Справа № 487/8289/21
Провадження № 1-кс/487/6475/21
08.12.2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника потерпілого ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" адвоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_4 від 16 листопада 2021 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021153030000771 від 04.09.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 293 КК України, -
22.11.2021 року, представник потерпілого ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" адвокат ОСОБА_3 звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва зі скаргою на постанову дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_4 від 16 листопада 2021 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021153030000771 від 04.09.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 293 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що дізнавачами СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021153030000771, в якому ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" визнано потерпілим. 15.11.2021 року він, як представник потерпілого звернувся до дізнавача з клопотанням про вчинення слідчих дій та долучення документів до матеріалів кримінального провадження.
За результатами розгляду якого, дізнавачем 16.11.2021 року винесено постанову якою відмовлекно у його задоволенні в частині допиту в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..
Вважаючи постанову дізнавача належним чином не обґрунтованою та невмотивованою, просив про її скасування та зобов'язання дізнавача провести допит, вказаних у клопотанні осіб у якості свідків.
В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав, та просив про її задоволення.
Дізнавач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суду не повідомив.
У порядку ч.3 ст.306 КПК України скаргу було розглянуто за відсутності дізнавача.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача, яка полягає, в тому числі, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити.
В судовому засіданні встановлено, що дізнавачами СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 04.09.2021 року за №12021153030000771 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 293 КК України.
Постановою від 16.09.2021 року адвоката ОСОБА_3 було залучено до кримінального провадження як представника потерпілої юридичної особи - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».
15.11.2021 року в рамках вказаного кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 , звернувся до дізнавача з клопотанням в якому просив вчинити низку слідчих дій та долучити до його матеріалів письмові докази.
Постановою дізнавача СД МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 від 16.11.2021 року у задоволенні клопотання в частині допиту у якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було відмовлено.
Відповідно до положень ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Положення ми ст. 110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.
Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
З положень ст.84 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ч.2 ст.91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у п.67 рішення від 4 квітня 2006 року у справі "Шевченко проти України" розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані.
Таким чином, постанова слідчого про відмову у вчиненні слідчих, процесуальних дій має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, крім того постанова повинна містити відповіді на всі заявником питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Також слідчий, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Дослідивши оскаржувану Постанову слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем не було належним чином надано оцінку зазначеним у клопотанні вимогам.
Так, відмовляючи у задоволенні клопотання представника потерпілого щодо допиту в якості свідків свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дізнавач посилався на наявність у матеріалах кримінального провадження їх письмових пояснень від 21.07.2021 року.
Разом з тим, відповідно до положень ст.95 КПК України, доказом у кримінальному провадженні є показання особи, а саме відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Допит особи у кримінальному провадженні проводиться у відповідності до приписів ст. 224 КПК України.
Таким чином, посилання дізнавача на відсутність необхідності допиту зазначених у клопотанні представника потерпілого осіб у якості свідків, з урахуванням наявності в матеріалах кримінального провадження їх письмових пояснень, є не обґрунтованим, а вказані пояснення не можуть вважатися допустимим доказом у кримінальному провадженні, з урахуванням вищезазначених правових норм.
З огляду на викладене вимоги скарги представника потерпілого про скасування постанови дізнавача від 16.11.2021 року в частині відмови в задоволенні клопотання від 15.11.2021 року про допит свідків, підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про зобов'язання дізнавача допитати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в якості свідків, слідчий суддя вважає її такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.40-1 КПК України дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Таким чином дізнавач самостійно визначає порядок слідчих дій, необхідних для встановлення події правопорушення, а отже зобов'язання дізнавача вчинити конкретно визначені слідчі дії в кримінальному провадженні, є невиправданим втручанням у досудове розслідування та не входить до компетенції слідчого судді, при здійснені судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України
Скаргу представника потерпілого ПрАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову дізнавача СД Миколаївського РУП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_4 від 16 листопада 2021 року про часткову відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №12021153030000771 від 04.09.2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.293 КК України - скасувати.
В частині заявлених вимог, щодо зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1