), видно, що 05 липня 2020 року на вулиці Микулинецька, 106А в місті Тернополі сталося зіткнення передньою частиною автомобіля “Renault Duster” д.н.з. НОМЕР_3 , який належить УПО в Тернопільській області, під керуванням водія ОСОБА_2 в задню частину автомобіля “Toyota RAV4” д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року у справі №607/12177/20 провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення (а.с. 21-22).
З інформації Збаразького відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 03 грудня 2020 року №10094/106/01-2020 вбачається, що притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не представилося можливим, оскільки за місцем проживання останній був відсутнім (а.с. 27).
На момент ДТП Цивільно-правова відповідальність автомобіля “Рено Дастер” д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована в приватному акціонерному товаристві “Саламандра” згідно полісу №АО/3922320, страхувальник управління поліції охорони в Тернопільській області, страхова сума за шкоду заподіяну майну - 100 000 гривень, розмір франшизи - 0 гривень.
08 липня 2020 року ОСОБА_1 надіслала ПАТ “Саламандра” повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку.
10 липня 2020 року автомобіль “Toyota RAV4” в присутності ОСОБА_1 був оглянутий представником страхової компанії, про що свідчить акт огляду, який підписаний без зауважень і позивачкою (а.с. 85-86).
Як видно зі звіту №328/06-21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 20 червня 2021 року станом, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу “Toyota RAV4” 2.5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 29 071 гривень 18 копійок (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу становить 46 721,12 гривень (а.с. 91-105).
Як видно із рахунку на оплату №368 від 22 жовтня 2020 року, видаткової накладної №367 від 22 жовтня 2020 року, акту надання послуг ТзОВ “Мозкар” покупцю ОСОБА_1 №373 від 22 жовтня 2020 року, квитанцій ПАТ КБ “Приватбанк” від 22 жовтня 2020 року, від 09 грудня 2020 року, від 16 грудня 2020 року, що ТзОВ “Мозкар” надано послуги ОСОБА_1 щодо ремонту автомобіля “Toyota RAV4”, VIN - НОМЕР_4 , білий, на суму 90 560 ,00 грвень, які були оплачені позивачем (а.с. 8-14).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що є очевидним, що 05 липня 2020 року на вулиці Микулинецька, 106 А в місті Тернополі, водій ОСОБА_2 не дотримався п.1.5, 2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху, а саме, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не дотримався безпечної дистанції із автомобілем RAV4 TOYOTA д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду і скоїв ДТП. На думку суду, відсутність постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. Дослідивши обставини дорожньо-транспортної пригоди, перевіривши доводи позивача, відсутність будь яких спростувань з цього приводу відповідача, надавши їм відповідну правову оцінку та прийшов до висновку, що між наслідками, які настали в результаті ДТП, а саме пошкодження автомобіля позивача RAV4 TOYOTA є прямий причинний зв'язок, зумовлений діями водія RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_3 , який належить УПО в Тернопільській області, ОСОБА_2 . Крім того, відсутність будь-яких порушень Правил дорожнього руху ОСОБА_1 встановлено також постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2020 року у справі №607/12177/20. Як видно із звіту №328/06-21 про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу вартість збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу TOYOTA RAV4 2.5 реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження, становить 29 071 грн. 18 коп. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), а вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу становить 46721,12 грн (а.с. 91-105). Тому, зважаючи на те, що подія, внаслідок якої позивачу заподіяна матеріальна шкода, є страховим випадком, суд прийшов до висновку, що з відповідача Приватного акціонерного товариства “Саламандра” слід стягнути 29 071 грн. 18 коп. з урахуванням коефіцієнта зносу, збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу TOYOTA RAV4 2.5 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується, виходячи з такого.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про страхування”, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Тому, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції начебто безпідставно у спірних правовідносинах застосував положення Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Згідно з ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі Закону), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів визначає, що транспортні засоби строком експлуатації не більше 7 (сім) років не підлягають зносу.
Проте, положення п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів містять виключення та положення про те, що знос розраховується незалежно від строку експлуатації транспортного засобу, якщо складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом.
З матеріалів справи вбачається про наявність відновлювального ремонту складових частин кузова спірного автомобіля, про що зазначено в акті огляду від 10 липня 2020 року пошкодженого транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , де позивач особистим підписом також підтвердила, що транспортний засіб Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 раніше, до дорожньо-транспортної пригоди, відновлювався ремонтом, зокрема - заднє ліве крило та задні ліві двері. Вказане також додатково підтверджується загальнодоступною інформацію з аукціонів США.
Отже, саме наявність відновлювального ремонту складових частин кузова і стали підставою для розрахунку фізичного зносу.
Тому не заслуговують на увагу доводи заявника, що вартість ремонту слід рахувати без фізичного зносу автомобіля, оскільки на час ДТП автомобілю було менше 7 років.
Відповідно до ст.25 Закону України “Про страхування” для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком залучаються аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
З метою визначення розміру заподіяного збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , страховою компанією був залучений суб'єкт оціночної діяльності з відповідною кваліфікацією, що відповідає вимогам статті 25 Закону.
Відповідно до звіту №328/06-21 від 20 червня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням зносу складає 29 071,18 грн. з ПДВ, коефіцієнт фізичного зносу 0,5416.
Звіт складений на підставі вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України. Фонду державного майна України 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395.
ОСОБА_1 не доведено та не спростовано, що вказаний звіт не відповідає принципам економічної доцільності чи визначені оцінювачем показники є менш економічно привабливіші, ніж розмір тих витрат, що поніс позивач та такий, що не враховує положення рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням.
Посилання позивача як на підтвердження понесених нею витрат у сумі 90 560 грн., що підтверджується рахунком № 368 від 22 жовтня 2020 року, видатковою накладною № 367 від 22 жовтня 2020 року, актом надання послуг, № 373 від 22 жовтня 2020 року, квитанціями ПАТ КБ “Приватбанк” від 22.10.2020 року, 09.12.2020 року, 16.12.2020 року, колегія суддів не може брати до уваги, оскільки вказана сума не враховує коефіцієнту зносу транспортного засобу.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Фактичний розмір шкоди, на думку позивача, складає 90 560,00 грн.
Страхова виплата (оцінена шкода) за вимогами ст.ст.22, 28, 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” складає 29 071,18 грн.
Відтак, всі спори щодо можливих доплат завданої майнової шкоди, в силу вимог ст.1194 ЦК України, мають бути вирішені виключно між позивачем - ОСОБА_1 та винною у дорожньо-транспортній пригоді особою.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
Отже, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Галюльки Василя Івановича слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на позивача в межах нею понесених.
Зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується стягнення страхового відшкодування, ціна позову у якій не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому відповідно до частини 3 статті 389 ЦПК України судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Галюльки Василя Івановича - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2021 року - залишити без змін.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на позивача в межах нею понесених.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлений 13 грудня 2021 року.
Головуючий
Судді