Справа № 466/563/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/885/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
Категорія: 39
25 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук
при секретарі: К.О. Ждан
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 21 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, -
07.08.2020 року ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 58611470 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 466/563/16-ц, а саме про заміну стягувача ПАТ «ДельтаБанк» на його правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як такого що набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року.
В обґрунтування заяви покликалося на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2016 року задоволено позов ПАТ «Дельтабанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року в сумі 155 036,62 грн та 2 325,00 грн судового збору. На виконання зазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Львова було видано виконавчий лист № 466/563/16-ц, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 58611470. 15.06.2020 року між від ПАТ «Дельтабанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого останнє набуло право вимоги за Договором № 201-021/ФКВ-08 до боржника ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 466/563/16-ц. Враховуючи, що рішення суду від 20.12.2016 року не виконане, борг не погашений, Товариство просило замінити сторону виконавчого провадження.
Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено. Замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні № 58611470 з примусового виконання виконавчого листа № 466/563/16-ц, з ПАТ «Дельтабанк», як вибулої сторони, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», як такого, що набув всіх прав та обов'язків стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 15.06.2020 року до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що, задовольняючи заяву про відступлення права вимоги, районний суд виходив з того, що згідно договору про відступлення права вимоги від 15.06.2020 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Товариство набуло права вимоги за договором кредиту № 201-021/ФКВ-08, укладеним 24.07.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», який в свою чергу відступив право вимоги на користь та ТзОВ «Український промисловий банк» разом із всіма додатками до нього, у т.ч. графіками здійснення платежів та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами договору. Відповідно до п. 4 договору про відступлення прав вимоги від 15.06.2020 року сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами, новий кредитор сплачує Банку 3 096 830,68 гривень. Ціна Договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором. Однак, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, необхідні і достатні докази того, що Новий кредитор сплатив зазначені в договорі кошти в сумі 3 096 830.68 грн на рахунок ПАТ «Дельта Банк». А відтак вважає, що Новий кредитор не набув права вимоги за цим договором до будь-кого з боржників, в тому числі і до неї ( ОСОБА_1 ). Крім того, відповідно до п. 3 договору про відступлення прав вимоги від 15.06.2020 року новий кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами протягом 20 днів. Однак, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про те, що нНовий кредитор направляв їй ( ОСОБА_1 ) повідомлення про укладення договору про відступлення прав вимоги.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 скаргу підтримали, з підстав наведених у ній, просили скаргу задоволити.
Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - Клещ О.В. проти скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом процесуального правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до положень ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно вимог ч. 5 ст. 442 ЦПК України заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03.05.2018 р. у справі 409/559/15-ц (провадження № 61-12478св18).
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи з цих норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічні висновки зроблено у постанові Верховного Суду у справі № 756/4530/17-ц від 28 лютого 2019 року.
При цьому, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за рішенням суду.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 682/952/17.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин, зокрема договір про відступлення права вимоги, вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 грудня 2020 року у справі № 0910/2-103/2011.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2016 року у справі № 466/563/16-ц позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року в сумі 155 036 (сто п'ятдесят п'ять тисяч тридцять шість) грн. 62 коп., з яких: тіло кредиту - 81968,68 грн., відсотки -16146,23 грн., комісії - 12809,82 грн., пеня- 41673,16 грн., сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту- 1879,21 грн., сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту - 559,52 грн. та судовий збір в сумі 2 325 (дві тисячі триста двадцять п'ять ) грн. 00 коп.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 28 листопада 2017 року у справі № 466/563/16-ц, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 20 грудня 2016 року в частині стягнення 12809 грн 82 коп комісії скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення комісії в сумі 12 809 грн 82 коп., в решті рішення суду залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення суду Шевченківським районним судом м. Львова видано виконавчий лист № 466/563/16-ц.
13.03.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58611470 з примусового виконання виконавчого листа № 466/563/16-ц.
15.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Фінінсова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги № 2258/К, за умовами якого ТзОВ «Фінінсова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за Договором кредиту № 201-021/ФКВ-08, укладеним 24.07.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 з усіма додатками до нього, у т.ч. графіками здійснення платежів та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заявник обгрунтовував таку тим, що право вимоги до боржника за зобов'язанням, передбаченим кредитним договором № 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року перейшло до ТзОВ ТзОВ «Фінінсова компанія «Дніпрофінансгруп».
Право вимоги заявника підтверджується копією договору про відступлення права вимоги № 2258/К від 15 червня 2020 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», доказів про недійсність яких матеріали справи не містять, а також копією Додатку до договору про відступлення прав вимоги з підтвердженням відступлення такої саме за кредитним договором № 201-021/ФКВ-08 від 24.07.2008 року.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Договір про відступлення права вимоги № 2258/К від 15 червня 2020 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» недійсним не визнано.
Таким чином, заявник в повному обсязі підтвердив своє матеріальне правонаступництво, що є підставою для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
За наведених обставин, суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви ТзОВ «ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та наявність правових підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги щодо нечинності договору про відступлення права вимоги № 2258/К від 15 червня 2020 року у зв'язку з невиконанням ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» п. 4 такого договору, яким визначено ціну договору в розмірі 3086830,68 грн та обов'язок сплати зазначеної суми в повному обсязі до набуття чинності цим договором, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме долученою в суді апеляційної інстанції копією платіжного доручення № 1545 від 09.06.2020 року на суму 3086830,68 грн.
Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 21 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2021 року.
Головуючий: Н. П. Крайник
Судді: О.М. Ванівський
О.Я. Мельничук