про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
13 грудня 2021 року м. Київ № 320/10968/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "Фастівський комбінат комунальних підприємств" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
8 вересня 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Фастівський комбінат комунальних підприємств" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за 1 майнову вимогу у сумі 22 700 грн. 00 коп.
6 грудня 2021 р. до суду від Комунального підприємства "Фастівський комбінат комунальних підприємств" надійшла заява про усунення недоліків в якій заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказана заява обґрунтована тим, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Відповідне положення міститься у постанові Великої палати Верховного Суду 14 січня 2021 року у справі № 0940/227. Так, Комунальне підприємство "Фастівський комбінат комунальних підприємств" зазначив, що Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільненні від сплати судового збору.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень).
Позовна заява містить 1 вимогу майнового характеру.
Проте, на підтвердження сплати судового збору Комунальним підприємством "Фастівський комбінат комунальних підприємств" долучено до матеріалів справи оригінал квитанції №0.0.2236880070.1 від 19 серпня 2021 р. про сплату судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп..
Суддя зазначає, що за подачу позову майнового характеру юридичної особи повинен був заплатити 22 700 грн. 00 коп. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб/2 921 926 грн. 50 коп. = 22 700 грн. 00 коп.).
Щодо клопотання Комунального підприємства "Фастівський комбінат комунальних підприємств" про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
Крім того, судом взято до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, в якій зазначено наступне: " Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.".
Суд зазначає, що предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.
Водночас у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Суд зазначає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суддя зазначає, що Комунальне підприємство "Фастівський комбінат комунальних підприємств" не включене до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах. Крім того, суддя звертає увагу, що звільнення, розстрочення чи відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Суддя вбачає за доцільне зазначити, що у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За таких обставин суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування відстрочення від сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Отже, позивач - Комунальне підприємство "Фастівський комбінат комунальних підприємств" не усунув недоліки, які визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 р.
А тому, з урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що Комунальне підприємство "Фастівський комбінат комунальних підприємств" повинно заплати судовий збір у розмірі 20 430 грн. 00 коп. (22700 грн. 00 коп. - 2270 грн. 00 коп. = 20 430 грн. 00 коп.).
Суддею враховано, що заявником подано заяву на виконання ухвали суду, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду додаткових документів, а саме: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за 1 майнову вимогу у сумі 20 430 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Продовжити процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви та установити позивачу додатковий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
2. Копію даної ухвали направити Комунальному підприємству "Фастівський комбінат комунальних підприємств".
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Журавель В.О.