Справа № 127/27512/21
Провадження № 2/127/4598/21
13 грудня 2021 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгенія Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №59026, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно Капітал», якому ТОВ «Росвен Інвест Україна» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №31/07-1 від 31.07.2017, якому АТ «Альфа-банк» на підставі договору факторингу 2013-1 від 23.01.2012 відступлено право вимоги за кредитним договором №500314887 від 24.10.2012, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , за період з 31.07.2017 по 20.05.2021 суми в розмірі: 5000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1197,95 грн - відсотки за користування кредитом, 4350 грн - пеня, 715 грн - комісія, плата за вчинення виконавчого напису, загальна заборгованість становить 12862,95 грн.
На підставі цього напису 22.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. було відкрите виконавче провадження №66918352.
Позивач вказує, що вказана сума не є безспірною, так як строк дії кредитного договору №500314887 від 24.10.2012 закінчився 27.04.2015, строк позовної давності сплив через три роки, заборгованість же стягується за період з 31.01.2017 по 20.05.2021.
Вказане і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб та до участі у справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М., приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження в справі та позовну заяву 01.10.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення по вручення поштового відправлення 21050 21991086, своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Треті особи своїх пояснень не надали.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що 24.10.2012 між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №500314887. Відповідно до його умов позичальнику надано кредит в розмірі 5000,00 грн з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 21 % річних, дата остаточного повернення кредиту 27.04.2015, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії за послуги банку ( в разі їх наявності).
25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №59026, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Уно Капітал», якому ТОВ «Росвен Інвест Україна» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №31/07-1 від 31.07.2017, якому АТ «Альфа-банк» на підставі договору факторингу 2013-1 від 23.12.2013 відступлено право вимоги за кредитним договором №500314887 від 24.10.2012, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , невиплачених в строк коштів за період з 31.07.2017 по 20.05.2021 в розмірі: 5000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1197,95 грн - відсотки за користування кредитом, 4350 грн - пеня, 1715 грн - комісія, плата за вчинення виконавчого напису, загальна заборгованість становить 12862,95 грн.
На підставі цього напису 22.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О. В. було відкрите виконавче провадження №66918352.
Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічна норма закріплена і у п.3.1, 3.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14 березня 2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31 січня 2018 року у справі №285/2975/16 (провадження № 61-31641св18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як вказувалося, відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17 зробила такий висновок про застосування вказаної норми права: «Строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов'язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку» (пункт 80 вказаної постанови).
Обґрунтовуючи наведений правовий висновок, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов'язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті. Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки (пункти 33-35 постанови від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17).
За змістом зазначеної постанови від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, здійснюючи тлумачення частини другої статті 88 Закону України «Про нотаріат», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що строк вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Судом установлено, що нотаріус при вчиненні напису № 59026 від 25.05.2021 не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотриманням стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання заяви про вчинення виконавчого напису з часу настання права на звернення з вимогами, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до п. 2.3 кредитного договору №500314887 від 24.10.2012, дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій за послуги «Альфа-Сервіс» (за її наявності) 27.04.2015.
Відповідно до п. 2.6 договору платежі з повернення кредиту, сплата процентів за його користування та інших платежів за цим договором здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та в термінах, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до договору та його невід'ємною частиною.
Тобто за змістом кредитного договору повернення кредиту та відсотків здійснюється щомісячно, дата остаточного повернення кредиту 27.04.2015, відповідно строк позовної давності щодо повернення кредиту та процентів за останній місяць сплив 27.04.2018.
В той же час виконавчий напис вчинений 25.05.2021, тобто через три роки після спливу строку позовної давності та за заборгованість за період з 31.07.2017 по 20.05.2021, що не відповідає умовам договору.
За таких обставин у приватного нотаріуса об'єктивно були відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом видачі виконавчого напису.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем доказів на спростування вказаних доводів позивача щодо безпідставного стягнення заборгованості за кредитним договором не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вказаний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позов - задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 908,00 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований 25 травня 2021 року в реєстрі за №59026, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал», якому ТОВ «Росвен Інвест Україна» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №31/07-1 від 31 липня 2017 року, якому АТ «Альфа-банк» на підставі договору факторингу 2013-1 від 23 грудня 2013 року відступлено право вимоги за кредитним договором №500314887 від 24 жовтня 2012 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , невиплачених в строк коштів за період з 31.07.2017 по 20.05.2021 в розмірі: 5000 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 1197,95 грн - відсотки за користування кредитом, 4350 грн - пеня, 1715 грн, - комісія, плата за вчинення виконавчого напису, загальна заборгованість становить 12 862, 95 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал» на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Уно Капітал», 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 39, код ЄДРПОУ 39669296,
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5,
Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4-В, прим. 47.
Суддя: