Шаргородський районний суд
Вінницької області
13 грудня 2021 року
м. Шаргород
Cправа № 152/1021/21
провадження №2/152/364/21
Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Соколовської Т.О.,
з участю
секретаря судового засідання Здищук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Підопригора Є.М. до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай),
учасники справи - не прибули,
встановив:
I.Виклад позицій позивача та відповідача.
25.08.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Підопригора Є.М. звернувся до суду з позовом до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької про встановлення юридичного факту та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай).
У обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, на яке він має право як спадкоємець за законом. До складу спадщини, в тому числі входить і земельна частка (пай) площею 2,94 умовних кадастрових гектари на території Джуринської сільської ради, яка належала ОСОБА_2 . Спадщину після смерті батька він прийняв шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 був виданий 27.08.2009, тобто після смерті спадкодавця.
16.09.2017 державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий спадкодавцю після його смерті.
ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 сертифікату серії НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай) розміром 2,94 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності САТ «Деребчинське» с. Деребчин Жмеринського району Вінницької області та визнати за ним право на вказану земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , яка належала йому на підставі вищезазначеного сертифікату.
Представник відповідача Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області сільський голова Попсуй Г.М. позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської РДА Вінницької області Гуменюк В.М. при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, до суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Підопригора Є.М. позовні вимоги підтримує, представник відповідача Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області сільський голова Попсуй Г.М. визнає позовні вимоги в повному обсязі, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської РДА Вінницької області - Гуменюк В.М. не заперечує щодо задоволення позову (а.с. 37, 53-55, 80).
17.11.2021 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Підопригори Є.М. на електронну адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог 9а.с.56-57).
Інших клопотань та заяв пов'язаних із розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 27.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.19-21).
29.09.2021 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява з усунутими недоліками (а.с.26-30).
29.09.2021 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження і відкрито підготовче провадження. Підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2021 року, з викликом сторін (а.с.31-32).
Відповідачеві - Джуринській сільській раді Жмеринського району Вінницької області запропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву (а.с. 31-32).
Ухвалу суду від 29.09.2021 направлено на адресу відповідача, яку вона отримала 04.10.2021 (а.с. 38).
Відповідач - Джуринська сільська рада Жмеринського району Вінницької області відзив на позовну заяву не подала.
Третій особі, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринській РДА Вінницької області запропоновано в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали подати письмові пояснення щодо позову (а.с.31-32).
Ухвалу суду від 29.09.2021 направлено на адресу третьої особи, яку вона отримала 30.09.2021 (а.с.33).
13.10.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Жмеринської РДА Вінницької області на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення щодо позову (а.с.45-46).
Ухвалою суду від 27.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 17 листопада 2021 року (а.с.49).
17.11.2021 у зв'язку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, судове засідання відкладено на 13 грудня 2021 року (а.с.58).
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області 18.03.2008 (а.с. 11).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається, в тому числі, з права на земельну частку (пай) площею 2,84 га, яка знаходиться на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
27.08.2009 спадкодавцю ОСОБА_2 , тобто вже після смерті виданий сертифікат на зазначену вище земельну частку (пай) (а.с.12).
Юридичний факт, що сертифікат Серії ВН №0529561 на право на земельну частку (пай), виданий Шаргородською РДА Вінницької області 27.08.2009 належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджений свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 Серії НОМЕР_2 , виданим Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області 18.03.2008 (а.с.11), сертифікатом на право на земельну частку (пай) Серії ВН №0529561, виданим Шаргородською РДА Вінницької області 27.08.2009 (а.с.12), випискою із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Шаргородської РДАП по КСП «Деребчинське» с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області №283 від 13.04.2017 (а.с.13).
Право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги, має син ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого Деребчинською сільською радою Шаргородського району Вінницької області 23.11.1968 (а.с.63).
16.09.2017 державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А. було винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий після смерті спадкодавця (а.с.14).
Перешкод для пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та встановлення юридичного факту Судом не встановлено.
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно зі ст.ст. 41, 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року).
В силу ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.
Приписами ст.ст. 1217, 1218 ЦК України та ст. З Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті громадянина відкривається спадщина.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України …
Право на земельну частку (пай), що отримують працівники, набувається ними на період з моменту прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) до завершення землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі у вигляді земельних ділянок та видачі громадянам державних актів про право власності на землю.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За приписами ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з відкриття спадщини.
У силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Умовою для переходу в порядку спадкування прав власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:
свідоцтво про право на спадщину;посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року в справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20).
За правилами п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.
Згідно з ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визнано іншого порядку їх встановлення.
Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення".
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Як роз'яснив Пленум ВС України у п.2 Постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
VІ. Висновки суду.
Аналіз перевірених і оцінених доказів переконує суд, що ОСОБА_1 на підтвердження позовної заяви надані належні, достовірні, допустимі докази, які не викликають сумніву у суда і є достатніми для встановлення юридичного факту належності спадкодавцю ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнання за позивачем права земельну частку (пай).
До вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі "Бочаров проти України" від 17.03.2011 (остаточне - 17.06.2011), в пункті 45 якого зазначено, що "Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі "Салман проти Туреччини")".
Визнання за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, права на земельну частку (пай) не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Враховуючи, що відповідачем Джуринської сільською радою Жмеринського району Вінницької області визнано позовні вимоги ОСОБА_1 про що подано до суду відповідну заяву, то суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки право ОСОБА_1 порушено і підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 13, 41 55 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1225, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 81, 116, 125, 131 ЗК України, ст. 7, 10, 76 - 81, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Підопригора Є.М. до Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання в порядку спадкування права на земельну частку (пай) - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН № 0529261, виданий Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 27 серпня 2009 року належить ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 2,94 умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яке належить ОСОБА_2 на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ВН № 0529261, виданого Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 27 серпня 2009 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ім'я (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий Біляївським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.12. 2005;
відповідач - Джуринська сільська рада Жмеринського району Вінницької області, с. Джурин Жмеринського району Вінницької області, вул. Заводська, буд.2, Код ЄДРПОУ 04325489.
третя особа:
- Жмеринська районна державна адміністрація, м. Жмеринка Вінницької області вул. Богдана Хмельницького, буд. 14, Код ЄДРПОУ 03084227.
Рішення ухвалено та підписано суддею 13.12.2021.
Головуючий суддя: Т.О. Соколовська