Справа № 462/1226/21 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.
Провадження № 22-ц/811/2615/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 48
03 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук
розглянувши в м. Львові в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
01.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний», в якому просив стягнути з відповідача 40703,02 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 28.10.2020 року на вул. Виговського, 31-А у м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Меrсеdes-Веnz», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , що належить йому ( ОСОБА_1 ) на праві власності. Внаслідок зіткнення зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно постанови Франківського районного суду м.Львова від 23.11.2020 року у справі № 465/7133/20 винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_2 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК АСКО ДП» відповідно до полісу 126043131. На звернення ОСОБА_1 , як потерпілої особи, із заявою про виплату страхового відшкодування, до якої було додано усі необхідні документи, ПрАТ «СК АСКО ДП» листом від 28.12.2020 року повідомило позивача про те, що страховиком йому буде виплачено страхове відшкодування в сумі 61253,61 грн. Проте, згідно висновку № 184 судової автотоварознавчої експертизи від 21.11.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 101956,63 грн. без ПДВ. Таким чином, позивач вважає, що страховою компанією не було доплачено страхове відшкодування в розмірі 40703,02 грн. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати у справі, що складаються із судового збору в розмірі 908 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 6000 грн.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 40703,02 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» на користь Гукова Василя Валерійовича 908 грн. судового збору та 6000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 6908 грн. судових витрат.
Рішення суду оскаржило ПрАТ «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний».
Вважає його необґрунтованим, незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що згідно Звіту №8195 від 10.11.2020 року про оцінку автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлюваного ремонту цього транспортного засобу становить 73 504,34 грн. Враховуючи, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу було здійснено страховиком безпосередньо на рахунок позивача, сума, що відповідала розміру оціненої шкоди була зменшена на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Відтак, сплачене позивачу на підставі страхового акту №3405/20 ГО від 24.12.2020 року страхове відшкодування в сумі 61 253,61 (73 504,34 грн. (вартість відновлювального ремонту) /1,2 (ПДВ)-0(франшиза)) розраховано відповідно до вимог закону.
Зазначає, що визначений п.34.2 ст.34 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк відповідачем не було порушено, огляд автомобіля позивача було проведено в межах визначеного законом строку, про що свідчить протокол огляду транспортного засобу №3551/20, який складався в присутності позивача та ним підписаний, при цьому зауважень щодо неправильності чи неповноти фіксації пошкоджень автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач не надав. Вважає, що, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував доводи відповідача про те, що ремонтна калькуляція 184 від 21.11.2020 року містить низку інших, відмінних від тих, що вказано в додатку до Звіту №8195 від 10.11.2020, запасних частин, що підлягає заміні. Звертає увагу суду на те, що експертне обстеження автомобіля проводилося лише за участі експерта та позивача. Представник відповідача не був присутній при огляді пошкодженого автомобіля позивача, що свідчить про однобічність складеного експертом висновку.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1192 ЦК України - розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України випливає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до абз. 1 ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Згідно ст.7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.
Відповідно до абз. 2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Даний закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .
Статтею Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно п.п. 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 даного Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Наведені положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.
Системний аналіз даних положень Закону дає підстави для висновку, що рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплата такого, у разі визнання вимог заявника обґрунтованими може мати місце лише у випадку узгодження розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування. При цьому сам по собі факт підписання заявником акта огляду пошкодженого транспортного засобу не звільняє страховика від обов'язку узгодити з такою особою визначену страховиком суму страхового відшкодування, як обов'язкова умова перед прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування.
Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).
Судом встановлено, що 28.10.2020 року на вул.Виговського, 31-А у м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Меrсеdes-Веnz», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Внаслідок вчиненої ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 23.11.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
На час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК АСКО ДП»(поліс № 126043131 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів). Згідно даного полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну страхувальника, було встановлено в розмірі 130000 грн., франшиза - 0 грн.
28.10.2020 року ОСОБА_2 звернувся до страховика ПрАТ «СК АСКО ДП»з повідомленням про настання страхового випадку з участю забезпеченого за полісом № 126043131 автомобіля «Меrсеdes-Веnz», номерний знак НОМЕР_1 .
30.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК АСКО ДП»з заявою про виплату страхового відшкодування, яку страховик отримав 04.12.2020 року.
Згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 № 8195 від 10.11.2020 року, складеного за замовленням страхової компанії, вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, визначена в сумі 73504,34 грн.
Не погодившись із зазначеним звітом, 02.11.2020 року позивач звернувся до судового експерта Галамай Я.І. для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, що мала місце 28.10.2020 року.
Згідно висновку № 184 судової автотоварознавчої експертизи від 21.11.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 101956,63 грн без ПДВ.
Матералами справи встановлено, що зазначений висновок позивачем було надано відповідачу та отримано останнім 04.12.2020 року як додаток до заяви про виплату страхового відшкодування.
Встановлено, що на підставі страхового акта №3405/20 ГО від 24.12.2020 року позивачу сплачено страхове відшкодування в сумі 61253,61 грн (73504,34 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно звіту № 8195 від 10.11.2020 року)/1,2 (ПДВ) - 0 (франшиза)), що не заперечується сторонами.
При виплаті страхового відшкодування розмір останнього було визначено страховиком виходячи із вартості відновлювального ремонту, визначеної за замовленням страховика суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 у звіті № 8195 від 10.11.2020 року.
При цьому оцінювач при складанні звіту не попереджався про кримінальну відповідальність, діяв від імені страхової компанії на підставі відповідного договору, про що зазначено у звіті.
ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на залучення експерта, 02.11.2020 року звернувся до судового експерта Галамай Я.І. для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, 04.11.2020 року цим експертом проведено огляд автомобіля позивача та 21.11.2020 року складено висновок №184 судової автотоварознавчої експертизи.
Встановлено, що зазначений висновок складений судовим експертом, що був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, поданий позивачем в порядку, передбаченому ст.106 ЦПК України, з відміткою, що висновок підготовлений для подання до суду, що відповідає вимогам ч.5 ст.106 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду такої в суді першої інстанції, відповідач доказів на заперечення обгрунтованості висновку експерта, здійсненого на замовлення ОСОБА_1 , не подав, з заявою про призначення відповідної експертизи не звертався, як і не провів такої в позасудовому порядку.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що наданий позивачем висновок експерта є неправильним або неповним та, що експертом при визначені розміру збитків було включено пошкодження, які не були заподіяні транспортному засобу внаслідок ДТП.Доводи відповідача про те, що у висновку № 184 судової автотоварознавчої експертизи від 21.11.2020 року завищено розмір завданого збитку не підтверджені належними і допустимим доказами, а тому не носять переконливого значення.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю з наступних мотивів.
Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у даній справі, суд першої інстанції вірно врахувавши, що потерпілий ( ОСОБА_1 ) та страховик не досягли згоди про розмір відшкодування, завданого внаслідок ДТП, при визначенні його розміру обгрунтовано прийняв, як належний та допустимий доказ висновок № 184 судової автотоварознавчої експертизи від 21.11.2020 року, згідно якого розмір відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 101956,63 грн без ПДВ, та правильно стягнув суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 40703,02 грн, що становить різницю між розміром оціненої шкоди (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) в сумі 101956,63 грн. та розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 61253,61 грн.
Апеляційна скарга не містить обгрунтованих доводів щодо невірного розрахунку суми страхового відкшодування, проведеного позивачем на підставі висновку експерта, з яким обгрунтовано погодився суд першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 03 грудня 2021 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» залишити без задоволення.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 31 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2021 року.
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: О. М. Ванівський
О. Я. Мельничук