ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" грудня 2021 р. справа № 300/5591/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Вакун В.М.,
представника позивача - Волкова П.О.,
представника відповідача - Липчук В.І.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Представник ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 29.09.2021 через систему "Електронний суд" звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Представник позивача заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач була зареєстрована та здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. На підставі рішення позивача проведена процедура припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 та 27.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення №211900060003032246. ГУ ДПС в Івано-Франківській області, 12.03.2021 видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача. Представник позивача зазначає, що останнім днем проведення перевірки позивача є 18.03.2021, оданк позивач отримала копію оскаржуваного наказу від 12.03.2021 №414-п 16.04.2021 після закінчення строку його дії. Оскільки відповідач у встановлені в наказі №414-п від 12.03.2021 за адресою проведення перевірки ( АДРЕСА_1 ) документальну позапланову виїзну перевірку не провів, тому оскаржуваний наказ №414-п від 12.03.2021 є нереалізований. Враховуючи наведене, просить визнати бездіяльність відповідача, пов'язану з не скасуванням нереалізованого наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12.03.2021 №414-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 ", протиправною та зобов'язати відповідача видати наказ, яким скасувати наказ ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12.03.2021 №414-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 ".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.24-25).
05.10.2021 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 04.10.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EASYCON.
Ухвалою суду від 05.10.2021 заяву представника позивача від 04.10.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Судові засідання у даній справі ухвалено проводити в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON (а.с.35-36).
Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що відповідачем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отримано відомості щодо припинення діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку із чим ГУ ДПС в Івано-Франківській області у відповідності до п. 20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.7, п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 01.10.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, видано наказ від 12.03.2021 №414-п про проведення з 12.03.2021 документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного платника за період з 01.01.2017 по 27.12.2020. Зазначив, що документальну позапланову виїзну перевірку 12.03.2021 не розпочато по причині відсутності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за адресою державної реєстрації, про що складено акт про не встановлення місцезнаходження платника 15.03.2021 №341/09-19-07-13/ НОМЕР_1 . Для встановлення місцезнаходження позивача направлено запит до ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 15.03.2021 №647/7/09-19-07-13 щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків. Листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 06.04.2021 за №570/7/09-97-04-06, що вжитими заходами встановлено місцезнаходження позивача та надано її контактний номер телефону. У телефонному режимі позивач повідомила, що надасть усі необхідні документи для проведення документальної позапланової перевірки до ГУ ДПС в Івано-Франківській області. В зв'язку з тим, що встановлено місцезнаходження позивача та на підставі доповідної записки від 14.04.2021 №160/09-19-07-13 "Про проведення відповідно до пп. 78.1.7, п. 78.1 ст. 78 ПК України документальної позапланової виїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 " надано дозвіл на внесення змін до наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 12.03.2021 №414-п, яким в абзаці 1 наказуючої частини слова та цифри "дата початку перевірки; 12.03.2021, тривалість перевірки: 5 робочих днів", замінено словами та цифрами "дата початку перевірки: 16.04.2021, тривалість перевірки: 5 робочих днів". В зв'язку з наведеним відповідачем 16.04.2021 розпочата документальна позапланова виїзна перевірка позивача. Отже, зі змісту наведених вище норм вбачається, що отримана контролюючим органом інформація, щодо припинення діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 у зв'язку із чим ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано наказ від 12.03.2021 №414-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.41-52).
Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка через систему "Електронний суд" надійшла на адресу суду 29.10.2021. У даній відповіді на відзив представник позивача посилається на пояснення, викладені у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.67-71).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в адміністративному позові та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
ГУ ДПС в Івано-Франківській області з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань отримано відомості щодо припинення діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку із чим ГУ ДПС у відповідності до п. 20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.7, п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 01.10.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, видано наказ від 12.03.2021 №414-п про проведення з 12.03.2021 документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного платника за період з 01.01.2017 по 27.12.2020 (а.с. 18-20).
У відповідності до наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 12.03.2021 №414-п на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.п НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), первинних документів, які використовуються в податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.01.2017 по 27.12.2020 та сплати єдиного соціального внеску за період з 24.03.2016 по 27.12.2020 головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Крушельницьким О.О. 12.03.2021 було здійснено виїзд для вручення копії наказу від 12.03.2021 №414-п та направлення на перевірку від 12.03.2021 №489 платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-22).
12.03.2021 документальну позапланову виїзну перевірку не розпочато по причині відсутності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за адресою державної реєстрації: АДРЕСА_1 .
Для встановлення місцезнаходження платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Івано-Франківській області направлено запит до ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 15.03.2021 №647/7/09-19-07-13 щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків (а.с.98-99).
Листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 06.04.2021 за №570/7/09-97-04-06 (вх. ГУ ДПС №1523/7 від 07.04.2021) повідомлено, що вжитими заходами встановлено місцезнаходження платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 та надано її контактний номер телефону. В телефонному режимі платник податків повідомив, що надасть усі необхідні документи для проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України до ГУ ДПС в області (а.с. 100).
В зв'язку з тим, що встановлено місцезнаходження платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 та на підставі доповідної записки від 14.04.2021 №160/09-19-07-13 "Про проведення відповідно до пп. 78.1.7, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 )" надано дозвіл на внесення змін до наказу ГУ ДПС від 12.03.2021 №414-п., яким в абзаці 1 наказуючої частини наказу ГУ ДПС в області від 12.03.2021 від №414-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 " слова та цифри "Дата початку перевірки: 12 березня 2021 року, тривалість перевірки: 5 робочих днів", замінено словами та цифрами "Дата початку перевірки: 16 квітня 2021року, тривалість перевірки: 5 робочих днів".
У зв'язку з наведеним та у відповідності до п.20.1.4 ст.20, ст.75, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) та наказів Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 12 березня 2021 №414-п та 15 квітня 2021 року №675-п, головним державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту Крушельницьким О.О. з 16.04.2021 розпочата документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 року по 27.12.2020, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 24.03.2016 по 27.12.2020.
Направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 16.04.2021 №850 та службове посвідчення пред'явлено ОСОБА_1 16.04.2021, про що свідчить підпис, дата та час ознайомлення. Також, ОСОБА_1 вручено копії наказів від 12.03.2021 №414-п та 15.04.2021 №675-п відповідно до вимог ст.81 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI із змінами та доповненнями (а.с.101-102).
Не погоджуючись з наказом від 12.03.2021 №414-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ", позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Враховуючи вимоги КАС України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
З наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.04.2018 року №592/11328/17.
Також, як вказав Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року у справі №811/119/13-а, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, серед іншого, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Таким чином, проведення документальних невиїзних перевірок є правом відповідача, як податкового органу.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 ПК України.
Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Суд зазначає, що контролюючий орган при прийнятті ним оскаржуваного наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки діяв у межах та у відповідності до положень податкового законодавства, зокрема, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для проведення перевірки такої особи
У свою чергу, згідно положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови повідомлення платника податків про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, наведені норми вимагають від контролюючих органів для призначення документальної невиїзної перевірки мати законні підстави, а для її проведення - рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та повідомлення про проведення такої перевірки суб'єкта господарювання.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 ПК України).
Згідно п. 86.4 ст. 86 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.
Виходячи з викладеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."
В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 зазначено, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову в цій частині не може призвести до відновлення порушених прав платника податків. А за результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийняті податкові повідомлення-рішення (а.с.113-122).
Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.04.2019 року по справі №802/853/18-а.
Враховуючи вид документальної позапланової перевірки - невиїзна, встановлено дотримання контролюючим органом приписів ст. 79 ПК України, що виразилось у наявності, підстав для її призначення, прийняття відповідного рішення оформленого наказом та повідомлення платника податків про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7 встановлено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. До ненормативних актів належать конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, які застосовуються одноразово.
Відтак суд зазначає, що вимоги про скасування акту індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, та Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків, а тому юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані.
Суд звертає увагу на факт вичерпання останніми своєї дії внаслідок їх реалізації, а саме складанням акту від 29.04.2021 №2496/09-19-07-13/ НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 27.12.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 24.03.2016 по 27.12.2019", за результатами розгляду якого винесено податкові повідомлення-рішення від 07.06.2021. №003462/0713, №003465/0713, №003464/0713, №003455/0713, №003458/0713, №003457/0713.
Отже, зі змісту наведених вище норм вбачається, що отримана контролюючим органом інформація, щодо припинення діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 у зв'язку із чим ГУ ДПС в Івано-Франківській області видано наказ від 12.03.2021 №414-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який фактично був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням.
Суд зазначає, що предметом дослідження у вказаній справі є правомірність рішень контролюючого органу, який повинен діяти виключно на підставі, у спосіб та порядку визначеному законом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що наказ від 12.03.2021 №414-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 " прийнятий Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області правомірно, а відтак не підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Микитюк Р.В.
Рішення складене в повному обсязі 13 грудня 2021 р.