Справа № 458/969/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1346/21 Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2021 року про накладення арешту на майно,
цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021 за № 12021142340000113 за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України.
Накладено арешт на тимчасово вилучене майно - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що встановлено наявність правових підстав для накладення арешту на майно - посвідчення водія НОМЕР_1 , а саме з метою забезпечення збереження його як речового доказу, можливість використання цього майна як доказ у кримінальному провадженні, враховуючи наявність ризиків, що його може бути приховано, відчужено, знищено чи пошкоджено, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про накладення арешту на це майно.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2021 року як безпідставну та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021 за № 12021142340000113 за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку з безпідставністю.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та безпідставною. Зазначає, що апелянт надав слідчому судді документи, які посвідчують його особу, копію закордонного паспорта, документів про освіту, відповідь сервісного центру МВС.
Вказує, що слідчим суддею при винесення оскаржуваної ухвали не наведено жодного обґрунтування, чому не враховано його пояснення та надані документи.
Звертає увагу, що посвідчення водія апелянту було видане у 2015 році на законних підставах, під час навчання в Турківському професійному ліцеї апелянт пройшов курси: «Основи безпеки руху та перша медична допомога», «Правила дорожнього руху», «Професійна етика та культура водіння». Крім цього він отримав свідоцтво серії НОМЕР_2 про те, що він пройшов з 01.09.2014 по 21.05.2015 підготовку за програмою водіїв категорії С1. Крім цього він пройшов курси підготовки водіїв категорії В, що підтверджується довідкою №1767.
Вказує, що з часу отримання посвідчення водія пройшло більше 6 років, за цей час апелянт притягувався до адміністративної відповідальності та сплачував штрафи, однак ніколи до цього часу у працівників поліції, які перевіряли посвідчення водія,не виникало сумнівів у їх справжності.
Наголошує, що як повідомили у сервісному центрі МВС України, розбіжності у базі ПНП та на фото пластикового носія посвідчення водія можна пояснити тим, що в базу ІПНП, якщо особа має закордонний паспорт та посвідчення водія, а також зареєстрована в системі «Дія», підтягує фотографію з системи «Дія», тобто фотографію закордонного паспорта, і у сторінці посвідчення та закордонного паспорту буде саме фотографія, яка є на закордонному паспорті.
Стверджує, що апелянту ніхто не пропонував надати документи про закінчення навчального закладу з підготовки водіїв, в той час, як такі документи у нього є, і він міг їх надати працівникам поліції і зняти будь які сумніви.
До початку апеляційного розгляду, 08 грудня 2021 року на адресу Львівського апеляційного суду прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_8 подав заяву про розгляд апеляційної скарги у відсутності прокурора та просив залишити таку без розгляду, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2021 року у кримінальному провадженні № 12021142340000113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України арешт майна скасовано.
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час і місце його проведення. З урахуванням наведеного та положень ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі осіб, які не з'явились до суду.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Частина друга ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ст.170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.
Як вбачається з матеріалів клопотання, сектором дізнання ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2021 за № 12021142340000113 за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України. Згідно з обставинами справи, 19.11.2021 до ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення від працівника поліції про те, що під час патрулювання в м. Турка, поща Ринок, 6, Самбірського району Львівської області, було зупинено автомобіль марки «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_3 , водій якого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явив посвідчення водія, яке має явні елементи підробки.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 19.11.2021, в ході проведеного огляду було виявлено та вилучено посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_1 . Огляд проведено за участі ОСОБА_6 та в присутності понятих.
Постановою дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Самбірського районного ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 від 19.11.2021 визнано і приєднано до кримінального провадження № 12021142340000113 від 19.11.2021 в якості речового доказу посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Власником вказаного посвідчення водія є ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Подальша доля тимчасово вилученого майна вирішується у відповідності до вимог ст.ст. 169, 171 - 173 КПК України, а саме на нього ухвалою слідчого судді накладається арешт або воно повертається власнику.
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог статей 170-173 КПК України, врахувавши при цьому обставини, наявність з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, зробив обґрунтований висновок про необхідність накладення на вилучене під час огляду місця події майно, яке на момент звернення з клопотанням відповідало критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, як речового доказу, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до положень ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість накладення арешту на майно, й дійшов правильного висновку про те, що арешт тимчасово вилученого майна, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 , є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, що відповідають критеріям ст.98 КПК України, у даному кримінальному провадженні за ч.3 ст. 358 КК України, враховуючи наявність ризиків, що його може бути приховано, відчужено, знищено чи пошкоджено, а також для проведення відповідних експертиз у кримінальному провадженні.
Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого і накладення арешту на тимчасово вилучене під час огляду місця події майно, оскільки кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за ознаками ч.3 ст. 358 КК України, посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 , на яке в клопотанні слідчий просить накласти арешт, відповідно до постанови слідчого визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні, тимчасово вилучене під час обшуку майно є речовими доказами в розумінні положень КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів, майно повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, тому у слідчого судді було достатньо підстав для накладання арешту на це майно.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, на виконання вимог статті 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна на момент розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, а також наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 КПК України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 06 грудня 2021 року, клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 - задоволено та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 24.11.2021 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021142340000113 від 19.11.2021 за ознаками ч. 4 ст. 358 КК, на тимчасово вилучене майно - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_6 .
Поряд з цим, доводи, на які покликається в апеляційній скарзі ОСОБА_11 висновків слідчого судді щодо доцільності накладення арешту на вилучене майно на момент звернення із відповідним клопотанням, не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2021 року про накладення арешту на майно, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді