Справа №127/11004/20
Провадження №1-кп/127/405/20
06 грудня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020020000216 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2021 ОСОБА_4 оголошено в розшук, надано дозвіл на його затримання і доставку до Вінницького міського суду Вінницької області, для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу. Судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 зупинено, у зв'язку з розшуком обвинуваченого.
Ухвалою суду від 06.12.2021 судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 відновлено, оскільки 06.12.2021 до суду доставлений обвинувачений ОСОБА_4 , для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній неодноразово не з'являвся до суду, чим перешкоджав розгляду кримінального провадження, неодноразові ухвали суду про привід обвинуваченого, належним чином також не виконувались. В подальшому ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, перешкоджати розгляду кримінального провадження в суді. Також зазначив, що у ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв'язки, він ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, зазначив, що він знав, що в Вінницькому міському суді Вінницької області розглядається кримінальне провадження відносно нього, від суду не ухилявся, перебував на роботі у м. Києві, тому до суду не з'являвся. Зобов'язується з'являтися до судових засідань та не перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого заперечив проти обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що підстави для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені. Намірів ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини по справі ОСОБА_4 не має. У ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв'язки тапостійне місце проживання. Просив застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.
Вислухавши заявлене клопотання, врахувавши думки захисника обвинуваченого та обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.
Вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 , суд бере до уваги, те що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосувався, однак обвинувачений ОСОБА_4 порушуючи свої обов'язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, до суду на виклики не з'являвся, неодноразово ухилявся від суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_4 , які виконати не представлялось можливим, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем проживання.
Крім того, суд також враховує те, що ОСОБА_4 двічі судом оголошувався в розшук, в зв'язку з його ухиленням від явки до суду, однак ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та до суду не з'являвся.
Крім того, суд вважає наявним наступні ризики. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, він неодноразово не з'являвся до суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків та потерпілу.
За таких обставин обрання відносно ОСОБА_4 домашнього арешту, як більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 183, 184, 194, 196, 331, 370-372, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії ухвали суду 60 днів до 03.02.2022 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 47860 (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов'язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя