Справа № 461/7937/21 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б.
Провадження № 33/811/1582/21 Доповідач: Партика І. В.
01 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львів апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Богдана Ігоровича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 19 жовтня 2021 року,
цією постановою, ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за малозначністю, на підставі ст. 22 КУпАП, та оголошено йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрито.
Вилучений згідно протоколу №1548/20900/21 від 16 серпня 2021 року товар, а саме: підставка під вудилище ТМ «Bounty» (РОД-ПОЛ PER «Baunty» dayco Italy) в кількості 5 -шт. повернуто ОСОБА_1 після здійснення митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів.
Згідно постанови судді суду першої інстанції, 16 серпня 2021 року, близько 13 год. 35 хв., в зону митного контролю МАПП «Шегині», митного поста «Мостиська», Львівської митниці Держмитслужби України, заїхав транспортний засіб марки MERCEDES-BENC SPRINTER 316CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який прямував з Республіки Польща в Україну, смугою руху «червоний коридор». ОСОБА_1 , який слідував як водій у вказаному транспортному засобі подав до митного контролю митну декларацію, у якій заявив про відсутність в нього товару вказавши в декларації «особисті речі».
Після завірення декларації штампом «Під митним контролем № 394», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в салоні транспортного засобу без ознак приховування було виявлено наступний товар: підставка під вудилище ТМ «BOUNTY» (POД-ПОД PER «BAUNTY» DAYCO ITALY) в кількості 5 штук.
Митним органом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.472 МК України, як недекларування, тобто, незаявлення за встановленою формою точних відомостей про товар.
Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Б.І. Лубоцький подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ст. 472 МК України, накласти на нього стягнення, у виді штрафу 66063, 15 грн. з конфіскацією предметів правопорушення, стягнути з нього на користь митниці витрати, пов'язані із зберіганням на складі митниці вказаного товару 312,95 грн.
Подану апеляційну скаргу представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. мотивує тим, що постанова судді суду першої інстанції є помилковою необґрунтованою, необ'єктивною та безпідставною.
Зазначає, що товар ОСОБА_1 не був задекларований, вартість предметів правопорушення згідно висновку експерта становить 66 063,15 грн., також про наявність товару він не заявив під час усного опитування, визнав його своєю власністю після митного огляду.
Зазначає, що ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього.
Наголошує, що правопорушення за яке передбачено стягнення в розмірі 66063,15 грн. та конфіскації товару не можна розцінювати як малозначне, окрім того дана постанова не гарантує усвідомлення особою протиправності своєї поведінки для того, щоб не допустити подібного у майбутньому.
Заслухавши виступ представника Львівської митниці Б.І. Лубоцького на підтримку апеляційної скарги, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез'явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності.
Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п. 5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов'язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, кількість, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.
На переконання судді апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 суддею суду першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано. Висновок суду про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи.
Суддя апеляційного суду вважає, що висновок судді суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, такий підтверджується наявними в матеріалах справи даними, а саме:
- протоколом про порушення митних правил №1548/20900/21 від 16 серпня 2021 року( а.с. 1-4);
- поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 5) про обставини вчинення правопорушення;
- митною декларацією (а.с. 8-11), де ОСОБА_1 записав лише особисті речі;
- висновком №1420003400-0195 від 6 вересня 2021 року (а.с. 17-19), щодо вартості вилученого товару.
Також, як встановлено суддею апеляційного суду, ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції факт правопорушення визнав. Вказав, що дуже шкодує про скоєне та просив його суворо не карати, при цьому просив врахувати, що на його утриманні перебуває дружина та донька, на даний час він не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, а накладення на нього адміністративного стягнення буде для нього та його сім'ї суттєвим матеріальним навантаженням, у вчиненому щиро розкаявся.
Усім цим доказам суддею надана належна правова оцінка, кваліфікація дій правопорушника за ст.472МК України є вірною.
Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, конкретні обставини по справі.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Так, розглянувши справу та дослідивши всі обставини вчиненого адміністративного правопорушення, оцінивши його наслідки, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини, пояснення ОСОБА_1 який свою вину визнав, у скоєному розкаявся, має на утриманні дружину та доньку, на думку судді апеляційного суду, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Доводи апелянта про те, що Львівська митниця понесла витрати за зберігання товару, затриманого відповідно до 511 МК України, не заслуговують на увагу.
Представником митниці не доведено, а суддею апеляційного суду під час апеляційного розгляду не встановлено, що наслідки вчиненого порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що обставини справи суддею суду першої інстанції встановлені вірно, докази досліджені всебічно, повно та об'єктивно, належно оцінено, а висновки судді про звільнення особи від адміністративної відповідальності ґрунтуються на вимогах Закону, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови, як того просить представник митниці, суддя апеляційного суд не знаходить.
Отже, суддя апеляційного суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів,- не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 19 жовтня 2021 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І.- без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.