Справа № 463/9013/19 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.
Провадження № 22-ц/811/3778/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 36
25 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук
при секретарі: К.О. Ждан
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2020 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , на користь ЛКП «Господар» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4122,75 гривень за період з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові», Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м.Львові. Будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Господар», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради, а основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та зареєстровані у цій квартирі. Для здійснення оплати комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку відкрито особовий рахунок. Відповідачі за період часу з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року не сплачували витрат за утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого станом на 01.10.2019 року виникла заборгованість у розмірі 4122,75 гривень. Позивач звертався із заявою про видачу судового наказу про стягнення із відповідачів заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2875,38 гривень. Личаківським районним судом м.Львова 24.05.2019 року у справі № 463/3596/19 (провадження № 2-н463/327/19) було видано судовий наказ про стягнення вказаної заборгованості, проте, такий за заявою ОСОБА_1 скасовано ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 18.06.2019 року. Крім того, за вказаний період часу жодних актів-претензій від відповідачів щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило, що свідчить про належність надання послуг позивачем. Відсутність договірних відносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідачів коштів за надані житлово-комунальні послуги та відповідно споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Оскаржуваним рішення позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованість за період часу з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року, за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4122,75 гривень (чотири тисячі сто двадцять дві гривні 75 копійок).
Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» - судовий збір у розмірі 1921,0 гривні (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо перебування будинку АДРЕСА_2 на балансі та утриманні ЛКП «Господар». Зазначає, що баготаквартирний житловий будинок є співласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад. Враховуючи наведене, вважає, що комунальні підприємства не можуть бути балансоутримувачами, якщо вони не є одноосібними власниками та/або не мають договору з іншими співвласниками та/або колективного рішення всіх співвласників багатоквартирного будинку щодо укладення договору про утримання будинку. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду. Вважає, що позивачем не підтверджено належними доказами факту укладення з відповідачами договору. У матеріалах справи відсутні копії ліцензії та дозволів на здійснення стягувачем - ЛКП «Господар» відповідної діяльності (надання житлово-комунальних послуг) за період з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року. Також позивачем не додано документів, які би підтверджували виконання зазначених робіт. А надані позивачем докази - розрахунок боргу по особовому рахунку та відомість про нарахування і оплату по особовому рахунку не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності боргу.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити.
Представник Львівського комунального підприємства «Господар» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та зареєстровані у цій квартирі, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та прописки від 08.10.2019 року № 7869 (т.1 а.с.10).
Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості (т.1 а.с.9), забор гованість відповідачів внаслідок несплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.02.2018 року по 30.09.2019 року становить 4122,75 гривень за утримання будинку та прибудинкової території.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі отримавши послуги, зобов'язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому право прямо відповідає визначених п.4 ч.2 ст.7 Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Суд першої інстанції зазначив, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 10 грудня 2018 року по справі № 638/11034/15-ц, який підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права у відповідності до положень ст.263 ЦПК України, про те що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Однак як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме ЛКП «Господар» визначено органом місцевого самоврядування виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку АДРЕСА_2 .
Не доведено позивачем і факт пропозиції ЛКП «Господар» укласти договір з відповідачами про надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору, а також фактичного надання послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За тих обставин, з огляду на те, що відповідачі категорично заперечують надання їм позивачем будь-яких послуг з обслуговування будинку і прибудинкової території, ЛКП «Господар» не надало суду жодних актів виконаних робіт з надання таких послуг в період, за який відповідачам було нараховано борг, колегія суддів доходить висновку про недоведеність факту надання позивачем таких послуг відповідачам.
Наявні в матеріалах справи: договір № 11/12 про на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових мережах надання послуг з вивезення твердих та великогабаритних побутових відходів, укладений між ЛКП «Господар» та МП «Стихія» 02.01.2018 р.; договір №56 на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньобудинкових інженерних мережах, укладений між ЛКП «Господар» та Львівським комунальним Ремонтно-аварійним підприємством 01.03.2018 р.; договір № 47-4 про надання послуг між ЛКП «Господар» та Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекція», договір ЛКП-02/Г про надання послуг з вивезення побутових відходів, укладений між ЛКП «Господар» та ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» 15.02.2018 р., самі по собі не свідчать про те, що такі роботи з обслуговування будинку АДРЕСА_2 проводились.
За таких обставин, у суду не було підстав для висновку, що позивач у спірний період фактично надав відповідачам послуги з обслуговування будинку і прибудинкової території, а тому у задоволенні вимог позивача щодо стягнення боргу з оплати цих послуг слід відмовити.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2020 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2021 року.
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: О. М. Ванівський
О. Я. Мельничук