Дата документу 14.12.2021 Справа № 310/9313/20
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний № 310/9313/20 Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.
Провадження №22-ц/807/3996/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
14 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_7 про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, -
У грудні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_7 про захист права власності, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2021 року позов задоволено повністю.
Усунуто ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перешкоди у користуванні та розпорядженні належній їм на праві спільної часткової власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через засоби поштового зв'язку безпосередньо до апеляційної інстанції, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року матеріали справи витребувані з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області для розгляду апеляційної скарги.
12 листопада 2021 року матеріали вказаної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 листопада 2021 року дану справу повернуто до суду першої інстанції для належного оформлення матеріалів, виправлення описок в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК країни та встановлено строк до 07 грудня 2021 року.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 06 грудня 2021 року виправлено описки у рішенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2021 року у цій справі.
10 грудня 2021 року матеріали вказаної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення було виготовлено 07 жовтня 2021 року і отримано ним 11 жовтня 2021 року, тому вважає, що має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч.1 ст.122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК Україниперебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч.3 ст.124 ЦПК Україниякщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч.1,2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1,4,6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що 23 вересня 2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було постановлено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення (Т.2 а.с.17). Повний текс оскаржуваного рішення виготовлено 07 жовтня 2021 року (т2 а.с.18-19) та як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі отримано 11 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу надіслано апелянтом на адресу Запорізького апеляційного суду поштовим відправленням ТОВ "Укрпошта" № 71108 1010008 2 від 02 листопада 2021 року та зареєстрована судом 03 листопада 2021 року, тобто в межах тридцяти денного строку із дня складення повного судового рішення, що встановлений ч.1 ст.354 ЦПК України.
Тому, суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення є зайвим.
Клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги обґрунтовано тим, що він просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із наявністю третьої групи інвалідності зі строком дії (безстроково), надавши суду апеляційної інстанції довідку до акту огляду Управління охорони здоров'я Запорізької області МСЕК м. Бердянськ серії АД № 189606 від 31.07.12, а також їхній висновок про мови праці (Т.2 а.с.29-30).
Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ст. 8 ч. 1 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки апеляційним судом сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків із зазначенням інформації про його доходи за 2020 та 2021 рік, Управління пенсійного фонду України УПФУ, з УСЗН за шість місяців 2021 року, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім"ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відноситься.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Частиною 4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В силу п.29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
У зв'язку з наведеним скаржнику необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За вимогами п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, позов немайнового характеру за який позивачами кожним окремо було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Тобто, при зверненні до суду з позовною заявою у 2020 році за вимогу немайнового характеру сплаті підлягав судовий збір не менше 8410,80 грн.
З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в повному обсязі.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1261,20 грн. виходячи із розрахунку (840,80*150%).
Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є:
Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначений недолік апеляційної скарги, на підставі ст.ст.185,357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищезазначеного недоліку.
Керуючись ст.ст.122,123,126,127, 185, 354, 357 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 вересня 2021 року - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору в розмірі 1261,20 грн. та надання оригіналу квитанції про сплату судового збору до Запорізького апеляційного суду, або надання додаткових документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону, або інші відповідні документи на підтвердження свого майнового стану на момент звернення до суду з апеляційною скаргою (довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків із зазначенням інформації про його доходи за 2020 та 2021 рік, УПФУ, довідку з УСЗН ЗМР по Олександрівському району м. Запоріжжя, банківські документи про відсутність на рахунку коштів) в межах строку, встановленого судом, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 185 ЦПК України.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст.185, ст.357 ЦПК України.
Суддя: Г.С. Подліянова