ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" грудня 2021 р. справа № 300/3707/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по анулюванню реєстрації платника єдиного податку та виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.04.2020, скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01.04.2020, а також зобов'язання відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2020 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених підстав для цього, що передбачені пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України. Позивач також вказує на те, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо позивача датовано 31.03.2020 (останній день І кварталу 2020 року), що не відповідає вимогам пункту 299.11 статті 299 ПК України, оскільки не є першим числом місяця, наступного за кварталом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.08.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Заперечення проти позову обґрунтоване тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 31.03.2020 слугувала наявність податкового боргу з єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, згідно даними АІС «Податковий блок», що зафіксовано в акті перевірки за №540/09-19-15-04 від 31.03.2020. У зв'язку з неподанням позивачем заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, відповідачем на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України анульовано реєстрацію платника єдиного податку з 01.04.2020. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.194-197).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 31.12.2013 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення до Єдиного державного реєстру відомостей юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу за №21190000000029518.
08.01.2014 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 взято на облік Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
Зазначена інформація підтверджується відомостями з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 09.01.2014 перебував на спрощеній системі оподаткування з застосуванням 3 групи єдиного податку.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 14.03.2020 позивачу було направлено повідомлення, що останньому з 31.03.2020 буде анульовано реєстрацію платника єдиного податку, у випадку наявності боргу по єдиному податку, який був наявний на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а. с. 198-202)
31.03.2020 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами якої складено акт за №540/09-19-15-04 (а.с.123).
У даному акті зафіксовано факти несвоєчасної сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 єдиного податку з фізичних осіб протягом двох послідовних кварталів, а саме станом на 01.03.2020 наявна заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9 405,56 грн, чим порушено пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.
У зв'язку з неподанням платником заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01.04.2020.
31.03.2020 відповідач прийняв рішення №38/55-33 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з підстав наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. Платник єдиного податку виключений із Реєстру платників єдиного податку 01.04.2020 (а.с.120).
Не погоджуючись із вказаним рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку від 31.03.2020, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Згідно із п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 8 пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до пп. 3 п. 299.10. ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно із п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Системний аналіз викладених законодавчих норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.
При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17.
Суд зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 19 лютого 2019 року в справі №826/7216/17, від 05 лютого 2019 року в справі № 805/206/17-а.
Як уже встановлено судом, в акті про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 31.03.2020 відповідачем зафіксовано наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Наявність податкового боргу з єдиного податку також підтверджується належним чином засвідченою копією даних інтегрованої картки платника податків. При цьому, контролюючим органом не визначено ані періоду виникнення такої заборгованості ані дати узгодження та відповідно набрання вказаною сумою статусу податкового боргу (а.с.206-210).
Відповідно до п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Мета камеральної перевірки виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.
Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
Разом з цим, відповідачем в порушення вищевказаних норм пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в акті перевірки не зазначено на підставі яких саме даних Головного управління ДПС в Івано-Франківській області зроблено висновок про наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у вказаній сумі, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання.
Посилання відповідача на те, що згідно з даними інтегрованої картки платника по єдиному податку фізичних осіб за ФОП ОСОБА_1 рахувався податковий борг, який виник 19.08.2019: станом на 01.10.2019 - 9 405,95 грн; станом на 01.11.2019 - 9 405,95 грн; станом на 01.12.2019 - 9 405,95 грн; станом на 01.01.2020 - 9 405,95 грн; станом на 01.02.2020 року - 9 405,95 грн; станом на 01.03.2020 - 9 405,95 грн., суд вважає безпідставними, оскільки ані акт перевірки від 31.03.2020 №540/09-19-15-04, ані оскаржуване рішення від 31.03.2020 року №38/55-33 не містять посилань на зазначені обставини.
Окрім того, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем, в тому числі АС «Податковий блок», контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 16 квітня 2020 року у справі № 805/5017/15-а.
Крім того, зазначення відповідачем про несплату податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою для застосування до позивача наслідків щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку із посиланням на норми абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, оскільки зазначені положення передбачають обов'язок платника перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Суд зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено, що за певних обставин може бути перенесено перехід на загальну систему оподаткування або прийняття вказаного спірного рішення на більш пізніший строк, ніж це передбачено абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
У пункті 76.2 ст. 76 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
В порушення зазначених вимог в акті перевірки контролюючим органом не зазначено фактів заниження або завищення податкових зобов'язань платника.
Відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту п. 1.7. та п. 2.3.2.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 березня 2013 року № 395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року (далі - Порядок № 395).
Згідно із п.1.4 Порядку № 395 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку № 395).
Відповідно до п.2.1 Порядку № 395 в акті перевірки повинно бути зазначено вид перевірки, підстава та предмет перевірки, період, який охоплено перевіркою, перелік документів, які використано під час перевірки, вид порушення вимог Податкового кодексу України, які встановлено під час перевірки та міра відповідальності, яка повинна бути застосована за виявлені порушення.
Суд наголошує, що для застосування абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України в акті перевірки, контролюючим органом необхідно було зазначити, протягом яких саме двох послідовних кварталів утворилася у позивача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, періоду виникнення боргу.
При цьому, в акті перевірки від 31.03.2020 року №540/09-19-15-04 відсутня будь-яка інформація про період, за який встановлено порушення позивачем сплати єдиного податку, у яких двох послідовних кварталах утворилася у позивача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб. З акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 31.03.2020 №5040/09-19-15-04 та з оскаржуваного рішення від 31.03.2020 №38/55-33, в яких взагалі не зазначено період виникнення боргу, неможливо встановити протягом яких саме послідовних кварталів встановлена наявність у позивача податкового боргу.
Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Всупереч наведеним положенням, будь-яких доказів направлення позивачу акту перевірки або оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять.
Долучені до відзиву на позовну заяву копії списку №1 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та квитанції про оплату послуг відправлення кореспонденції не є належними доказами того, що позивачу вручено повідомлення про анулювання з 31.03.2020 реєстрації платника єдиного податку від 13.03.2020 №865/10/09-19-55-33, копії акту перевірки від 31.03.2020 №540/09-19-15-04 та копії рішення від 31.03.2020 року №38/55-33, оскільки не містять жодної інформації про отримання.
Положеннями пункту 86.7. 86.2 статті 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду (п.п. 86.7.3 п.86.7. 86.2 ст. 86 ПК України).
Таким чином, не повідомляючи позивача про наявність податкового боргу та про акт перевірки, податковий орган, всупереч наведеним положенням позбавив позивача права брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки та надати свої заперечення на акт перевірки.
Отже, за відсутності обставин реальної обізнаності заявника із існуванням податкового боргу або об'єктивної неспроможності заявника не знати про існування податкового боргу, суд вважає, що відповідачем не забезпечено виконання положень ч. 2 ст. 2 КАС України при винесенні оскарженого рішення.
Таким чином, суд, враховуючи допущені відповідачем порушення умов та порядку прийняття оскаржуваного рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, приходить до висновку про те, що контролюючим органом не було дотримано процедури виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, отже не доведено правомірності рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №38/55-33 від 31.03.2020 про анулювання свідоцтва платника податку ФОП ОСОБА_1 , що зумовлює скасування такого рішення в судовому порядку.
Посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах у постанові від 29.03.2018 по справі №804/2321/17 та в постанові від 19.04.2019 по справі №821/884/18, судом до уваги не береться оскільки вона стосується інших предмету спору та правового регулювання спірних правовідносин, ніж у даній справі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно п. 19-3.1 ст. 19-3 Податкового кодексу України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
З огляду на викладене, суд зазначає про те, що оскільки рішення від 31.03.2020 №38/55-33 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку є протиправним, то повним, всебічним та об'єктивним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління ДПС в Івано-Франківській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи та відновити відомості у реєстрі платників єдиного податку.
Відповідно до положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений відповідно до квитанції від 16.07.2021 (а. с. 1).
Керуючись статтями 242, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43968084) про визнання дій протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 31.03.2020 №38/55-33 про виключення з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43968084) поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2020 та включити до реєстру платників єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 43968084) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення складено в повному обсязі 13.12.2021, у зв'язку перебуванням головуючого судді у щорічній основній оплачуваній відпустці, на підставі наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 №339-В.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 13 грудня 2021 р.