Справа № 127/16765/21
Провадження № 2/127/2809/21
07.12.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В.В.,
за участі: секретаря Горденко Г.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
Позов мотивовано тим, що 07.06.1990 року Ленінський районний суд м. Вінниці визнав за ОСОБА_4 право власності на 7/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду вступило в законну силу - 18.06.1990 року. Інша частина будинку у розмірі 3/10 належала його брату - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті був лише один спадкоємець - це його брат ОСОБА_4 , який звернувся до суду з метою надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.
18.11.2008 року Ленінський районний суд м. Вінниці прийняв заочне рішення по справі № 2-6145/08 згідно якого визначив ОСОБА_4 додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини. Заочне рішення суду набуло законної сили 09.12.2008 року.
В подальшому, в зв'язку із тривалою хворобою ОСОБА_4 хоча і збирав документи і звертався до першої нотаріальної контори однак не зміг належним чином переоформити спадщину ОСОБА_5 на себе.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що починаючи з 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 на постійній основі разом із ОСОБА_4 в зв'язку із станом його здоров'я проживала ОСОБА_3 , 1968 року народження - позивач по даній справі.
В подальшому, ОСОБА_4 склав заповіт на ОСОБА_3 на все належне йому майно.
25.02.2015 року позивач отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Та 08.07.2015 року зареєструвалася офіційно за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час позивачу на праві приватної власності належить 7/10 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ., а спадщину на 3/10 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 так ніхто і не прийняв.
Позивач весь час слідкувала за станом будинковолодіння в цілому, проводила ремонтні роботи, сплачувала повністю комунальні платежі. Більш того, фактично без набуття права власності позивач не може нічого зробити (наприклад капітальний ремонт) в частині будинку, що призводить до фактичних незручностей усіх осіб, які там мешкають та поступовій руйнації частини будинку.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивачем із вимогою про визнання права власності за набувальною давністю на 3/10 частини домоволодіння.
Ухвалою суду від 07.07.2021 року відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 12.08.2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, які зазначені у позові. Позовні вимоги просила задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що довідкою про склад сім'ї за №204 від 22.07.2003 року підтверджується, що в будинку по АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.06.1990 року визнано за ОСОБА_4 право власності на 7/10 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду вступило в законну силу - 18.06.1990 року. Інша частина будинку у розмірі 3/10 належала його брату - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 21.06.2008 року. Після його смерті заведена спадкова справа за №66/09 від 09.07.2006 року, яка була досліджена в судовому засіданні.
18.11.2008 року Ленінський районний суд м. Вінниці прийняв заочне рішення по справі № 2-6145/08 згідно якого визначив ОСОБА_4 додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Заочне рішення суду набуло законної сили 09.12.2008 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.07.2014 року.
Із довідки від 17.06.2021 року за №250 виданої К/м «Корея-1» вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту від 27.08.2013 року ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 .
Із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.02.2015 року, витягу з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.03.2015 року вбачається, що позивач отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , та 08.07.2015 року зареєструвалася офіційно за адресою: АДРЕСА_1 .
Технічним паспортом за №4214 підтверджується, що власниками будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , якій належить 7/10 частини будинку та ОСОБА_5 , якому належало 3/10 частини будинку.
Відповідно до довідки за №5808 від 21.12.2016 року виданої Департаментом соціальної політики управління соціального захисту населення (Правобережне), ОСОБА_3 перебуває на обліку в управління соціального захисту населення (Правобержне) департаменту соціальної політики міської ради та отримує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги по догляду за особою з інвалідністю 1 групи ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 01.06.2015 року по теперішній час.
ТОВ «Подільським експертним центром» зроблено висновок про вартість будинку від 22.06.2021 року за №26 в якому зазначено, що:
- вартість житлового будинку, загальною площею 72,7 кв.м., житловою площею 49.3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи місце розташування та незадовільний фізичний стан, станом на 22.06.2021 року, складає 581 600 грн.
- вартість 3/10 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, складає 174 480 грн.
Згідно із матеріалами інвентаризаційної справи №4214 на будинок АДРЕСА_1 станом на 17.06.2015 року ОСОБА_3 зареєстрована на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого Першою вінницькою держнотконторою від 25.02.2015 року за №2-381.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіла чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. У розумінні цієї статті володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном, якщо не буде доведено, що він, набуваючи майно у володіння, знав або повинен був знати про незаконність такого набуття, зокрема про те, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати: тобто якщо не спростовується факт його добросовісності як обов'язкової умови володіння з метою набуття права власності.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно із ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (далі Постанова) відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга ст. 344 ЦК України).
Відповідно до п. 11 Постанови враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду. Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 01.01.2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 01.01.2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_3 на постійній основі, починаючи з 2010 року, за адресою: АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_4 та постійного користування зазначеним житловим приміщенням в повному обсязі, проведення в будинку ремонтних робіт.
Відповідно до п. 12 Постанови, ураховуючи положення статей 16, 344, 396 ЦК України до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог статей 387, 391 ЦК України.
Відповідно до п. 13 Постанови можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви , а відповідач - разом з поданням відзиву.
Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно з якою суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявні підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання за ОСОБА_3 права власності за набувальною давністю на 3/10 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316, 328, 344, 392, 397 ЦК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 206, 263-265, 279 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності за набувальною давністю на 3/10 частки домоволодіння АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 13.12.2021 року.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, адреса місця знаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя: