13 грудня 2021 року справа № 480/11147/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/11147/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови у формуванні подання про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11767 грн., сплаченого згідно з квитанцією № 0006214 від 24.02.2021;
- зобов'язати сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11767,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0006214 від 24.02.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2021 позивач придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу квартири. При цьому, було сплачено у відповідності до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11767 грн., хоча позивач не є платником даного збору в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", так як придбавав житло вперше. Позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області з вимогою повернути помилково сплачені кошти, на що отримав лист з відповіддю про відмову у поверненні вказаних коштів.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
24.02.2021 ОСОБА_1 придбав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного із ОСОБА_2 , і посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Арєшиним О.О. за реєстровим номером 308.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат" ОСОБА_1 сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11767,30 грн., що підтверджується квитанцією від 24.02.2021 № 0006214.
15.09.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо повернення йому помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 11767 грн.
Листом від 27.09.2021 № 1800-0503-8/46932 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Враховуючи викладене вище, сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зазначеного у заяві, не може бути повернуто.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 819/1730/17).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 245948851 від 24.02.2021 судом встановлено, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Інші відомості, зокрема, про наявність у власності ОСОБА_1 іншого нерухомого майна (житла) чи про придбання ними такого майна, відсутні.
Отже, квартира за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до таких, що придбана позивачем вперше.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є ПФУ, то саме на управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення ПФУ до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Конституційний Суд України ухвалою від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовив у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у ПФУ права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача про неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого (справа № 819/1730/17), 30 та 31 січня 2018 року (справи №№ 819/1498/17, 819/1667/17 відповідно), від 4 квітня 2019 року (справа №819/1553/17).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області подання про повернення ОСОБА_1 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 11767 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11767 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11767 грн, сплаченого згідно квитанції від 24.02.2021 №0006214.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, ідентифікаційний код 21108013) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар