13 грудня 2021 року Справа №480/7308/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7308/21 за позовом ОСОБА_1 до Чупахівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чупахівської селищної ради (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності», прийняте з врахуванням заяви ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Чупахівську селищну раду Охтирського району Сумської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів) за результатами розгляду клопотання позивача від 16.06.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у червні 2020 року позивач звернулась до Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №480/4835/20 визнано протиправною бездіяльність Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, яка полягає у не здійсненні належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області та зобов'язано Чупахівську селищну раду Охтирського району Сумської області у встановлені Земельним кодексом України строки розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, та за результатами його розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 виділено земельну ділянку ОСОБА_1 , орієнтовною площею - 0,10 га. Даним рішенням також визначено провести поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває в землях запасу та належать на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Чупахівської селищної ради розташовану за межами населених пунктів Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області без змін цільового призначення кадастровий номер 5920355500:01:001:5513.
Позивач вважає таке рішення відповідача неправомірним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 03.09.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/7308/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Чупахівська селищна рада Охтирського району Сумської області з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що дійсно було проведено поділ земельної ділянки 5920355500:01:001:5513 площею 5,6863 га замість вказаної у клопотанні позивача земельної ділянки 5920382000:01:003:5085 площею 32,9872, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка відноситься до земель загального користування, землі для створення громадських пасовищ, тобто вказана земельна ділянка не відноситься до земель з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та не може бути передана безоплатно у приватну власність.
Крім того, на тридцять другій сесії сьомого скликання від 22.10.2020 Чупахівською селищною радою, окрім заяви позивача, було розглянуто ще 49 клопотання громадян про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зазначає, що на підставі ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара. Тобто чинним законодавством України встановлено лише максимальний розмір земельних ділянок, які можуть бути виділені для даної мети, а не їх обов'язковий розмір. У зв'язку з цим з метою недопущення порушення прав позивача та інших громадян, які звернулися з аналогічними клопотаннями про отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, обмежену кількість земельних ділянок, придатних для цієї мети, депутатами Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області було прийняте рішення про поділ вільної земельної ділянки, кадастровий номер 5920355500:01:001:5513 площею 5, 6863 га, та виділ позивачці та іншим 49 громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га кожному. Вважає, що за наведених обставин відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області з клопотанням від 16.06.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, із земель сільськогосподарського призначення на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області (за межами населених пунктів), однак отримала відмову.
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №480/4835/20 визнано протиправною бездіяльність Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, яка полягає у не здійсненні належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 16.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області та зобов'язано Чупахівську селищну раду Охтирського району Сумської області у встановлені Земельним кодексом України строки розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара, яка розташована за межами населеного пункту на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області, та за результатами його розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 виділено земельну ділянку ОСОБА_1 , орієнтовною площею - 0,10 га. Даним рішенням також визначено провести поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває в землях запасу та належать на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Чупахівської селищної ради розташовану за межами населених пунктів Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області без змін цільового призначення кадастровий номер 5920355500:01:001:5513.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Згідно зі ст.25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Вказані норми кореспондуються із частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 16.06.2020, в якому просив Чупахівську селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2 га у відповідності до ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України.
Так, відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.
Тобто у своїй заяві позивач вказала площу земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність із земель комунальної власності, в межах норм безоплатної приватизації встановлених Земельним кодексом України, а саме 2 га.
При цьому, згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст.118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого “земельного” питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не може відповідати критеріям, установленим ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, відповідач рішенням від 22.10.2020 з метою подальшого розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства виділив позивачу земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 гектара.
При цьому, суд зазначає, що вказане рішення відповідача не містить обґрунтувань причин, з яких неможливо задовольнити заяву позивача у повному обсязі та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку площею саме 2,0 га.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак, враховуючи, що відповідач безпідставно зменшив оскаржуваним рішенням площу бажаної земельної ділянки, на отримання якої позивач подав клопотання від 16.06.2020, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що рішення Чупахівської селищної ради від 22.10.2020 "Про поділ земельних ділянок", яким позивачу з метою подальшого розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства виділено земельну ділянку орієнтовною площею 0,10 гектара замість 2га, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вбачає необхідним визнати таке рішення протиправним та скасувати його.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області за межами населених пунктів, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Чупахівської селищної ради надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області за межами населених пунктів, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як уже зазначено, суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку Чупахівської селищної ради), а тому позовні вимоги у частині зобов'язання Чупахівської селищної ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області за межами населених пунктів, не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Чупахівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Щодо стягнення судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 2400 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Як вбачається із доданих письмових доказів: договору від 13.06.2020 про надання правової допомоги, додатку № 2 від 07.10.2021 до договору про надання правової допомоги від 13.06.2020, акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 07.10.2021, квитанції від 07.10.2021 ОСОБА_1 сплатила адвокату Сумцову Євгену Станіславовичу кошти в загальній сумі 2400 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 07.10.2021 складається з: надання консультації щодо спору, вивчення та юридичний аналіз чинного законодавства та судової практики у сфері земельного законодавства; узгодженні правової позиції по справі з клієнтом, підготовки адміністративного позову на суму 1600,00 грн., з розрахунку загалом витраченого часу 2,00 год. (вартість однієї години 800 грн.); підготовка відповіді на відзив від 06.10.2021 на суму 800,00 грн., у тому числі вивчення та юридичний аналіз законодавства, з розрахунку витраченого часу 1 год.
На думку суду, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення частково, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Водночас, судом враховано, що з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові позивача, є аналогічні рішення, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову.
Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України типові справи відносяться до справ незначної складності.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Враховуючи те, що для розгляду справи адвокат у судові засідання не з'являвся, так як справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надані послуги зводились виключно до надання послуги щодо підготовки позовної заяви та відповіді на відзив, суд вважає розмір витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
При цьому, враховуючи предмет даного спору, а відтак тривалість часу, затраченого представником позивача на підготовку та складання позовної заяви є незначним, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 800 грн. на відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений при зверненні до суду
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чупахівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять другої сесії сьомого скликання Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 22.10.2020 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності», прийняте з врахуванням заяви ОСОБА_1 .
Зобов'язати Чупахівську селищну раду (42722, Сумська область, Охтирський район, смт. Чупахівка, вул. Воздвиженська, 53, код ЄДРПОУ 04390202) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) від 16.06.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чупахівської селищної ради (42722, Сумська область, Охтирський район, смт. Чупахівка, вул. Воздвиженська, 53, код ЄДРПОУ 04390202) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 908,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 800,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик