1Справа № 335/11396/21 3/335/2796/2021
10 грудня 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
-за ч.3 ст.130 КУпАП,-
14.10.2021 року 09-10 годині в м.Запоріжжя, по вул. Перемоги,90 водій ОСОБА_1 , керував автомобілем BMW 540 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зиниці ока які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд першої інстанції використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обов'язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.130 КУпАП визнаються дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика» НАІС МВС, ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується наступними доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: серії ААБ№266602 від 14.10.2021 року, ОСОБА_1 , керував автомобілем BMW 540 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зиниці ока які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст.254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
Окрім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, довідкою щодо архіву правопорушень ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягався протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан зазначеного сп'яніння.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення суд визнає повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано стягненню.
З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню зазначеною особою нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, у вигляді накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», не є можливим накладення стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 під час вчинення правопорушення керував транспортними засобами BMW 540 д.н. НОМЕР_1 який належать ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча ) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років
Стягнути ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави понесені судові витрати у сумі 454,00 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження в разі, якщо скарга не була подана.
Суддя Ю.В. Апаллонова